Перед побудовою п'єзометричних ліній необхідно нанести на креслення поздовжній профіль поверхні землі по трасі водогінної мережі. Трасу водогінної мережі позначаємо від насосної станції другого підйому по водогонах і далі по півкільцю магістральної мережі до точки, що диктує (вибираємо те півкільце, де сума втрат напору більше).

Побудова п'єзометричних ліній починаємо від кінця мережі (від точки, що диктує). Приймаємо вільний напір у точці, що диктує, рівним мінімальному. Для режиму максимального господарсько-питного водоспоживання

Нвіл.мін = 10 + 4(n - 1),

де n - кількість поверхів.

У нашому прикладі поверховість будинків (див. завдання) дорівнює 4 поверхам.

Нвіл.мін = 10 + 4(4 - 1) = 22 м.

Для режиму пожежогасіння Нвіл.мін = 10 м.

Додавши до відмітки поверхні землі в точці, що диктує, значення мінімальних вільних напорів, одержимо початкові відмітки ліній п'єзометричних висот. Рухаючись послідовно по ділянках мережі до водонапірної башти і додаючи до отриманої раніше відмітки п'єзометричних ліній втрати напору на кожній з ділянок (табл.6 і 7), будуємо дві лінії п'єзометричних висот. Вільний напір у вузлах магістральної мережі визначаємо як різницю між відмітками п'єзометричних ліній і поверхні землі. Вільний напір у точці розташування водонапірної башти (у режимі максимального господарсько-питного водоспоживання) визначає висоту вежі від поверхні землі до дна баку. Аналітично висоту водонапірної башти можна визначити з вираження:

НВБ = Нвіл.мін + h - ( 1 - д),

де: Нвіл.мін - мінімальний вільний напір у точці, що диктує, для випадку максимального господарсько-питного водоспоживання; (h - сума втрат напору від точки, що диктує, до початку кільцевої мережі (див. табл.6); 1 і д - відмітки поверхні землі на початку мережі й у точці, що диктує.

Для розглянутого прикладу НВБ = 22 + 3,94 - 3,8 = 22,14 м

У режимі максимального водоспоживання п'єзометрична лінія в створі водонапірної башти робить стрибок вверх на висоту, рівну найбільшій глибині води в баку водонапірної башти (див. п.4.3.). При пожежогасінні водонапірна башта не працює, тому п'єзометрична лінія в цьому випадку розривів не має і є безперервною. Додавши до оцінок п'єзометричних ліній у створі водонапірної башти відповідні втрати напору у водогонах (див. п.6), одержимо відмітки п'єзометричних ліній у створі насосної станції другого підйому. Різниця між цими відмітками і відміткою дна резервуарів чистої води (див. п.4.2.) визначає розрахунковий напір насосів насосної станції другого підйому. Для першого розрахункового випадку:

Нр1 = 72,31- 39,6 = 32,71 м;

Для другого розрахункового випадку:

Нр2 = 77,75 - 39,6 = 38,15 м.

На мал.9 побудовані лінії п'єзометричних висот для розглянутого конкретного прикладу і позначені розрахункові значення напорів насосної станції другого підйому і висоти водонапірної башти.

Таблиця 6. Гідравлічний розрахунок кільцевої магістральної мережі в режимі максимального погодинного водозабору на добу максимального водоспоживання

Номера ділянок	Довжина ділянок, м	Діаметр труб, мм	Попередній розподіл витрат	Перше виправлення	Друге виправлення
			qр, л/с	, м/с	К	А, 10-6	КАqрl	h, м	qрq, л/с	, м/с	К	h, м	qрq, л/с	, м/с	К	h, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
1-2	200	200	16,76	0,51956	1,15	8,092	0,31193	0,522795	16,93399	0,524954	1,15	0,533706	17,05566	0,528725	1,13	0,531978
2-3	150	150	14,24	0,780352	1,06	37,11	0,084023	1,196487	14,41399	0,789887	1,06	1,225904	14,53566	0,796554	1,06	1,246687
3-4	100	150	13,24	0,725552	1,085	37,11	0,05331	0,705824	13,41399	0,735087	1,07	0,714481	13,53566	0,741754	1,07	0,727501
4-5	140	150	11,72	0,642256	1,1	37,11	0,066979	0,784995	11,89399	0,651791	1,1	0,808476	12,01566	0,658458	1,1	0,8251
5-6	120	150	8,75	0,4795	1,15	37,11	0,04481	0,39209	8,923992	0,489035	1,15	0,407839	9,045657	0,495702	1,15	0,419035
6-7	400	150	2,4	0,13152	1,68	37,11	0,059851	0,143642	2,573992	0,141055	1,68	0,165225	2,695657	0,147722	1,68	0,181213
Разом:	0,340166	3,745835	Разом:	3,855631	Разом:	3,831523
7-8	120	150	2,4	0,13152	1,68	37,11	0,017955	0,043093	2,226008	0,121985	1,68	0,037071	2,104343	0,115318	1,68	0,033129
8-9	140	150	3,82	0,209336	1,41	37,11	0,027983	0,106897	3,646008	0,199801	1,41	0,097381	3,524343	0,193134	1,41	0,09099
9-10	100	200	18,26	0,56606	1,13	8,092	0,016697	0,304885	18,08601	0,560666	1,13	0,299102	17,96434	0,556895	1,13	0,295092
10-11	150	200	20,94	0,64914	1,1	8,092	0,027959	0,585455	20,76601	0,643746	1,1	0,575766	20,64434	0,639975	1,1	0,569039
11-12	200	200	23,156	0,717836	1,085	8,092	0,040661	0,941548	22,98201	0,712442	1,085	0,927452	22,86034	0,708671	1,085	0,917658
12-1	400	200	26,356	0,817036	1,06	8,092	0,090428	2,383311	26,18201	0,811642	1,06	2,351948	26,06034	0,807871	1,06	2,33014
Разом:	0,221683	4,365189	Разом:	4,28872	Разом:	4,236048

Таблиця 7. Гідравлічний розрахунок кільцевої магістральної мережі в режимі максимального погодинного водоразбору і пожежогасіння на добу максимального водоспоживання

Номера ділянок	Довжина ділянок, м	Діаметр труб, мм	Попередній розподіл витрат	Перше виправлення
			qр, л/с	, м/с	К	А, 10-6	КАqрl	h, м	qрq, л/с	, м/с	К	h, м
1-2	200	200	31,76	0,98456	1,03	8,092	0,052942	1,68145	29,21	0,90551	1,04	1,44
2-3	150	150	29,24	1,602352	1	37,11	0,162764	4,759233	26,69	1,42612	1	3,96
3-4	100	150	28,24	1,547552	1	37,11	0,104799	2,959514	25,69	1,4078	1	2,45
4-5	140	150	26,72	1,464256	1	37,11	0,138821	3,709299	24,17	1,3245	1	3,03
5-6	120	150	23,75	1,3015	1	37,11	0,105764	2,511883	21,2	1,1617	1	2,0
6-7	400	150	17,4	0,95352	1,04	37,11	0,268617	4,673936	14,85	0,81378	1,06	3,47
Разом:	0,833707	20,29532	Разом:	16,35
7-8	120	150	17,4	0,95352	1,04	37,11	0,080585	1,402181	19,95	1,09326	1,03	1,8
8-9	140	150	18,82	1,031336	1,03	37,11	0,100711	1,895376	21,37	1,1710	1	2,4
9-10	100	200	33,26	1,03106	1,03	8,092	0,027721	0,922014	35,81	1,11011	1,015	1,05
10-11	150	200	35,94	1,11414	1,015	8,092	0,044278	1,591363	38,49	1,19319	1	1,8
11-12	200	200	38,156	1,182836	1	8,092	0,061752	2,356197	40,706	1,2618	1	2,6
12-1	400	200	41,356	1,282036	1	8,092	0,133861	5,53596	43,906	1,3610	1	6,2
Разом:	0,448908	13,70309	Разом:	15,85

Додаток 1

Питоме господарсько-питне водоспоживання в населених пунктах [1]

Ступінь благоустрою районів житлової забудови	Питоме господарсько-питне водоспоживання в населених пунктах на 1 жителя середньодобове (за рік) у л/доб
1. Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом і каналізацією без ванн	125-160
2. Те ж, з ваннами й місцевими водонагрівачами	160-230
3. Те ж, із централізованим гарячим водопостачанням	230-350

Примітки:

1. Для районів забудови будинками з водокористуванням з водорозбірних колонок норму середньодобового за рік водоспоживання на одного жителя варто приймати 30-50 л/доб.

2. Нормами водоспоживання враховані витрати води на господарсько-питні й побутові потреби в житлових і суспільних будинках (за винятком будинків відпочинку, санаторіїв і піонерських таборів).

3. Вибір норм водоспоживання в межах, зазначених у таблиці, роблять залежно від природно-кліматичних умов, потужності джерела водопостачання, ступеню благоустрою будинків, поверховості забудови, укладу життя населення й інших місцевих умов.

4. При централізованій системі гарячого водопостачання до 40% загальної витрати води подають із мереж теплопостачання.

Додаток 2

Норми витрати холодної води в суспільних будинках [2]

Найменування водоспоживача

Одиниця

вимірювання

Максимальна добова витрата в л/доб

1. Гуртожиток:

- із загальними душовими

- з душами у всіх житлових кімнатах

- із загальними кухнями і блоками душових

на поверхах в житлових кімнатах у кожній

секції будинку

2. Готель:

- із загальними ваннами й душами

- з душами у всіх окремих номерах

- з ваннами в окремих номерах, % від

від загального числа номерів:

до 25

до 75

до 100

3. Лікарні:

- із загальними ваннами й душовими

- із санітарними вузлами, наближеними

до палат

4. Дитячі ясла-сади

- з денним перебуванням дітей

5. Школи-Інтернати

- зі спальними приміщеннями

6. Клуби

7. Підприємства громадського харчування

1 житель

1 житель

1 житель

1 житель

1 житель

1 житель

1 житель

1 житель

1 ліжко

1 ліжко

1 дитина

1 місце

1 місце

1 страва

40

50

70

50

90

100

100

120

40

110

70

40

7

13,3

Додаток 3

Питоме водоспоживання холодної води на господарсько-питні потреби на промислових підприємствах [2]

Види цехів

Норми витрати води на 1 чоловіка у зміну в л.

Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання

У цехах з тепловиділенням більше 84 кДж на 1 м/год

(гарячі цеха)

В інших цехах

21

14

2,5

3

Норми витрати води на технологічні потреби промислових підприємств визначають залежно від виду й технології виробництва.

Додаток 4

Нормативні дані для розрахунку витрати води на душ на промислових підприємствах [2,3]

Годинна витрата холодної води на одну душову сітку на промислових підприємствах варто приймати рівним 230 л; тривалість користування душем - 45 хвилин після закінчення зміни.

Кількість чоловік, що обслуговуються однією душовою сіткою приймають залежно від групи виробничого процесу і його санітарних характеристик відповідно до таблиці:

Групи виробничих процесів

Санітарні характеристики виробничих процесів

Кількість чоловік на 1 душову сітку

I

а) Не визивають забруднення одягу й рук

б) Визивають забруднення одягу й рук

15

7

II

в) Із використанням води

г) З виділенням великих кількостей пилу, або особливо забруднюючих речовин

5

3

Додаток 5

Коефіцієнти нерівномірності водоспоживання [1]

Коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання, що враховує уклад життя населення, режим роботи підприємств, ступінь благоустрою будинків, зміни водоспоживання по сезонах року і дням тижня, слід приймати рівним:

К доб.макс = 1,1…1,3; К доб.хв = 0,7...0…0,9

Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання варто визначати з формул:

К год.макс = макс макс;

К год.мін = хв хв,

де - коефіцієнт, що враховує ступінь благоустрою будинків, режим роботи підприємств і інші місцеві умови, визначається:

макс = 1,2…1,4; мін = 0,4…0,6

-коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті, і визначається по таблиці:

Число жителів

у тис.чіл.

від 4 до 6

100

300

1000 і більше

макс

мін

1,4

0,25

1,3

0,4

1,2

0,5

1,15

0,6

1,1

0,7

1,05

0,85

Додаток 6

Режим господарсько-питного водоспоживання населення

Години доби	Розрахункові витрати води в % від максимального добового споживання при К год.макс
	1,35	1,4	1,5	1,6	1,7	1,8	2,0
0-1 1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-7 7-8 8-9 9-10 10-11 11-12 12-13 13-14 14-15 15-16 16-17 17-18 18-19 19-20 20-21 21-22 22-23 23-24	3,13 2,12 2,10 2,10 2,55 3,36 4,83 4,93 5,50 5,41 5,03 4,71 4,07 3,91 3,74 4,21 4,48 4,34 4,60 5,14 5,32 5,63 5,23 3,56	2,98 1,92 1,91 1,91 2,36 3,23 4,90 5,02 5,68 5,58 5,14 4,76 4,03 3,85 3,66 4,19 4,50 4,35 4,63 5,26 5,48 5,83 5,37 3,46	2,70 1,58 1,57 1,58 2,01 2,99 5,02 5,18 6,05 5,92 5,34 4,86 3,93 3,72 3,49 4,14 4,51 4,32 4,69 5,49 5,78 6,25 5,63 3,25	2,44 1,36 1,26 1,36 1,61 2,75 4,13 5,33 6,42 6,24 5,52 4,92 3,82 3,58 3,32 4,06 4,51 4,29 5,72 5,70 6,07 6,67 5,88 3,04	2,19 1,14 1,02 1,14 1,35 2,52 5,21 5,45 6,77 6,56 5,68 4,98 3,70 3,42 3,14 3,97 4,49 4,23 4,74 5,91 6,34 7,08 6,13 2,84	1,96 0,96 0,83 0,96 1,12 2,31 4,28 5,55 7,12 6,86 5,82 5,01 4,56 3,27 2,96 3,87 4,45 4,17 4,75 6,09 6,61 7,50 6,35 2,64	1,56 0,69 0,53 0,69 0,74 1,91 5,36 5,75 7,81 7,46 6,07 5,03 3,30 2,95 2,60 3,64 4,34 3,99 4,69 6,72 7,11 8,03 6,77 2,26

Додаток 7

Режими господарсько-питного водоспоживання на промислових підприємствах

Восьмигодинна зміна

Семигодинна зміна

Години зміни

Витрати води в % від

споживання за зміну

Години зміни

Витрати води в % від споживання за зміну

К год=2,5

(гарячі цехи)

Кгод=3

(інші цехи)

К год=2,5

(гарячі цехи)

К год=3

(інші цехи)

1-2

2-3

3-4

4-5

5-6

6-7

7-8

8-9

12,05

12,05

12,05

12,05

12,05

12,05

12,05

15,65

6,25

12,50

12,50

18,75

6,25

12,50

12,50

18,75

1-2

2-3

3-4

4-5

5-6

6-7

7-8

10

13

18

10

13

18

18

5,8

12,0

21,4

5,9

12,0

21,4

21,5

Додаток 8

Режими добового водоспоживання в суспільних будинках

Години доби

Витрати води в % від добового споживання

Гуртожитки,

інтернати

Лікарні,

готелі

Їдальні

Дитячі садки

Дитячі

ясла

Клуби

0-1

1-2

2-3

3-4

4-5

5-6

6-7

7-8

8-9

9-10

10-11

11-12

12-13

13-14

14-15

15-16

16-17

17-18

18-19

19-20

20-21

21-22

22-23

23-24

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

0,25

0,30

30,00

6,80

4,60

3,60

2,00

3,00

3,00

3,00

3,00

4,00

3,60

3,30

5,00

2,60

18,60

1,60

1,00

0,2

0,2

0,2

0,2

0,5

0,5

3,0

5,0

8,0

10,0

6,0

10,0

10,0

6,0

5,0

8,5

5,5

5,0

5,0

5,0

2,0

0,7

3,0

0,5

-

-

-

-

-

-

12,0

3,0

1,0

18,0

16,0

2,0

1,0

1,0

4,0

4,0

4,0

6,0

3,0

6,0

7,0

10,0

-

-

-

-

-

-

-

-

5,0

3,0

15,0

5,5

3,4

7,4

21,0

2,8

2,4

4,5

4,0

16,0

3,0

2,0

2,0

3,0

-

-

-

-

-

-

-

-

10

5

7

5

7

3

20

6

6

6

2

12

6

1

1

3

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7

8

-

-

-

-

-

-

8

15

9

14

10

8

9

12

Додаток 9

Час заповнення баків-акумуляторів [2]

Запас води в баках-акумуляторах, що влаштовуються в побутових будинках і приміщеннях промислових підприємств, варто визначати залежно від часу їхнього заповнення протягом зміни, прийнятого по таблиці:

Число душових сіток	10 - 20	21 - 30	31 і більше
Час заповнення баків-акумуляторів у годинах	2	3	4

Додаток 10

Розміри типових резервуарів для води

Місткість,

м3

Круглі резервуари

Прямокутні резервуари

Збірні

Монолітні

Збірні

Діаметр

Висота

Діаметр

Висота

Ширина

Довжина

Висота

50

100

150

250

400

500

600

1000

1500

2000

3000

6

6

-

9

-

12

-

18

-

24

30

1,8

3,6

-

3,6

-

4,8

-

4,8

-

4,8

4,8

4,7

6,5

8,0

10,0

13,0

-

13,0

19,0

22,0

25,4

-

3,5

3,5

3,5

3,7

3,7

-

5,0

4,0

4,5

4,5

-

3

6

-

6

-

12

-

12

-

18

24

6

6

-

12

-

12

-

18

-

24

30

3,6

3,6

-

3,6

3,6

4,8

-

4,8

-

4,8

4,8

Додаток 11

Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння і розрахункова кількість одночасних пожеж у населених пунктах [1]

Кількість жителів у населеному пункті в тис.чол.,до

Розрахункова кількість одночасних пожеж

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння в населених пунктах в л/с

Забудова будинками до двох поверхів включно

Забудова будинками понад два поверхи

5

10

25

50

100

200

300

400

500

1

1

2

2

2

3

3

3

3

10

10

10

20

25

-

-

-

-

10

15

15

25

35

40

55

70

80

Додаток 12

Середні значення економічного фактора Э [1]

Значення граничних економічних витрат залежать від економічного фактора Э, середні значення якого в першому наближенні можна приймати:

Для Сибіру й Уралу (більша глибина закладення труб, відносно дешева електроенергія) 0,5

Для центральних і західних районів Європейської частини Росії, України 0,75

Для південних районів (невелика глибина закладення труб, відносно дорога електроенергія) 1,0

Додаток 13

Граничні економічні витрати для сталевих і чавунних труб [4]

Умовний діаметр труб dУ у мм	Граничні економічні витрати в л/с
	Е=0,5	Е=0,75	Е=1,0
	Сталеві	Чавунні	Сталеві	Чавунні	Сталеві	Чавунні
100 125 150 175 200 250 300 350 400 450 500 600	13,4 19,0 25,0 33,4 53,0 82,0 118,0 161,0 211,0 268,0 360,0 507,0	10,6 16,8 28,3 - 51,2 82,2 121,0 167,0 220,0 286,0 394,0 581,0	11,7 16,6 21,8 29,2 46,0 71,0 103,0 140,0 184,0 234,0 315,0 443,0	9,3 14,5 24,0 - 43,0 73,0 106,0 146,0 196,0 256,0 352,0 530,0	10,6 15,1 19,8 26,5 42,0 65,0 93,0 128,0 167,0 213,0 286,0 402,0	8,4 13,3 22,4 - 40,6 65,3 96,0 132,0 175,0 227,0 313,0 461,0

Додаток 14

Граничні економічні витрати для азбестоцементних труб [4]

Умовний діаметр труб dУ в мм	Граничні економічні витрати в л/с
	Е=0,5	Е =0,75	Е =1,0
100 125 150 200 250 300 350 400 500	10,1 15,2 26,1 48,7 78,2 114,0 160,0 240,0 560,0	9,1 13,8 23,6 44,0 71,0 103,0 144,0 217,0 505,0	8,4 12,7 21,8 40,7 65,3 95,6 133,0 201,0 465,0

Додаток 15

Значення питомих опорів А (для q в м3/с) і коефіцієнти m=4/d2 для азбестоцементних, ненових сталевих і чавунних труб [4]

dУ, мм	Сталеві	Чавунні	Азбестоцементні
	А	m	А	m	А	m
100 125 150 175 200 250 300 350 400 450 500 600	172,9 76,36 30,65 20,79 6,969 2,187 0,8466 0,3731 0,1859 0,09938 0,05784 0,02262	0,098 0,072 0,051 0,044 0,0292 0,0188 0,0132 0,00966 0,00743 0,00586 0,00478 0,00336	311,7 96,72 37,11 - 8,092 2,528 0,9485 0,4365 0,2189 0,1186 0,06778 0,02596	0,122 0,0787 0,0548 - 0,0310 0,0199 0,0137 0,0103 0,00791 0,00697 0,00508 0,00354	187,7 76,08 31,55 - 6,898 2,227 0,914 0,4342 0,2171 - 0,07138 -	0,127 0,0897 0,0637 - 0,0356 0,0231 0,0164 0,0123 0,0094 - 0,00611 -

Додаток 16

Поправочні коефіцієнти до значень А для сталевих, чавунних і азбестоцементних труб залежно від швидкості руху води v [4]

, м/с	К
	Сталеві й чавунні труби	Азбестоцементні труби
0,10 0,20 0,25 0,30 0,35 0,40 0,45 0,50 0,55 0,60 0,65 0,70 0,75 0,80 0,85 0,90 1,00 1,10 1,20 1,30 1,40 1,50 1,60 1,70 1,80 1,90 2,00 2,10 2,20 2,30 2,40 2,50	1,68 1,41 1,33 1,28 1,24 1,20 1,175 1,15 1,13 1,115 1,10 1,085 1,07 1,06 1,05 1,04 1,03 1,015 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00	1,483 1,308 1,257 1,217 1,185 1,158 1,135 1,115 1,098 1,082 1,069 1,056 1,045 1,034 1,025 1,016 1,000 0,986 0,974 0,963 0,953 0,944 0,936 0,928 0,922 0,916 0,910 0,905 0,900 0,895 0,891 0,887

Додаток 17

Категорії централізованих систем водопостачання по ступеню. забезпеченості подачі води [1]

I - допускається зниження подачі води на господарсько-питні потреби не більше 30 % розрахункових витрат і на виробничі потреби до межі, установлюваного аварійним графіком роботи підприємств; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 3 діб. Перерва в подачі води або зниження подачі нижче зазначеної межі допускаються на час вимикання ушкоджених і включення резервних елементів системи (устаткування, арматури, споруджень, трубопроводів і ін.), але не більше ніж на 10 хв;

II - величина зниження подачі, що допускається, води та ж, що при I категорії; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 10 діб. Перерва в подачі води або зниження подачі нижче зазначеної межі допускаються на час вимикання ушкоджених і включення резервних елементів або проведення ремонту, але не більше ніж на 6 год;

III - величина зниження подачі, що допускається, води та ж, що при I категорії; тривалість зниження подачі не повинна перевищувати 15 діб. Перерва в подачі води або зниження подачі нижче зазначеної межі допускається на час проведення ремонту, але не більше ніж на 24 год.

Об'єднані господарсько-питні й виробничі водопроводи населених пунктів при числі жителів у них більше 50 тис. чол. варто відносити до I категорії; від 5 до 50 тис. чол. - до II категорії; менш 5 тис. чол. - до III категорії.

Література

1. СНиП 2.04. 02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. - М.: Стройиздат, 1985.

2. СНиП 2.04. 01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий./Госстрой СРСР. - М.: ЦИТП Госстроя СРСР, 1986.

3. СНиП 2.09. 02-85

4. Шевелев Ф.А. Таблицы для гидравлического расчета стальных, чугунных, асбестоцементных, пластмассовых и стеклянных водопроводных труб. - М.: Стройиздат, 1973.

Страницы: 1, 2, 3