бесплано рефераты

Разделы

рефераты   Главная
рефераты   Искусство и культура
рефераты   Кибернетика
рефераты   Метрология
рефераты   Микроэкономика
рефераты   Мировая экономика МЭО
рефераты   РЦБ ценные бумаги
рефераты   САПР
рефераты   ТГП
рефераты   Теория вероятностей
рефераты   ТММ
рефераты   Автомобиль и дорога
рефераты   Компьютерные сети
рефераты   Конституционное право
      зарубежныйх стран
рефераты   Конституционное право
      России
рефераты   Краткое содержание
      произведений
рефераты   Криминалистика и
      криминология
рефераты   Военное дело и
      гражданская оборона
рефераты   География и экономическая
      география
рефераты   Геология гидрология и
      геодезия
рефераты   Спорт и туризм
рефераты   Рефераты Физика
рефераты   Физкультура и спорт
рефераты   Философия
рефераты   Финансы
рефераты   Фотография
рефераты   Музыка
рефераты   Авиация и космонавтика
рефераты   Наука и техника
рефераты   Кулинария
рефераты   Культурология
рефераты   Краеведение и этнография
рефераты   Религия и мифология
рефераты   Медицина
рефераты   Сексология
рефераты   Информатика
      программирование
 
 
 

Географія Фастівського району

Ще одна велика проблема сільських населених пунктів - сміттєзвалища. Оскільки централізованої системи вивезення сміття з сіл немає, то вони утворюються стихійно, у непризначених для цього місцях. Внаслідок змішування різних типів сміття (побутові відходи, металічні вироби, скло, пластмасса, кераміка, тощо) утворюються найрізноманітніші сполуки, які просочуються крізь грунт у грунтові води та іноді спричиняють отруєння колодязів. Хоча площа стихійних сміттєзвалищ менше 1% від площі району, вони являються великою проблемою, яка потребує негайних заходів по її вирішенню (Рис. 3.2.1.2.).

3.2.2. Стан земель природно-заповідного фонду

Сучасний природно-заповідний фонд Фастівського району складається з кількох Ландшафтних заповідників, заказників, дендропарку та інших ботанічних пам'яток природи, із яких загальнодержавне значення має тільки один, а решта - місцеве значення.

До заказників загальнодержавного значення віднесено урочище "Унава", яке знаходиться межах Фастівського лісництва і відноситься до лісового типу заказників.

Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В охороних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно - заповідного фонду.

На жаль, місцеві ради виділяють недостатньо фінансування для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників. Це призводить до значного погіршення стану пам'яток природи, пошкодження дерев, засмічення території внаслідок дикого туризму, протизаконного вирубування дерев в межах земель природно-заповідного фонду тощо.

3.2.3. Стан земель рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Щодо земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст і інших населених пунктів, їх чистотою та функціональністю опікуються місцеві ради або безпосередні власники. Буря, яка була влітку 2005 року повалила та пошкодила багато дерев у парках, що призвело до підвищення капіталовкладень (на вивезення дерев та на закупівлю і посадку нових саджанців).

Навчально-туристські стежки, маркованих траси знаходяться у досить задовільному стані, але їх використання обмежене внаслідок занепаду організацій, що забезпечують культурний туризм.

Земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів утримуються за рахунок власників та працюють переважно в теплий період року.

3.2.4. Аналіз стану земель історико-культурного призначення

Фастівщина багата на пам'ятки, пов'язані з подіями другої Світової війни. На території району зареєстровано і знаходиться під охороною держави декілька пам'яток, дов'язаних з подіями Великої Вітчизняної Війни. Майже всі пам'ятки знаходяться на території кладовищ, які віднесені до земель історико - культурного призначення.

На території Фастівського району знаходяться такі визначні пам'ятки архітектури як Покровська церква (1740р.) та костьол (1903-1911 рр). Нещодавно завершилась реставрація костьолу, яка через брак коштів тривала близько десяти років.

Кладовища, що належать до земель історико-культурного призначення, не утримуються належним чином. На занедбаних ділянках кладовищ виникають стихійні смітники, що веде до забруднення грунту продуктами розкладу.

Для забезпечення режиму історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток встановлюються охоронні зони з забороною на землях цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення дотримання режиму земель історико-культурного призначення.

Із всіх об'єктів історико-культурного призначення близько 20% перебувають в незадовільному стані і потребують реставрації.

3.2.5. Аналіз стану земель лісового фонду

До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

На території Фастівського району до земель лісового фонду віднесено 17551 га ( 19,5% від площі району) (рис. 3.2.5.1.).

Найбільш крупними користувачами земель лісового фонду є лісогосподарські підприємства, які використовують 91,2% всіх земель, віднесених до лісового фонду.

Лісові землі лісогосподарських підприємств складають 97,1% від їх загальної площі, 2,9% припадає на не вкриті лісовою рослинністю, що свідчить про ефективне використання лісових земель в практичній діяльності держлісгоспів.

В зв'язку з тим, що територія держлісгоспів в значній мірі забруднена радіонуклідами, побічне використання обмежене, і в цей час має місце сільськогосподарське використання, випасання худоби, сінокосіння і мисливство. На території району працюють 3 мисливських господарства, які забезпечують потреби населення у активному відпочинку.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині, ліси мають велике природоохоронне значення. Вони виконують водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі, сантірно-гігієнічні та інші корисні функції.

Лісові насадження виконують свою водоохоронну функцію шляхом поглинання і знешкодження деяких речовин, що запобігає їх вимиванню в поверхневі або грунтові води. Також ліси сприяють зменшенню впливу водної ерозії завдяки розбиванню струменів, що потрапляють на листя, зкріпленню часток грунту кореневою системою, симбіотичним зв'язкам з грунтовою мікрофлорою.

Рис. 3.2.5.1. Структура земель лісового фонду, га

Великі масиви лісових насаджень сприяють регуляції клімату шляхом підтримання постійної вологості за рахунок клітинного дихання та випаровування. Також у світлий період часу лісові масиви збагачують атмосферу киснем, необхідним всім аеробним організмам.

Лісові масиви завдяки величезній площі поверхні листя затримують декілька тон пилу за рік, а також сорбують інші забруднювачі, які переходять внаслідок метаболізму у нерухомі форми, нешкідливі для довкілля.

Крім того ліс є середовищем життя більшості диких тварин та птахів, що сприяє збереженню біорізноманіття.

На території Фастівського держлісгоспу є пам'ятки природи, які представлені високопродуктивними сосновими та сосново-дубовими насадженнями.

Головними завданнями, які ставлять перед собою працівники лісогосподарських підприємств, є сприяння підвищенню продуктивності лісів, покращення санітарного стану деревостанів, посилення захисних і кліматорегулюючих функцій лісу. Щорічно проводиться лісовідновлення.

В рекреаційних цілях використовуються захисні смуги лісів вздовж автомобільних шляхів. Тут організовані рекреаційні пункти і зони короткочасного відпочинку, встановлені лісові меблі, обладнані вогнища і автостоянки.

Основні проблеми використання лісових земель це:

- незаконні вирубки дерев (додаток 2),

- забруднення лісових площ радіонуклідами,

- забруднення лісів рекреаційного призначення побутовим сміттям,

- браконьєрство.

3.2.6. Аналіз стану земель водного фонду

В межах Фастівського району до земель водного фонду включено 1128 га земель, з яких 52,5% перебувають в запасі.

Основними проблемами використання земель водного фонду є:

- забруднення стічними водами (особливо враховуючи, що очисні споруди на більшості промислових підприємств району відпрацювали свій амортизаційний термін або взагалі відсутні),

- забруднення вод комунальними стоками (оскільки система водопостачання і каналізації потребує капітального ремонту або повної заміни, в останні роки почастішали випадки прориву мережі),

- забруднення вод пестицидами та іншими агрохімікатами (внаслідок нераціонального внесення добрив та використання пестицидів тощо),

- замулення джерел та русел річрк,

- деградація земель під час осушення,

- заболочення,

- підтоплення,

- засолення,

- руйнування берегів річкових русел та меліораційних каналів (внаслідок підмивання берегів).

Щорічно Фастівським управлінням меліоративних систем і водного господарства здійснюється ряд заходів з охорони водних об'єктів: проводиться санітарна розчистка рік, відродження джерел, ремонт гідропостів, встановлення охоронних знаків та інші заходи.

З метою запобігання шкідливих дій вод (до яких відносяться: наслідки повені, що призводять до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів; руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд; заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод та ін.) в районі щорічно проводиться залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах; спорудженпя дренажу; укріплення берегів тощо.

3.2.7. Стан земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

В користуванні промислових підприємств знаходиться 257 га, що складає 8,0% всіх земель цієї категорії.

Промислові підприємства зосереджені на території м. Фастів, Кожанської та Борівської селищних рад, а також на території Триліської сільської ради. Розвиток промисловості в районі базується на використанні місцевої сировини.

Промислові підприємства створюють проблему негативного впливу від забруднення промисловими відходами (наприклад, люмінесцентними лампами). Зважаючи на те, що очисні споруди підприємств є морально застарілими, зношеними або взагалі не працюють, викиди, скиди та відходи потрапляють у довкілля і можуть спричиняти шкідливий вплив на людей, біоту або екосистему в цілому. Наприклад, скиди поліграфічних підприємств з високим вмістом свинцю пригнічують життєдіяльність грунтової мікрофлори, що приводить до погіршення стану грунту, рослин, тварин, людей. Серед викидів підприємств м.Фастова зустрічаються важкі метали (марганець, цинк), які накопичуються в організмі, мінеральні масла та інші токсичні речовини, які не підлягають знешкодженню природним шляхом і зберігаються, утворюючи ще більш токсичні продукти розкладу, багато років. Сумарний склад токсичних відходів підприємств району за рік наведений у табл. 3.2.7.1.

Землі автомобільного трубопровідного та іншого транспорту, а також землі зв'язку займають 1235 га або 38,2% території даної категорії земель (рис. 3.2.7.1. та рис. 3.2.7.2.)

Землі транспорту потерпають від наступних проблем:

- забруднення хімічними речовинами (бензини, дизельне паливо, солярка, мастила та інші спеціальні рідини),

- неефективність використання внаслідок незадовільного стану дорожного покриття,

- забруднення придорожних смуг побутовим сміттям,

- підвищений рівень шуму поряд із залізничним вокзалом, залізничним депо);

- переущільнення грунту вздовж залізничних шляхів тощо.

Оскільки м.Фастів є важливим залізничним вузлом, дуже суттєвим є забруднення від залізничного транспорту. Через залізничний вокзал щодоби проходить близько 100 пасажирських електропоїздів та близько 25 вантажних. Якщо кожен вантажний состав перевозить близько 5000 тон вантажу, то враховуючи втрати при транспортуванні 0,01% на 100 км шляху отримуємо забруднення близько 200 м навколо залізниці - щоденно близько 0,35 тони.

Лінії електропередач та високовольтні лінії для електропоїздів створюють досить потужне електромагнітне поле, яке впливає як на людей, так і на екосистеми довкола них. Вплив електромагнітного поля на живі істоти залежить від напруги поля, часу дії, частоти або довжини хвилі, сприйнятливості організму.

Земельні ділянки, що вивільняються підприємствами по видобуванню корисних копалин, іншими промисловими або транспортними

Таблиця 3.2.7.1.

Сумарний склад токсичних відходів підприємств Фастівського району за 2004 рік

Вид токсичних відходів

Кількість, тон

Клас небезпеки

Люмінесцентні лампи

2881,00 штук

1

Відпрацьовані акумулятори

16,25

2

Нафтовідходи

4,74

2

Трихлоретилен

0,20

2

Відпрацьовані мастила

6,91

3

Матеріали обтирочні

7,90

3

Змивка відпрацьована

22,08

3

Відходи деревини

173,65

4

Брухт чорних металів

9227,98

4

Відходи гарячого штампування

1,30

4

Відходи комунальні

376,88

4

Відпрацьовані шини

13,26

4

Пінопласт

36,00

4

Кордові оболонки

2,86

4

Будівельні відходи

10,00

4

Бій скла технічного

1,00

4

Шпали старопридатні

2779,00

4

Відходи гальванічного виробництва

0,43

4

Фіксажний розчин відпрацьований

10,25

4

Макулатура

3431,14

4

Пластини друкарські відпрацьовані

26,77

4

Фототехнічна плівка відпрацьована

0,80

4

Поліетиленова плівка

7,55

4

на наданих їм у користування сільськогосподарських чи лісових угіддях, повинні бути приведені ними у стан, придатний для використання в сільському, лісовому, рибному господарстві, житловому будівництві або садівництві, а земельні ділянки на наданих у користування інших землях - для використання за призначенням.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці - проблема складна і багатогранна. Для її розв'язання потрібна активна участь фахівців різних профілів: проектувальників, екологів, лікарів та ін. І особлива роль у цій важливій справі належить інженерам.

4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Охорона праці спрямована на створення безпечних і здорових (нешкідливих) умов праці для кожного із працюючих.

Безпечні і здорові умови праці - це такі умови, при яких виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні і шкідливі фактори за своєю дією підрозділяються на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.

При виконанні аналізу та обробітку даних на працюючого мають вплив наступні шкідливі фактори:

· фізичні та нервово-психологічні перевантаження: зоровий дискомфорт під впливом роботи на комп'ютері;

· монотонність роботи, гіподинамія;

· підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

· підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

Причини виникнення:

Зоровий дискомфорт. При роботі з комп'ютером, особливо з дисплеєм, основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Джерелом небезпеки є 17-ти і 19-ти дюймові дисплеї, оскільки замість того, щоб використовувати на великому екрані шрифти більшого розміру, користувач прагне максимально заповнити екран інформацією, використовуючи при цьому дуже малі символи, а також велику кількість контрастних кольорів, що створює при роботі сучасних дисплеїв додаткові навантаження на зоровий аналізатор.

Монотонність роботи. Часто обробіток різних груп даних на комп'ютері проводиться за однаковою схемою, що призводить до ефекту повторюваності і, як наслідок, ефекту монотонності, що знижує увагу і викликає психологічний дискомфорт.

Гіподинамія. Якщо обробіток даних займає багато часу, користувач прагне зробити якомога більше за один раз, тобто виникає дискомфорт від напруження певних груп м'язів, в той же час виникає застій крові у м'язах, які не працюють під час роботи.

Електромагнітне випромінювання. Для обробки та аналізу наукових даних насьогодні використовується комп'ютер. Комп'ютер є джерелом електромагнітного випромінювання. Хоча зараз сучасні комп'ютери випускають із захисними екранами або спеціально нанесеним на дисплей захисним шаром, це не вирішує проблеми впливу електромагнітного випромінювання на користувача комп'ютера. Ще джерелом електромагнітного випромінювання є випромінювання, яке йде із задніх стінок комп'ютера при його роботі, яке впливає на людину, якщо ця частина комп'ютера не захищена. Також додатковими джерелами служать периферійні пристрої комп'ютера - принтери, сканери та ін. Крім того, небезпека підвищується, якщо в приміщенні знаходиться не один, а декілька комп'ютерів.

Ураження струмом. Несправна електропроводка або несправність електричних приладів, також недотримання правил техніки безпеки можуть стати причинами ураження електричним струмом. Підвищена вологість повітря робочої зони, незаземлені електроустановки також створюють небезпеку виникнення електричних розрядів.

4.2. Технічні заходи, які виключають чи обмежують дію на технічний персонал небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Зоровий дискомфорт. Робота за комп'ютером характеризується тим, що постійний напружений погляд на екран дисплея зменшує частоту моргання. При цьому погіршується зволоження поверхні очного яблука сльозовою рідиною, яка захищає рогівку від висихання, пилюки та ін. забруднень. Наслідком напруженої

зорової роботи за комп'ютером може бути не лише порушення функції зору, але й виникнення головного болю, посилення нервово- психічного напруження, зниження працездатності. Таким чином, порушення зорових функцій у користувачів комп'ютерів пов'язані, в основному, з трьома групами факторів:

-- параметрами освітлення робочого місця;

-- характеристиками дисплея;

-- специфікою роботи за комп'ютером.

Тому в профілактиці захворювання очей у першу чергу необхідно звернути увагу на забезпечення раціонального освітлення на робочому місці, використання сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимів праці та відпочинку, а також треба щоб центр екрана дисплея був нижчий від кута зору людини.

Електромагнітне випромінювання. Для захисту персоналу необхідно використовувати наступні способи і засоби: застосування засобів індивідуального захисту; видалення робочого місця від джерела ЕМВ; екранування робочого місця.

З метою профілактики несприятливого впливу електромагнітного випромінювання від комп'ютера на користувача необхідно:

· встановити на робочому місці відео термінал, що відповідає сучасним вимогам стосовно захисту від випромінювання ;

· встановити на відео терміналі старої конструкції (випуск до 1995 року) заземлений приекранний фільтр (незаземлений захисний екран відіграє лише декоративну роль щодо захисту від електромагнітного випромінювання);

· вимикати відеотермінал, якщо на ньому не працюють, однак знаходяться неподалік від нього;

· ставити комп'ютер в кутку, або ставити якісь обмежуючі стінки на задню частину комп'ютера, щоб випромінювання, яке йде з відео терміналу не потрапляло на людей.

Розрахунок електромагнітного випромінення.

За ГОСТ 12.1.006-84 „Электромагные поля радиочастот” електромагнітні випромінювання потрібно оцінювати в діапазоні частот 300 МГц - 300 ГГц за густиною потоку енергії та за енергетичною нагрузкою, яка ним спричиняється. Енегретична нагрузка - це сумарний поток енергії, що проходить через одиницю опромінюваної площі за одиницю часу.

Розрахуємо безпечну відстань користувача від працюючого відеотермінала за формулою:

ГПЕ = Рдж / 4 р R2, (4.1)

де ГПЕ - густина потоку енергії,

Рдж - потужність джерела,

R - відстань від джерела.

Оскільки ГПЕ для комп'ютера дорівнює 5 Вт/м2,

Ураження струмом. Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 «Электробезопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.038-79 «Предельно допустимые уровни напряжения прикосновения и токов» захист від небезпечного впливу електричного струму при експлуатації і ремонті устаткування, комп'ютерів забезпечується:

· застосування захисного заземлення;

· вирівнюванням потенціалів;

· ізоляцією струмоведучих частин (робочої, подвійної, додаткової);

· обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключають ураження і навіть передумова до ураження струмом, а також умови виникнення пожежі;

· огородженням струмоведучих частин, що запобігають випадковий дотик до них;

· застосуванням електричного, електромагнітного і механічного блокувань і знаків безпеки;

· маркіруванням, розцвіченням монтажних елементів і проводів, за допомогою яких виключається переплутування при настроюванні і регулюванні, а також випадкова подача інших

напруг;

· дотриманням умов безпеки при установці і заміні високовольтних електровакуумних приладів;

· надійним контактним з'єднанням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів ( температури, вологості).

4.3. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки

Пожежа -- неконтрольоване горіння, що розвивається в часі і просторі. Причини пожеж і загорянь в адміністративних і житлових приміщеннях можна звести до наступних груп:

- несправність, порушення режиму роботи систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря;

- перевантаження електричних установок і мереж;

- несправність виробничого устаткування і порушення технологічних процесів;

- відсутність чи несправність блискавковідводів на будинках і спорудженнях;

- необережне поводження з вогнем (паління в невстановлених місцях, недбале проведення вогневих робіт, залишення без догляду електронагрівальних приладів і т.п.); пустощі дітей з вогнем.

До небезпечних факторів пожежі відносяться: відкритий вогонь чи іскри; підвищена температура повітря, предметів тощо; токсичні продукти горіння; дим (високодисперсна аерозоль із твердими частками); знижена концентрація кисню; обвалення чи ушкодження будинків, споруджень; вибух.

Основні задачі пожежної профілактики відносяться:

· забезпечення безпеки людей. Це досягається системою мір, спрямованих на попередження впливу на людей небезпечних факторів пожежі;

· проведення заходів, спрямованих на запобігання пожежі, що досягається системою запобігання пожежі - комплексом організаційних і технічних заходів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі;

· проведення заходів, що обмежують поширення пожежі. Досягається пристроєм протипожежних перешкод, застосуванням вогнеперешкоджаючих пристроїв, застосуванням засобів, що запобігають розливу рідин і т.п.;

· проведення заходів, що забезпечують ліквідацію пожежі, що досягається застосуванням засобів пожежної сигналізації, засобів пожежегасіння, організацією пожежної охорони і т.п.

Загальні вимоги до систем запобігання пожеж і пожежного захисту регламентується державними стандартами системи стандартів безпеки праці ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76 і спеціальною нормативно-технічною документацією.

Заходи по упередженню пожеж. Для упередження пожеж, вибухів, аварій від перенавантаження та коротких замикань в електроустаткуванні необхідно правильно вибирати елементи електричних ланцюгів та забезпечити систему електрозахисту (пожежні сигналізації та ін.).

Виконання вимог надійності контактних з'єднань при монтажі схем зменшує ймовірність виникнення пожежі при експлуатації пристроїв.

Важливе значення для забезпечення пожежовибухонебезпеки має підтримка необхідного теплового режиму обладнання за допомогою природної або механічної вентиляції, а також тепло відводів спеціального призначення.

Необхідно прийняти ряд заходів, для забезпечення гасіння пожеж. До них відносяться будівництво димових люків для видалення та обмеження розповсюдження диму, який виникає при пожежі, будівництво спеціальних сходів, забезпечення під'їздів до споруд, будівель та джерел води. Для гасіння пожеж використовують вогнегасники (пінні, рідинні, газові).

При виникненні пожежі рекомендуються наступні дії:

· вивести людей і матеріальні цінності з небезпечної зони;

· викликати пожежну охорону;

· вжити заходи по локалізації пожежі;

· по можливості, вжити заходи по гасінню пожежі.

Вибухонебезпека - такий стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху або у випадку його виникнення запобігається вплив на людей викликаних їх небезпечних і шкідливих факторів і забезпечується збереження матеріальних цінностей.

Безпека при вибухах. Забезпечується: встановленням мінімальної кількості вибухонебезпечних речовин, які використовують у лабораторіях; використання обладнання, яке розраховане на тиск вибуху; застосування активних систем зменшення вибуху та засобів попереджування.

Для запобігання пожеж і вибухів необхідно виключити можливість утворення вибухонебезпечного середовища, підвищення температури і тиску даного середовища вище максимально допустимих значень горючості.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Оптимізація землекористування передбачає пошук збалансованого співвідношення між експлуатацією земельних ресурсів, тобто їх раціональним використанням, охороною і цілеспрямованим перетворенням. Комплекс заходів, які направлені на знаходження оптимального варіанту землекористування, вірніше природокористування, на рівні ландшафту, називають його екологічною оптимізацією. З іншої сторони цей комплекс заходів повинен забезпечити мінімальні умови, які необхідні для існування, відновлення і утворення різних копонентів ландшафту.

Земельному фонду Фастівського району притаманна певна двоїстість: з одного боку в грунтовому покриві її переважають родючі ґрунти, з другого - процеси деградації грунтів охоплюють практично всю його територію.

Одним із шляхів оптимізації ландшафту є удосконалення сільськогосподарського виробництва. Раціональне і екологобезпечне ведення сільськогосподарського виробництва на нових наукових засадах повинно передбачати всебічне і досконале вивчення екологічних особливостей територій кожного регіону. З цією метою потрібно здійснити поетапне вивчення екологічних умов земельного фонду і спрямування розвитку рослинницьких галузей у найбільш сприятливі агроекологічні умови.

На першому етапі удосконалюється і реалізується класифікація земель, що дозволить у межах кожної сільської ради визначати площі орнопридатних

земель, земель сінокосно-пасовищного, лісогосподарського призначення тощо.

На другому етапі всі орнопридатні землі класифікуються за придатністю для вирощування кожної з основних сільськогосподарських культур, а також оцінюються щодо цієї мети (шляхом бонітування ґрунтів і економічної оцінки земель). Це дасть можливість уникнути суб'єктивізму при використанні земель і здійснювати його на науковій основі.

На сучасному етапі необхідність класифікації земель за придатністю для використання в сільському господарстві безсумнівна. Така класифікація дасть можливість у кожному конкретному випадку проаналізувати стан використання земель з метою його оптимізації, в тому числі запобігти безгосподарському ставленню до продуктивних земель.

Класифікація земель за придатністю має бути побудована по 2 координатах, з зазначенням по вертикалі природно-сільськогосподарських регіонів, а по горизонталі - таксонів класифікації (категорій придатності і класів). За допомогою класифікації можна скласти відповідні карти і експлікації класів земель по угіддях, що супроводжуватимуться аналізом фактичного використання земель шляхом співставлення площі доцільного і існуючого використання земель (угідь). Класифікація правитиме за активну основу для оптимізації використання земельних ресурсів.

Екологічна можливість визначається характером ґрунтів (генезисом, морфологічною будового, властивостями - з акцентом на незадовільні, режимами, механічним складом), особливостями ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід, умовами залягання і зволоження. Це найбільш складна і відповідальна стадія класифікації, при якій беруться до уваги і аналізуються численні природні чинники під кутом зору їх впливу на можливість використання земель у складі певних угідь. При цьому максимальна увага надається обмежуючим факторам і ступеню їх впливу на передбачувані едафотопи. Під економічною доцільністю розуміється, з одного боку урахування економічного ефекту від певного виду використання, з другого, орієнтовне визначення характеру меліоративного впливу на землі для того, щоб їх природні показники відповідали вимогам такого використання.

Оптимізація ландшафту - це сукупність заходів, спрямованих на формування в межах ландшафту таких умов, які перешкоджають негативному впливу господарської діяльності на природне середовище і забезпечують ефективне використання природно-ресурсного потенціалу в межах допустимих норм, відтворення і охорону ресурсів, підвищення естетичної, оздоровчої і рекреаційної цінності ландшафту. Оптимізація здійснюється шляхом цілеспрямованого управління процесами і явищами із врахуванням стану рівноваги між компонентами ландшафту і можливостей самоочищення, саморегуляції і самовідновлення.

Раціональне і екологобезпечне ведення сільськогосподарського виробництва на нових наукових засадах пов'язане насамперед з оптимізацією співвідношення природних екосистем та агроекосистем, реконструкцією агроландшафтів на екологічній основі, протиерозійною організацією території на рівні окремих сівозмінних масивів, полів і робочих ділянок.

На цей час екологічно оптимізованої структури земельних угідь для України не розроблено. Погляди на цю проблему об'єднує одне - визнання необхідності зменшення сільськогосподарської освоєності, і перш за все, розораності земельного фонду України.

Проведено детальний аналіз сучасного стану використання та охорони земель району, який показав, що агроекологічний стан земельних угідь, в першу чергу сільськогосподарських, за останні роки в районі погіршився.

Погіршення агроекологічного стану грунтів (забруднення нітратами, залишками пестицидів та радіонуклідами) дуже шкодить здоров'ю населення, зокрема працездатного. Спостерігається від'ємний приріст населення, в результаті чого збільшується дефіцит трудових ресурсів.

Основними факторами, що призвели до таких наслідків є: розвиток деградаційних процесів (еродовано 9,94% ріллі) та практично відсутнє здійснення системи заходів з охорони земель, недостатнє фінансування програми земельної реформи, недостатньо опрацьована і впроваджена система управління земельними ресурсами району.

Науково обґрунтоване раціональне використання земельних ресурсів можливо забезпечити шляхом оптимізації структури землекористування, надання екологічному напряму пріоритету у розв'язанні господарських проблем на землі, використання дійових економічних важелів підвищення агроекологічного стану та окремих показників родючості грунтів. Мотиваційний економічний механізм повинен стимулювати власників землі та землекористувачів до підвищення агроекологічної оцінки земельних угідь, що позитивно позначатиметься на прибутковості виробництва. Використання, охорону та відтворення родючості земельних ресурсів доцільно розглядати лише в організаційній єдності.

Основні проблеми та шляхи їх вирішення:

1. Потрібно запровадити нову оптимізовану структуру категорій земель, на основі класифікації земель по їх придатності для використання в сільському господарстві, сформовати обмеження та обтяження щодо їх використання. Вирішення цих проблем пропонується шляхом розробки проектів еколого-ландшафтного землеустрою територій сільських (селищних, міських) рад.

2. Для впровадження комплексу заходів з підвищення продуктивності та охорони земель необхідно розробити спеціальні робочі проекти (агромеліоративні, гідротехнічні, лісомеліоративні та інші) і передбачити фінансування для їх здійснення за рахунок державних та місцевих коштів.

3. Необхідне вдосконалення грошової оцінки земель та розвитку ринку землі. В перспективі необхідно завершити грошову оцінку земель населених пунктів, провести уточнення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (в зв'язку із зміною складу угідь та їх експлікацією в розрізі агровиробничих груп грунтів), посилити роботи з експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Тобто, всі категорії земель, що знаходяться (і не знаходяться) у власності і користуванні повинні бути оцінені. Проте, щоб сформувався реальний ринок землі, необхідно також законодавчо врегулювати питання оцінки земель, тобто вдосконалити її методику, розробити ефективний земельний кадастр. Тоді кредитування банками під заставу землі та цивілізований земельний ринок набудуть реального змісту. Однак, для цього потрібно створити систему реєстрації прав нерухомості з єдиною державною базою даних, інфраструктуру ринку землі, видати всім власникам державні акти на право приватної власності на землю. Тільки в такому разі земля може стати товаром, землевласники одержать дійову систему захисту своїх прав, відповідно будуть створені сприятливі умови і сформована необхідна законодавча база.

4. В зв'язку з відсутністю коштів місцевого бюджету потрібна державна підтримка системи управління земельними ресурсами: виділення коштів на проектні роботи, грошову оцінку земель, вдосконалення земельно-кадастрової інформації та інші цілі.

5. Потреба у здійсненні моніторингу грунтів зумовлена виключно важливістю підтримки компоненти природного середовища, зокрема грунтового покриву в стані, за якого він зберігає здатність до регуляції циклів біофільних елементів як основи життєдіяльності людини та біосфери в цілому. Грунтовий моніторинг не тільки забезпечує контроль розвитку антропогенних процесів, а й запобігає негативному їх впливу. Мета моніторингу -- отримання інформації для вироблення управ-лінських рішень щодо стабілізації і поліпшення якості грунтів, екологізації землеробства та досягнення кінцевого результату -- розширеного відтворення ґрунтової родючості. Поставлена мета має бути досягнута в результаті вирішення трьох основних задач: інформаційної, прогнозуючої та управлінської. грунтово-екологічний моніторинг, як складова моніторингу довкілля, дає змогу істотно підвищувати продуктивність грунтів, віддачу від засобів індустріалізації, поліпшити якість сільськогосподарської продукції.

Оцінка фактичного стану використання земельних ресурсів Фастівського району Київської області та перспективи поліпшення агроекологічного стану продуктивних угідь дають підстави зазначити, що охороні та розширеному відтворенню родючості грунтів приділяється недостатньо уваги як на державному рівні так і на місцях.

Оптимізована структура категорій земель та комплекс заходів з підвищення продуктивності та охорони земель дозволить покращити екологічне співвідношення земельних угідь і підвищать екологічну стабільність району. Так коефіцієнт екологічної стабільності збільшиться з 0,41 до 0,46 на перспективу, відповідно коефіцієнт антропогенного навантаження зменшиться з 3,50 до 3,39. Ці показники в середньому по Київській області становлять 0,47 і 3,3. Отже територія Фастівського району відноситься до стабільно нестійкого землекористування. Комплекс заходів з охорони земель підвищить екологічну стабільність території району на 12%.

Слід зауважити, що дані показники свідчать про екологічну стабільність території району з точки зору складу земельних угідь і комплексу протиерозійних заходів і не враховують інші фактори: рельєф, ґрунтовий покрив, кліматичні умови, техногенне забруднення та інші. В порівнянні по цим показникам територія Фастівського району більш екологічно стійка ніж інші райони області (наприклад Іванківський, Кагарлицький та інші).

Array

Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 САЙТ РЕФЕРАТОВ