|
Разделы Главная Искусство и культура Кибернетика Метрология Микроэкономика Мировая экономика МЭО РЦБ ценные бумаги САПР ТГП Теория вероятностей ТММ Автомобиль и дорога Компьютерные сети Конституционное право зарубежныйх стран Конституционное право России Краткое содержание произведений Криминалистика и криминология Военное дело игражданская оборона География и экономическая география Геология гидрология и геодезия Спорт и туризм Рефераты Физика Физкультура и спорт Философия Финансы Фотография Музыка Авиация и космонавтика Наука и техника Кулинария Культурология Краеведение и этнография Религия и мифология Медицина Сексология Информатикапрограммирование |
Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювачаРозробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювачаДипломна робота на тему: Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача Зміст Введення 1. Аналіз вихідних даних 1.1 Аналіз алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача 1.2 Вибір переліку й об'єму региструємої інформації 1.3 Аналіз конструкції 2. Розробка функціональної схеми й вибір елементної бази 2.1 Опис функціональної схеми системи 2.1.1 Вузол прийому інформації з комунікаційного порту уведення/висновку мікропроцесора 1879ВМ1 2.1.2 Блок обміну з послідовним портом 2.1.3 Блок обміну з буферною пам'яттю 2.1.4 Швидкісна буферна пам'ять 2.1.5 Блок узгодження з мікроконтролером 2.1.6 Блок обміну з годинниками реального часу 2.1.7 Блок обміну з основним накопичувачем 2.1.8 Мікроконтролер 2.1.9 Накопичувач 2.2 Вибір елементної бази 3. Розробка принципової електричної схеми 3.1 Мікросхема ПЛИС зі схемою завантаження 3.2 Контролер обміну з USB каналом 3.3 Мікросхема годин реального часу і їхнє живлення 3.4 Компонування банків накопичувача 3.5 Швидка проміжна пам'ять 3.6 Вихідні дані на проектування розроблювальної системи 4. Розробка алгоритму роботи системи 5. Економічні розрахунки 5.1 Розрахунок прямих витрат на виробництво системи 5.1.1 Розрахунок витрат на сировину й матеріали 5.1.2 Розрахунок витрат на комплектуючі системи й напівфабрикати (покупні) 5.1.3 Розрахунок заробітної плати виробничих робітників 5.1.4 Розрахунок витрат на електроенергію 5.1.5 Амортизаційні відрахування 5.1.6 Накладні витрати Висновок Список джерел Введення У наш час у розвитку мікроелектроніки, як в Україні, так і за рубежем пройшов певний етап, що дозволив по іншому подивитися на проектування сучасних радіотехнічних приладів. Зросла складність приладів, але помітно зменшилися їхні габарити, що відбиває загальний розвиток мікроелектронної елементної бази. Одну із провідних ролей стали грати процесорні технології, широко застосовується цифрова обробка. Сучасна система реєстрації даних - це високопродуктивний обчислювач, що має у своїй основі процесор або контролер, накопичувач інформації великого об'єму й високошвидкісні інтерфейси зв'язку. При побудові системи реєстрації необхідно враховувати всі сучасні тенденції розвитку мікроелектроніки. У першу чергу це мікросхеми енергонезалежної пам'яті великого об'єму. Останні доступні рішення в області мікроконтролерів дозволяють застосовувати такі інтерфейси як USB. Як основна ланка, що дозволяє сполучити різні по інтерфейсах вузли, можуть застосовуватися програмувальні логічні матриці. Одна така мікросхема замінить десятки дискретних елементів, тим самим різко скорочуючи розміри системи реєстрації. При цьому споживана потужність буде мінімальна й з'явиться гнучкість при побудові апаратної частини. система реєстрація елементний обчислювач схема 1. Аналіз вихідних даних 1.1 Аналіз алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача Основною вимогою, що повинне дотримуватися при здійсненні сполучення розроблювальної системи реєстрації вхідних сигналів і проміжних результатів обробки сигналів зі спеціалізованим обчислювачем, є забезпечення штатного функціонування спеціалізованого обчислювача без істотного погіршення його динамічних характеристик (не більше 3 %). У штатній роботі спеціалізований обчислювач проводить виміри висоти вектора шляхової швидкості із частотою 33 Гц. Цикл виміру розбитий на два етапи: - випромінювання й обробка результатів высотомерного каналу; - випромінювання й обробка результатів швидкісного каналу. На малюнку 1.1 наведена циклограма функціонування спеціалізованого обчислювача. З малюнка 1.1 видно, що процес підготовки пакета швидкісного каналу, його випромінювання розподілений по трьох циклах роботи спеціалізованого обчислювача, у той час як видача масиву в розроблювальну систему здійснюється в кожному циклі. На циклограмі роботи показані моменти часу, у які обчислювач готовий передати блок інформації, що ставиться до даного виміру. Із цього треба, що цикл роботи розроблювального блоку від прийому інформації до моменту готовності прийняти черговий блок даних повинен бути менше 30 мс. Такі вихідні дані, як число імпульсів у сеансі випромінювання, тривалість випромінювання, період повторення імпульсів, впливають на розмір переданого блоку інформації. Передача інформації із процесора 1879ВМ1 виробляється за допомогою байтного швидкісного інтерфейсу. Швидкість передачі інформації становить до 20 Мб/с. Робота цього інтерфейсу сповільнює процесор на (12,5 - 15) %. Оптимальний час передачі інформації становить не більше 5 мс, що приведе до зниження швидкодії системи на 2,5 %. 1.2 Вибір переліку й об'єму региструємої інформації Процесор осередку АЦП-079-03, що входить до складу спеціалізованого обчислювача, оперує 32-х розрядними словами. Тому, дані, призначені для передачі від осередку АЦП-079-03 до розроблювальної системи реєстрації даних, будуть мати мінімальний розмір, рівному одному слову мікропроцесора (32 біта). Пакет даних для запису передається в систему реєстрації даних на кожному циклі роботи спеціалізованого обчислювача. Для реалізації наступної обробки інформації, отриманої в ході випробувань, необхідно розділити пакети між собою. Для цього кожний пакет починається з певного коду, що є ознакою початку пакета й номера пакета. Також має сенс записувати внутрішній системний час спеціалізованого обчислювача. Таким чином, для однозначної ідентифікації записаного пакета даних необхідні три наступні параметри: ознака початку пакета даних. Для виключення випадкового збігу коду початку пакета з даними, ознака початку пакета повинен мати розмір рівний двом словам мікропроцесора (8 байт); номер пакета. Виходячи з умов технічного завдання, система реєстрації даних повинна забезпечувати час запису до 1 години. При частоті приходу пакетів 1/33 мс максимальна кількість прийнятих пакетів буде порядку 11000 що менше максимального числа, яку можна задати за допомогою 32-х розрядного двійкового коду. Отже, для номера пакета можна використовувати 1 слово мікропроцесора (4 байти); системний час. Для передачі системного часу досить 1 слова мікропроцесора (4 байти). Для повного аналізу роботи висотоміра поряд з результатами обробки отриманих даних необхідно також мати апріорні дані. Апріорні дані вертикального каналу наведені в таблиці 1.1. Таблиця 1.1 - Апріорні дані вертикального каналу.
Змінні, що зберігають результати обробки вертикального каналу, наведені в таблиці 1.2. Таблиця 1.2 - Змінні, що зберігають результати обробки вертикального каналу.
Змінні, що зберігають апріорні дані швидкісного каналу, наведені в таблиці 1.3. Таблиця 1.3 - Змінні, що зберігають апріорні дані швидкісний канал.
Змінні, що зберігають результати обробки прийнятих даних по швидкісному каналі, наведені в таблиці 1.4. Таблиця 1.4 - Змінні, що зберігають результати обробки прийнятих даних.
У підсумку сумарний об'єм одного пакета інформації виходить рівним 16 кбайт. У систему реєстрації інформації пакети приходять із частотою 33 Гц, отже, за 1 годину роботи системи в неї прийде 110 тис. пакетів інформації. Виходячи із загального часу запису інформації виходить необхідний об'єм накопичувача |
|