Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень

Туроператор може займатися реалізацією власного продукту безпосередньо туристу, але найчастіше реалізацію здійснює турагент. У разі взаємин з турагентами в обов'язки туроператора входить створення турпродукту, а турагент зобов'я-заний провести рекламну кампанію на ринку туристичних послуг, здійснити комплектацію груп та відправку туристів, забезпечити туроператора інформацією, необхідною для оформлення документів та бронювання місць на транспорті та в готелі, проінформувати туриста про вартість путівки та систему розрахунків, отримати та перерахувати кошти туроператору в оплату путівки. Організація турів здійснюється на підставі ваучера-путівки (додаток 1). Турагенти в Херсонській області загалом займаються внутрішнім та закордонним туризмом (відправкою вітчизняних туристів за кордон). При цьому вони взаємодіють з туроператорами інших областей України та іноземних країн.

2.2. Характеристика УСМСтаТ

2.2.1. Цілі, завдання та функції УСМСтаТ

Управління у справах молоді, спорту та туризму є структурним підрозділом облдержадміністрації, є підзвітним і підконтрольним голові облдержадміні-страції, заступнику голови з питань соціальної та гуманітарної політики та Державної туристичної адміністрації України.

Місією управління в галузі туризму є сприяння задовільненню потреб вітчизняних та іноземних споживачів у фізичному та духовному відпочинку та інтелектуальному розвитку. Тому основними цілями є:

1. Забезпечення на території області реалізації державної політики з питань розвитку туризму.

2. Забезпечення в межах своєї компетенції безпеки туристів, захист їхніх прав, інтересів та майна.

3. Сприяння міжнародній співпраці з питань туризму. Відповідно до цілей завданнями управління є:

1. Розробка програм і проектів з питань туризму, їх реалізація та надання на розгляд облдержадміністрації пропозицій щодо фінансового забезпечення цих програм.

2. Надання пропозицій щодо облаштування об'єктами туристичної інфраструктури мережі транспортних коридорів, що пролягають через територію області.

3. Участь в організації приміських зон короткочасного відпочинку, створенні нових рекреаційних зон місцевого значення.

4. Сприяння підвищенню якості турпослуг, розширенню їх асортименту.

5. Вжиття в межах компетенції заходів щодо створення ефективної системи туристичної та екскурсійної діяльності.

6. Сприяння розвитку нетрадиційних видів туризму.

Управління має лінійно-функціональну організаційну структуру (додаток 2). Всі функції з управління туризмом виконує головний спеціаліст з питань розвитку туризму і ліцензування який офіційно підпорядкований заступнику голови управління у справах фізичної культури, спорту та туризму, але фактично звітує безпосередньо голові управління і разом з ним бере участь у нарадах з питань туризму у вищестоящих органах влади. Голова управління здійснює загальне керівництво роботою головного спеціаліста, звітує разом з ним про результати діяльності управління і є відповідальним за використання коштів в межах асигнувань, передбачених в обласному бюджеті на розвиток програм туризму. У функціональні обов'язки заступника голови з питань фізкультури, спорту та туризму входить крім загального керівництва контроль за виконанням туристичними підприємствами умов і правил надання турпослуг, але фактично ці функції виконує головний спеціаліст. Функціональні обов'язки головного спеціаліста з туризму відповідають поставленим цілям і завданням управління в галузі туризму і містять:

1. Забезпечення реалізації державної політики в галузі туризму та туристич-ної індустрії, курортно-рекреаційної сфери.

2. Проведення робіт по створенню сприятливого організаційно-правового та економічного середовища для розвитку туристичної галузі.

3. Забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, відновлення природного та історико-культурного середовища в області.

4. Взаємодія з турфірмами області по залученню населення до раціонального використання вільного часу, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, організації оздоровлення.

5. Внесення на розгляд пропозиції до проектів програм, заходів щодо розвитку туризму в області.

6. Участь у підготовці пропозицій щодо визнання місцевості як курорту, встановлення зон санітарної охорони курортних закладів, їх режиму.

7. Проведення аналізу та узагальнення практики роботи підприємств та організацій туріндустрії усіх форм власності, в життя заходів розвитку нетрадиційних видів туризму (оздоровчо-спортивного, підводного, екологічного тощо).

8. Координація діяльності туристичних підприємств щодо розроблення нових маршрутів і турів.

9. Організація та сприяння розвитку системи інформаційно-рекламного забезпечення туристичної галузі, представництва Херсонщини в Україні та на міжнародному рівні.

10. Вивчення питання якісного та кількісного складу працівників галузі туризму, організація підвищення кваліфікації спеціалістів туристичних підприємств усіх форм власності.

11. Вжиття заходів щодо розширення міжнародного туризму, подання пропозицій по укладанню міжнародних угод з питань співробітництва в галузі туризму та забезпечення їх реалізації.

12. Облік суб'єктів туристичної діяльності, разом з місцевими органами статистики забезпечення збору та обробки даних статзвітності та здійснення контролю за їх достовірністю.

13. Надання консультаційної допомоги підприємствам туристичної спрямованості з питань ліцензування їх діяльності та здійснення контролю за дотриманням ними ліцензійних умов.

Має право за дорученням представляти управління в облдержадміністрації та Державній туристичній адміністрації України з питань розвитку туризму в області.

2.2.2. Механізм управління туристичною діяльністю на Херсонщині

Управління у своїй діяльності керується Державною програмою розвитку туризму [12], а також розробляє обласні програми, проекти та плани. При цьому слід відмітити, що ці плани не містять фінансових та економічних показників, яких планується досягти, а мають скоріше якісний характер, тобто перелік заходів, які треба здійснити для удосконалення розвитку туризму. Суб'єкти туристичної діяльності самостійно здійснюють стратегічне та поточне плануван-ня діяльності, яке не підлягає контролю з боку управління. Також вони самостійно встановлюють зв'язки зі страховими, банківськими, транспортними підприємствами, закладами розміщення, харчування та екскурсійного відвідування. Ці зв'язки також не контролюються управлінням.

З метою виконання планів та програм в рамках реалізації державної політики головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування здійснює контроль діяльності підприємств туристичної галузі. Критерії оцінки встановлюються «Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності» [13], згідно яких існують певні вимоги до суб'єктів туристичної діяльності. Суб'єкт туристичної діяльності при здійсненні всіх видів туризму та екскурсійної діяльності повинен дотримуватися вимог законів України [4, 8], Декретів і Постанов Кабміну України, інших нормативно-правових актів; організаційних вимог (щодо виконання обов'язків, внесення змін до програм обслуговування туристів, відшкодування збитків, інформаційного забезпечення, звітності); загальних вимог до службового приміщення для провадження діяльності з організації туризму (зовнішня реклама, інформація про режим роботи, повідомлення споживачів турпослуг у разі планового закриття службово-го приміщення); кваліфікаційних вимог до кадрового складу працівників суб'єкта туристичної діяльності (кількість фахівців з відповідною освітою у штаті суб-'єкта (30%), стаж роботи (3 роки), залучення гідів-перекладачів, трудові угоди тощо); вимог до інформаційно-рекламної діяльності суб'єктів (інформація про тарифи і умови обслуговування, рекламні та довідкові матеріали); загальних вимог до укладання договорів при наданні турпослуг; вимог до забезпечення страхового захисту туристів; вимог до організації приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні (якість, візовий режим, облік відповідних документів тощо); вимог щодо організації поїздок за межі України (оформлення туристичних документів, програма туру); вимог до організації приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні; вимог до здійснення екскурсійної діяльності (програми екскурсій, додаткове екскурсійне обслуговування, оформ-лення документів на реалізацію власного екскурсійного продукту, обов'язки екскурсовода тощо). На підставі безумовного виконання цих вимог здійснюється ліцензування суб'єктів туристичної діяльності і ведеться реєстр ліцензованих підприємств. Суб'єкти туристичної діяльності два рази на рік (за перше півріччя і 9 місяців) повинні подавати в управління у справах молоді, спорту та туризму звіт про діяльність туристичної організації за формою № 1-ТУР (к). Термін подання звіту -- до 10 липня і 10 жовтня. До 20 липня і 20 жовтня головний спеціаліст повинен представити зведений звіт до Державної туристичної адміністрації України і обласному управлінню статистики. Звіт про діяльність туристичної організації складається з двох розділів. Перший розділ містить інформацію у вигляді таблиці про розподіл туристів, яких обслуговувала відповідна фірма протягом звітного періоду, за цілями відвідування та віком (додаток 3). Розділ має підрозділ, в якому надається більш детальна характеристика щодо розподілу дітей і підлітків за цілями відвідування. При цьому характеристики подаються у розрізі видів туризму. Другий розділ відображає основні фінансово-економічні показники в грошових одиницях та кількості чоловік (додаток 4), а саме обсяг реалізації, сума загальних затрат, сума чистого прибутку, відрахування до бюдже-ту та ін.

На основі звітів підприємств УСМСтаТ складає зведений звіт про стан туристичної діяльності на Херсонщині у розрізі видів туризму та цілей відвідування за кількісними та грошовими показниками. Крім того складається звітність щодо основних показників діяльності санаторно-курортних закладів, готельного господарства, туристичних підприємств, кількості ліцензованих діючих суб'єктів туристичної галузі, розподілу суб'єктів за формою власності, чисельності працівників підприємств, обсягів послуг, наданих підприємствами, платежів до бюджету та ін. Також розраховується співвідношення кількості іноземців, які прибули на Херсонщину виключно з метою організованого туризму до кількості іноземних туристів, які обслуговувалися ліцензованими туристичними підприємствами. Таким чином, управління не втручається в справи суб'єктів після отримання ними туристичної ліцензії.

Управління представляє Херсонську область та надає методичну допомогу в організації участі туристичних підприємств в Всеукраїнських та міжнародних виставках-ярмарках, зокрема, в міжнародному туристичному салоні «Україна», мета якого -- сприяння налагодженню і поглибленню ділових відносин з провідними світовими туристичними фірмами та організаціями, розвитку внутрішньої ринкової конкуренції, удосконаленню відповідної туристичної інфраструктури країни. Тематика виставки: туроператори, турагентства, асоціації; турбізнес; найновіші туристичні інформаційні системи; транспортні і страхові послуги, автотуризм, гірський і водний туризм; курорти, санаторії; готелі, кемпінги; устаткування та меблі для готелів; обладнання для казино, ресторанів, ігротек; спортивне обладнання; спеціальна література, спеціалізовані засоби масової інформації. Організаторами виставки салону є Державна туристична адміністрація України , УкрСоюзТУР, компанія «Автоекспо» при підтримці Національного комплексу «Експоцентр України». Загалом протягом року в Україні проходять біля 10 виставок туристичної спрямованості. Серед них міжнародна туристична виставка «Чорноморська Одісея», виставка UITT, що її організовують британці в Києві, а також спеціалізовані виставки готельного обладнання. Виставки-ярмарки дозволяють не тільки укладати контракти та знаходити нових ділових партнерів. Значення їх також полягає у визначенні основних тенденцій у розвитку туристичного бізнесу в Україні. Організатори виставок зазвичай надсилають запрошення на адресу УСМСтаТ з проханням до певної дати надіслати список підприємств, які братимуть участь у заході. Обов'язком управління є повідомлення фірм про запрошення і робота з фірмами, що дали згоду на участь, резервування місця на території виставки. Ціна 1 кв. м. виставкової площі у 2001 році коливалась у межах $250--320 [ 35]. Для участі у виставці необхідно подати такі документи: заява-договір на участь, заявка на додаткове обладнання, текст інформації про учасника. Заяви повинні бути завірені підписом керівника фірми та печаткою. Разом з туристичними підприємствами бере участь у виставках і УСМСтаТ. Процес підготовки включає збір інформації і матеріалів, виготовлення банерів, плакатів, буклетів, всебічна підготовка представників області з різноманітних питань в галузі туризму на Херсонщині. Ще одним варіантом рекламної діяльності управління є запрошення іноземних делегацій на Херсонщину, здійснення безкоштовного показового туру природними та історичними місцями Херсонської області. Натомість іноземні партнери повинні дати рекламу Херсонщини в усіх засобах масової інформації своєї країни.

Управління взаємодіє з Краєзнавчим музеєм, художнім музеєм ім. О. Шовку-ненка, Херсонським планетарієм, обласною бібліотекою ім. О. Гончара, працівниками заповідника «Асканія-Нова» щодо розробки інформаційних матеріалів, художніх описів Херсонщини, історичних довідок, екскурсійних маршрутів, які потім пропонуються в якості рекомендацій туристичним фірмам. На основі зібраної інформації УСМСтаТ видає ілюстровані рекламні проспекти, брошури, листівки, карти; бере участь у створенні туристичних довідників «Херсонщина туристична» (10 тис. примірників у 2001 році), карт-буклетів (6 тис. прим.). При виготовленні друкованої рекламної продукції управління має деякі цінові пільги, а тому має більші можливості, ніж туристичні підприємства. Управління встановлює відносини з іноземними партнерами (зазвичай в результаті участі в міжнародних виставках і конференціях), виступає посередни-ком між іноземними туристичними агентами і суб'єктами туристичної діяльності Херсонщини в організації прийому іноземних споживачів туристичного продукту. На даному етапі розвитку туризму на Україні і зокрема на Херсонщині іноземні партнери більш схильні встановлювати саме такі зв'язки з туристични-ми фірмами і закладами розміщення, в яких управління виступає гарантом виконання фірмами своїх обов'язків.

Управління взаємодіє і з іншими підрозділами облдержадміністрації і залу-чає їх до роботи по відновленню історико-культурних пам'яток, надає пропозиції щодо виділення фінансових коштів та залучення їх у вигляді спонсорських внесків, адже бюджетні асигнування на розвиток туризму майже не надходять.

Значно ускладнює процес управління міжнародним туризмом відсутність технічного забезпечення та комп'ютеризації роботи головного спеціаліста з туризму.

2.2.3. Механізм ліцензування туристичних підприємств

Раніше ліцензію отримували в тому разі, коли фірма мала справу з організацією іноземного туризму. Тепер фірмі потрібно буде мати ліцензію на провадження й внутрішнього туризму. Цей захід цілком виправданий і законний. Громадяни, звертаючись до послуг туристичних фірм, повинні бути впевнені, що при здійсненні подорожі їх будуть обслуговувати на належному рівні.

Для отримання ліцензії на організацію туризму та екскурсійну діяльність суб'єкти господарювання подають головному спеціалісту з питань розвитку туризму та ліцензування такі документи:

1. Заява на бланку встановленої форми (додаток 5).

Підписується відповідальною особою, завіряється печаткою фірми. В графі місцезнаходження необхідно зазначати індекс, та номери телефонів. В заяві вказується повне найменування суб'єкта господарювання, згідно свідоцтва про державну реєстрацію.

До заяви додаються такі документи:

-- нотаріально засвідчені копії установчих документів (статут, установчий договір, якщо власників або уповноважених органів два і більше чи рішення засновників про створення суб'єкта господарювання);

-- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання -- юридичної особи;

-- суб'єктом господарювання -- фізичною особою -- нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідних для здійснення відповідного виду господарської діяльності, що ліцензується;

-- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи приватного підприємця.

З метою підтвердження спроможності дотримання заявником ліцензійних умов ним подаються такі документи:

-- копія диплому про вищу освіту керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця; витяг із трудової книжки керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця про стаж його роботи в туристичній галузі, який повинен бути не менше 3 років або копію документа, що засвідчує спеціальну туристичну освіту;

-- характеристика діяльності суб'єкта господарювання;

-- копія документа, що засвідчує наявність службового приміщення, яке повинне відповідати вимогам Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з організацією іноземного, зарубіжного, внутрішнього туризму та контроль за їх дотриманням;

-- копія договору зі страховою компанією про здійснення обов'язкового страхування туристів, що направляються суб'єктом господарювання в туристичні подорожі за кордон та по Україні;

-- копія договору зі страховою компанією про страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за ненадання чи надання не в повному обсязі туристичних послуг;

-- копія довідки зі статуправління «Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».

Якщо заява і необхідні при цьому документи подаються не керівником суб'єкта господарювання, а його довіреною особою, потрібно надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти суб'єкта господарювання з усіх питань її діяльності. В разі відсутності документів, що підтверджують можливість провадження заявником певного виду господарювання, що ліцензується, у видачі ліцензії може бути відмовлено [13].

Ліцензію одержує керівник суб'єкта або туристичного підрозділу, в разі його відсутності з поважних причин його заступник при наявності доручення на одержання ліцензії. Особа, що отримує ліцензію, надає паспорт та копію платіжного документа, що підтверджує оплату за видачу ліцензій. Характеристи-ка туристичної діяльності подається на фірмовому бланку суб'єкта підприємництва, де вказується час заснування підприємства, початок туристич-ної діяльності; період роботи в галузі туризму; обсяг туристичної діяльності в загальному обсязі підприємницької діяльності (у %); діяльність до подання заяви на отримання ліцензії. Характеристика загалом та в розріз кожного з видів, що заявлені на ліцензування, містить відомості про назви країн, в які відправлено вітчизняних туристів, та з яких прийнято іноземних туристів в Україну (назвати регіони України, де приймалися іноземці); обсяг послуг (в грн.), одержаних від туристичної діяльності при наявності такої; кількість та найменування маршрутів, розроблених безпосередньо підприємством та, окремо, -- за агентсь-кими угодами; перелік основних партнерів задіяних в організації прийому та відправлення туристів; категорійний склад туристів; структура підприємства; чисельність працівників, задіяних в туристичної діяльності (за штатним розкла-дом за трудовими угодами); кваліфікацію працівників, освіту, стаж роботи в туризмі, рівень фахової підготовки; матеріальну базу підприємства -- наявність власних основних фондів, офісні приміщення (поверх, кількість кімнат, загаль-ний метраж), засоби розміщення, харчування, транспортування туристів; наявність орендованих основних фондів; наявність засобів зв'язку та охорони в офісних приміщеннях; засоби реклами; пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо та зауваження щодо вдосконалення механізму їх реалізації до Державної туристичної адміністрації України.

Ліцензія видається терміном на 3 роки, в разі закінчення дії ліцензії, підприємство залишається в реєстрі ліцензованих туристичних підприємств і повинно подовжити термін. Плата, яка вноситься суб'єктом підприємницької діяльності за видачу та переоформлення ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на балансові рахунки територіальних органів державного казначейства № 3510 «Кошти державного бюджету України» в установах Нацбанку та № 2510 -- в установах комерційних банків за місцем провадження діяльності підприємця. Плата за ліцензію здійснюється після того, як прийнято рішення про видачу ліцензії -- 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.). Плата за переоформлення та дублікат ліцензії -- 5 неоподаткованих мінімумів (85 грн.), за видачу кожної копії ліцензії -- 1 неоподаткований мінімум (17 грн.).

2. 3. Аналіз стану туристичної діяльності в Херсонській області. SWOT-аналіз

УСМСтаТ веде облік організованого туризму, тобто обсягів туристичних послуг, наданих ліцензованими фірмами і, окремо, послуг, наданих санаторно-курортними закладами.

За цими даними всього у 2001 році обслуговано 410944 туриста, що на 35% перевищує показники минулого року. Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 --2001 роки, наданий у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 --2001 роки

Співвідношення кількості туристів кожного виду туризму представлено на малюнку 2.1.

Мал. 2.1. Співвідношення кількості туристів за видами туризму

Діаграма свідчить про незадовільний стан іноземного і закордонного туриз-му на Херсонщині. Але хоча частка іноземного туризму й мала, та все ж таки має місце стрімкий темп росту порівняно з минулим роком (98%). Таких результатів отримано за рахунок збільшення кількості екскурсантів та підвищення ділової активності підприємств та установ Херсонщини, що призвело до притоку іноземців до нашого регіону. Попри все ліцензовані фірми мають великий резерв збільшення об'ємів обслуговування так як такі фірми мають можливість надавати послуги в більшому об'ємі, ніж санаторно-курортні заклади, бо мають більші контактні аудиторії та маркетингові можливості та необмежені розміром вироб-ничої потужності. Найчастіше Херсонщина приймає туристів з близького зарубіжжя (Росії, Білорусі, Молдови), а також Польщі, Чехії, Франції, Англії, Угорщини, США. (див. мал. 2.2.).

Мал. 2.2. Кількісний розподіл іноземних туристів за країнами

Щодо закордонного туризму, то він має не тільки меншу частку в загальному обсязі, ніж іноземний, але й зростає значно меншими темпами (30%) порівняно з минулим роком (70% у 2000 р.) й у порівнянні з іноземним та внутрішнім туризмом. Можливо, на Херсонщині, як і по всій Україні намічається тенденція до зниження темпів росту закордонного туризму. Хоча туристичні фірми розши-рюють коло країн, до яких можна виїхати херсонським туристам. На сьогодні це майже 45 країн світу. При цьому слід відмітити зміни у цілях виїзду херсонських туристів за кордон у порівнянні з минулим роком: збільшилася кількість туристів, які виїхали за комерційними та пізнавальними цілями і навпаки зменшився відсоток виїзду на відпочинок (див. мал. 2. 3. та 2. 4.).

Мал. 2.3. Цілі закордонного туризму в 2000 році

Мал. 2.4. Цілі закордонного туризму в 2001 році

У цілях іноземного туризму також відбулися зміни: збільшився відсоток пізнавального та ділового туризму і зменшився приїзд іноземних туристів на відпочинок, (див. мал. 2. 5. та 2. 6.).

Мал. 2.5. Цілі іноземного туризму у 2000 році.

Мал. 2. 6. Цілі іноземного туризму у 2001 році.

Внутрішній туризм займає найбільшу частку в загальному об'ємі туризму. Крім зрозумілих факторів причиною цьому є також різноманітність цілей туриз-му. На відміну від інших видів туризму внутрішній передбачає екологічний, спортивно-оздоровчий туризм. Хоча Херсонщина володіє великим потенціалом для здійснення екологічного туризму (Азово-сиваське державне заповідне госпо-дарство, острів Бірючий, Чорноморський біосферний заповідник, Гаврилівське заповідне господарство, державний заказник Джарилгач), на даний момент його обсяги порівняно незначні і охоплюють лише вітчизняних туристів. Аналогічна ситуація склалася і в спортивно-оздоровчому туризмі. Незважаючи на велику частку внутрішнього туризму в загальному обсязі темп його росту знизився з 70% у 2000 р. до 59% -- у 2001-му. Лише на 26% зросли показники внутрішнього туризму санаторно-курортних закладів. Це пояснюється загостренням конкуренції (наприклад, Крим займає міцніші позиції в туристичній галузі України), погіршенням екологічної ситуації в Україні (що тим більше змушує українців обирати Крим у якості найбільш чистої зони для відпочинку), а також порівняно низький рівень якості обслуговування у санаторно-курортних закла-дах Херсонщини.

Згідно даних УСМСтаТ за 2001 рік мисливськими господарствами було обслуговано біля 1500 туристів з інших країн і областей України. Але такі послуги надаються переважно в якості додаткових, а окремі мисливські тури майже не розробляються. Особливої уваги заслуговує молодіжний туризм. Змен-шилася завантаженість дитячих таборів, збідніла їх матеріально-технічна база, деякі виставлені на продаж або продані; зменшилася кількість баз відпочинку молоді. Ціни на путівки зростають і досягай вже майже 180--200 гривень і багатьом багатодітним сім'ям недоступні. Також слід відмітити відсутність системи екскурсійної діяльності з учнями та студентами. Молодіжний, дитячий туризм має свої переваги в осінньо-зимовий період, особливо в періоди передноворічних та різдвяних свят.

В Херсонській області недостатньо використовується потенціал санаторно-курортних закладів. Протягом останніх років 40% пансіонатів, санаторіїв щорічно заповнені лише на 50%. Причиною цього є не стільки високі ціни, фінансова неспроможність громадян, скільки збідніла матеріально-технічна база, яка нега-тивно впливає на якість обслуговування і призводить до неконкурентоспроможності підприємств. Доказом цього є той факт, що інші підприємства санаторно-курортної сфери, які мають ліпшу матеріально-технічну базу та у яких рівень обслуговування і ціни вищі, заповнюються щорічно на 90-- 100%. Стримуючим моментом для всіх туристичних підприємств і санаторно-курортних закладів є важкий податковий прес.

Готелі Херсонської області взагалі за 2001 рік прийняли 1568 іноземних та 29580 вітчизняних туристів. Найбільшу частку усієї кількості іноземців приймає туристичний комплекс «Фрегат».3а даними управління за 2001 рік всього було обслуговано 60383 екскурсанти, (що на 122% більше, ніж у 2000 p.). З них 1930 іноземців, 43674 вітчизняних туриста з інших областей та 10320 мешканців Херсонщини. При цьому можливості екскурсійної діяльності майже в 1,5 рази перевищують ці показники. Наприклад, заповідник «Асканія-Нова» протягом року надав послуг лише на 78% від своїх можливостей. Це при тому, що відвідування заповідника входить майже в кожний екскурсійний маршрут.

Загальні обсяги реалізації туристичних послуг ліцензованими підприємствами за 2001 рік склали 15 млн. 119 тисяч гривень, що на 149,5% перевищує показники минулого року. Платежі до бюджету склали 2386 тисяч гривень, що на 45% вище, ніж у 2000 році. Зростаючою проблемою є неорганізований туризм (туристи, що відпочивають самі або за допомогою неліцензованих фірм). У 2001 році його обсяги перевищили обсяги організованого туризму майже на 22%. Таке становище є негативним з погляду обслуговування туристів, їх безпеки, фінансової дисципліни, впливу на екологічну ситуацію. До того ж значно ускладнюється праця медичних, правоохо-ронних та інших органів та установ. На сьогоднішній день туристичні фірми недостатньо використовують можливості реклами. Це пов'язане з високими цінами на друковану рекламну продукцію, рекламні послуги на телебаченні та радіо. SWOT-аналіз галузі наданий у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

SWOT аналіз туристичної галузі Херсонщини

2. 4. Аналіз діяльності туристичної бази ім. Остапа Вишні * (селище Кринки).

Місцевість поблизу селища Кринки є осередком зеленого сільського туризму на Херсонщині. Вона приваблює туристів красою дніпровських плавнів, просто-рами українського степу. Туристична база імені Остапа Вишні розташована в затишному, екологічно чистому місці, на одному з проток Дніпра в 40 кілометрах від міста Херсона. Тепле, степове повітря, безліч проток, островів приваблюють сюди чисельних мешканців тваринного світу. Тут можна побачити оленів, кіз; дикі качки спокійно пливуть поруч з човнами туристів. Сюди приїздив на ціле літо відомий український письменник-гуморист Остап Вишня. Кринки зберігають пам'ять про нього не тільки переказом улюблених Оставових гуморе-сок, але й організацією музею в звичайній селянській хаті, в якій полюбляв зупинятися Остап.

Відпочиваючих розміщують у одноповерхових корпусах зі зручностями на поверсі у кімнатах на 3--4--5 осіб, двоповерховому корпусі з номерами-люксами (телевізор, холодильник, в корпусі є сауна з басейном). А також на туристичній базі є 7 котеджів з двома відділеннями кожний (на 2 і 3 особи), які здатні прийняти 300 відпочиваючих влітку і біля 100 любителів мисливства і рибалки взимку. До послуг клієнтів бар, дискотека. На базі чотириразове харчування, оригінальна українська кухня. Тут є всі умови для рибалки. У річці добрий кльов риби (карась, ф тарань, щука, сом, окунь, судак, товстолобик) і багато раків. Туристам надаються човни, рибальське оснащення і туристський інвентар напрокат. До послуг клієнтів, -- крім звичайного сервісу, -- шашлики, юшка на свіжому повітрі і раки, приготовані оригінальним способом.

У оздоровчий комплекс входить сауна з басейном, спортивні тренажери, футбольний майданчик. Додатково для відпочиваючих організовуються поїздки до заповідника «Асканія-Нова»; на Чорноморське узбережжя; зоопарку м. Мико-лаєва та інші екскурсійні об'єкти.

Туристична база імені Остапа Вишні належить Херсонському бюро подорожей та екскурсій, що є відділенням туристичної фірми «Херсонтурист». Ціни на путівки на одну особу на день сезону 2001 року становили: у корпусі -- 26 грн. для дітей і 32 грн. для дорослих, у котеджі -- 32 грн. для дітей і 38 грн. для дорослих, у номері-люкс -- 48 грн. для дорослих . Путівки взагалі реалізуються терміном на 10 і 14 днів. Але існує надання послуг на 1-2 дні в межах туру, який організовує бюро подорожей та екскурсій. У програмі цього туру -- відвідування заповідника «Асканія-Нова і одноденне перебування на базі ім. Остапа Вишні.

Клієнтами туристичної бази є переважно вітчизняні туристи (95%). Керівництво фірми «Херсонтурист» майже не займається залученням іноземних туристів до цієї бази.

2.5. Оподаткування туристичних операцій. Імпорт та експорт туристичних послуг

Прибуток туристичних підприємств підлягає оподаткуванню у відповідності з чинним законодавством України. Суб'єкти туристичної діяльності нараховують і сплачують податок на прибуток, прибутковий податок, земельний податок, податок на додану вартість, відрахування в Інноваційний, Пенсійний фонди, Фонд соціального страхування та ін. Деякі особливості має процедура оподатку-вання ПДВ послуг з туризму.

Законом України від 15.09.95 р. № 324/95-- ВР «Про туризм» туристичні послуги визначені як послуги суб'єктів туристичної діяльності, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг з розміщення, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів. Комплекс цих послуг складає поняття туристичного продукту. Організація іноземного та зарубіжного туризму базуєть-ся на договорах з іноземними партнерами. Виходячи з цього суб'єкт туристичної діяльності не може самостійно надавати туристичні послуги за межами України, а може лише здійснювати організаційні заходи по забезпеченню продажу через нерезидента туристичного продукту для споживання на території України та/або через представництва на території іноземної держави. Таким чином:

1. Послуги по туризму вважаються експортованими, якщо їх продаж здійснюється за межами України безпосередньо суб'єктом туристичної діяльності через представництва в іноземній державі та /або через нерезидента, а їх надання відбувається на території України.

2. Якщо суб'єкт туристичної діяльності здійснює продаж послуг з туризму на митній території України, тобто організує зарубіжний туризм, то такі послуги слід вважати імпортованими.

3. Продаж і надання послуг з туризму на митній території України є внутрішнім туризмом.

У відповідності п. 6. 2. 2. Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою обкладаються податком операції з надання послуг з туризму на території України у випадку їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів з використанням безрахункових розрахунків [5]. При цьому суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових збитків туристичного продукту, включаються до податкового кредиту, і відшкодовуються згідно чинного законодавства. Стосовно частини експортованих послуг, що відповідає критеріям використання та споживання за межами митної території України, мова може йти про відшкодування з бюджету НДС, що входить, за витратами, пов'язаними з наданням таких послуг. [42 ].

Таким чином за умови проведення безготівкової форми розрахунків з суб'єктом туристичної діяльності та тільки у разі продажу за межами України безпосередньо суб'єктом або при посередництві нерезидентів вартість послуг з туризму на території України обкладається податком за нульовою ставкою, так як такі операції є експортними. Для надання якісної послуги з туризму суб'єкти туристичної діяльності у свою чергу укладають контракти з особами, які безпосередньо надають послуги з проживання, харчування, перевезенню і т. п., розрахунки за які суб'єкт на території України здійснює з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, враховуючи поняття нульової ставки, суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових витрат турис-тичного продукту, включаються до податкового кредиту і повертаються у поряд-ку, передбаченому Законом.

Згідно п. 1.4 ст. 1 вказаного закону продаж послуг -- будь-які операції громадянсько-правового порядку з надання послуг, надання права на користуван-ня або розпорядження товарами, у т. ч. нематеріальними мотивами, а також надання будь-яких інших об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг [10 ]. Це означає, що туристичне підприємство бронює послуги, що надаються за кордоном, реалізує їх резиденту, але кошти у вигляді оплати транспортних послуг і туристичного обслуговування за кордоном не є власністю цього суб'єкта туристичної діяльності -- резидента України і споживаються за межами митної території України, вони не включаються в базу обкладання ПДВ. Базою оподаткування суб'єкта є сума компенсації (комісійної винагороди), що отримана таким суб'єктом за інформаційно-рекламне обслугову-вання та інші послуги, що надаються резиденту з бронювання комплексу послуг, що входять до складу туристичного продукту. Такі послуги обкладаються подат-ком за ставкою 20 % [11].

Операції з продажу та наданню послуг з туризму на митній території України, тобто внутрішній туризм, належать оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%. Крім того, якщо суб'єктами туристичної діяльності надаються додаткові організаційні послуги, пов'язані з забезпеченням можливості споживання турис-тичного продукту як на території України, так і за її межами (консультаційні, надання інформації, бронювання квитків та ін.), то такі послуги також обклада-ються ПДВ за ставкою 20%.

Згідно п. 6. 2. 4. вказаного закону операції з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України (здійснення міжнародних авіарейсів) обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. У випадку, якщо надання таких транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг обкладаються ПДВ за ставкою 20%. На підставі вищезгаданого у випадку, коли здійснюється продаж квитків на міжнародні авіарейси згідно агентських угод, об'єктом оподат-кування є комісійна (агентська) винагорода агента, що обкладається податком за ставкою 20% незалежно від того, кому агентські послуги надані (авіакомпанії-резиденту або нерезиденту України). Операції з продажу квитків на внутрішні рейси згідно ст. З Закону є об'єктом оподаткування ПДВ. Зокрема, у випадку, якщо продаж авіаквитків здійснюється від особи та за дорученням авіапідприємств або авіакомпаній без передачі права власності на квитки, базою оподаткування є продажна вартість квитків [10].

3. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині

3.1. Рекомендації щодо удосконалення роботи УСМСтаТ. Розробка аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині

Незалежно від сфери і масштабу діяльності будь-який контролюючий суб'єкт повинен не тільки здійснювати попередній та заключний контроль кінцевих результатів, а й провадити поточний контроль і постійну координацію дій об'єктів управління. Не є винятком і УСМСтаТ. Сучасний стан туристичної галузі на Херсонщині потребує системного підходу в управлінні, всебічного його аналізу та оцінки перспектив розвитку, впровадження нових методів управління, чого неможливо здійснити без постійних надходжень інформації про поточну діяльність об'єктів управління. Хоча головний спеціаліст з туризму має доступ до будь-якої інформації, що необхідна для виконання функціональних обов'язків, значна частка цих даних отримується через запити в інші підрозділи облдержадміністрації, податкову службу, туристичні підприємства, що збільшує термін і ускладнює процес прийняття рішення. Тому пропонується внести деякі зміни до системи звітності туристичних підприємств, а саме: крім обов'язкової державної звітності два рази на рік, провадити щомісячну звітність, яка повинна містити такі основні показники:

1. Кількість обслугованих туристів.

2. Рух туристичних потоків з інших країн, областей України та рух потоків за кордон (з зазначенням назв країн і областей).

3. Цілі поїздок та подорожей (у відсотках).

4. Запровадження нових послуг.

5. Проблеми, що виникли за звітний період.

6. Пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо, пропозиції щодо діяльності управління.

Запровадження цієї пропозиції надасть можливість не тільки удосконалити проведення аналізу туристичної діяльності і стану туризму на Херсонщині, але й встановити більш тісний двосторонній зв'язок з об'єктами управління. Збір подібної інформації є своєрідним маркетинговим дослідженням і дозволить складати графіки сезонності, життєвого циклу окремих послуг, проводити сегментацію ринку туристичних послуг, визначити найбільш пріоритетні для області напрямки діяльності. Це надасть можливість розробляти більш конкретні рекомендації фірмам щодо підвищення ефективності їх діяльності, а також визначити коло країн для надання на державному рівні пропозицій щодо укладан-ня з ними міжнародних договорів про спрощення і візового режиму, міжнародне співробітництво тощо. При цьому слід зазначити, що дії головного спеціаліста з туризму не повинні суперечити чинному законодавству України щодо забезпечен-ня свободи підприємницької діяльності суб'єктів ЗЕД. [1]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7