Бойовi можливостi вiйськових сил

Бойовi можливостi вiйськових сил

24

План

Вступ

1. Складові частини бойових можливостей і їх характеристика.

2. Організація та бойові можливості механізованої роти.

3. Методика розрахунку можливостей механізованої роти по ураженню живої сили противника вогнем стрілецької зброї.

Висновки

Вступ

Підрозділи ЗСУ мають сучасне озброєння та бойову техніку в достатній кількості. Як показує досвід ВВВ і локальних воєн дуже важливо знати ТТХ зразків озброєння та бойової техніки, вміло їх використовувати, їх бойові можливості, що є необхідною умовою для прийняття обгрунтованого рішення, дозволяє розумно здійснювати керування штатними та приданими підрозділами в бою. Мистецтво командира проявляється у вмінні з великої кількості зброї вибрати ту, яка в належний момент буде найбільш ефективною в даній обстановці. При підготовці і веденні бою командир повинен вирішити:

а) скільки і яких сил потрібно для виконання поставленої задачі;

б) який результат бою слід очікувати приданому складі сил та засобів;

в) як найкраще використати їх в ході бою. Вірні відповіді на ці питання командир може отримати, якщо він буде знати бойові можливості штатних і придатних сил та засобів.

Бойові можливості - це кількісні і якісні показники, які характеризують можливості підрозділів по виконанню певних бойових задач за встановлений час в конкретній обстановці. Бойові можливості залежать: від кількості особового складу, рівню його бойової підготовки і морально-психологічного стану; наявності і стану озброєння, бойової та іншої механіки; мистецтва командного складу в управлінні підрозділами; організаційної структури військ та їх забезпеченості матеріально технічними засобами, а також від складу і характеру протидії противника; умов місцевості; метеорологічної обстановки (стану погоди, часу року і доби) та інше. Бойові можливості механізованої роти характеризуються: складом сил і засобів противника який вона здатна розгромити; розміром опорного пункту; глибиною впливу по об'єктах противника; радіусом дій засобів ураження і часом підготовки їх до нанесення удару та інше; Складові бойових можливостей роти є: вогнева потужність; ударна сила; маневровість. Розглянемо ці поняття більш ширше у подальших розділах.

1. Складові частини бойових можливостей і їх характеристика

Бойові можливості - це кількісні та якісні показники, що характеризують можливості підрозділу по виконанню визначених завдань за встановлений час в конкретній обстановці. Вони залежать від:

Бойові можливості підрозділів можуть розглядатись по видах та засобах ураження (артилерія, танки, засоби ППО, стрілецька зброя), а також по здатності створювати необхідну щільність сил та засобів на 1 км Складовими частинами бойових можливостей є:

- вогнева потужність;

– ударна сила;

– маневровість.

1.1 Вогнева потужність, методика її визначення

Вогнева потужність підрозділу виражається сумарним об'ємом завдань, які можуть бути виконані штатними та приданими вогневими засобами і відпущеною кількістю боєприпасів. Результатом реалізації вогневої потужності є збитки, що виражаються Вогнева потужність характеризується можливостями підрозділів щодо нанесення противнику збитків вогнем артилерії, танків БМП, протитанкових засобів, вогнеметів, стрілецької зброї. В обороні крім того, ураження противника досягається застосуванням мінно-вибухових загороджень.

Вогнева потужність механізованої роти - це сумарний обсяг вогневих завдань, які можуть бути виконані кількістю боєприпасів, що відпущені на бій, штатними і приданими вогневими засобами. Результатом реалізації вогневої потужності є збиток, що виражається визначеним ступенем придушення або знищення противника. До показників вогневої потужності відносяться:

· кількість об'єктів (цілей) противника, що уражаються, а також ступінь їх ураження;

· кількість засобів озброєння і бойової техніки противника, що знищується;

· математичне очікування збитків, що наносяться угрупуванню війська противника.

Вогнева потужність роти складається з уражаючих можливостей штатних і приданих підрозділів артилерії, протитанкових засобів, бойових машин піхоти, танків, а також стрілецької зброї. Тому методика розрахунків вогневої потужності складається із самостійних часткових методик по видах зброї і включає в себе:

1) методику розрахунку ураження противника вогнем артилерії;

2) методику розрахунку можливостей підрозділів щодо боротьби з броньованими об'єктами та іншими вогневими цілями вогнем прямої наводки;

3) методику розрахунку можливостей роти щодо ураження противника вогнем стрілецької зброї.

Методика розрахунку ураження противника вогнем артилерії Артилерія своїм вогнем в бою виконує наступні завдання:

знищує або придушує засоби ядерного та хімічного нападу, артилерію та інші вогневі засоби і живу силу противника;

знищує танки, БМП, ПТУР;

подавляє живу силу, ПУ, радіоелектронні засоби;

руйнує фортифікаційні споруди противника;

проводить дистанційне мінування місцевості.

Завданнями стрільби артилерії можуть бути:

· знищення цілі;

· придушення цілі;

· руйнування цілі;

· виснаження цілі.

Знищення цілі заключається в нанесенні її таких втрат (пошкоджень) при яких вона повністю втрачає свою боєздатність, М0=0,7-0,9 імовірності, або число поражених цілей із складу групової цілі складає > 50%. Руйнування цілі заключається в приведенні її в небоєздатний стан. Придушення цілі - тимчасова втрата нею боєздатності. М0 число поражених цілей 30%. Виснаження цілі заключається в морально-психологічних діях на живу силу противника, веденням турбуючого вогню.

Нерухомі неспостерігаємі, відкрито розташовані не броньовані цілі, як правило знищуються, а укриті та броньовані цілі - придушуються чи знищуються. Для стрільби по таких цілях залучається не менше батареї. Абатр, мінбатр і взводи (секції), а також окремі гармати поражаються на вогневих позиціях, батр. САУ знищуються, а взводи самохідних мінометів придушуються. Ураження батр САУ здійснюється, як правило негайно, після їх виявлення вогневими нальотами, які ведуться поверховим вогнем. Відкрито розташована жива сила та вогневі засоби, як правило, знищуються, а укриті - придушуються. ПТЗ противника в залежності від обстановки знищуються або придушуються. Об'єктами та цілями для ураження вогнем артилерії звичайно є: взводні опорні пункти, мінв, КСП, РЛС, роти в районі зосередження та на марші. Чим же визначаються вогневі можливості артилерії? Вони визначаються:

характером цілей і прийнятою щільністю ураження;

кількістю наявних гармат та мінометів;

кількістю та якістю відпущених на стрільбу боєприпасів;

часом за який повинні бути вирішені поставлені завдання.

В залежності від кількості гармат, які має батальйон (рота), режиму вогню для кожної артсистеми визначається кількість снарядів та мін, які можна випустити (вистрілити) за цей час. Поділивши цю кількість на середню норму витрат боеприпасів, отримаємо кількість об'єктів, які можна придушити знищити за час АП атаки.

Методика розрахунку можливостей підрозділів по боротьбі з броньованими об'єктами противника

Методика розрахунку базується на використанні коефіцієнтів бойової ефективності ПТЗ (танків, ПТУР, БМП, РПГ, БМПТУР, СПГ, ПТП, ручні гранати). Для кожного ПТЗ, дослідним шляхом, починаючи з РПГ визначені коефіцієнти, які показують, яку кількість танків та інших бронеоб'єктів може знищити той чи інший ПТЗ, до того як він вийде з ладу.

Чисельник - * танки противника в окопі

Знаменник - відкрито розташовано

Чисельник - ** відкрито розташовані свої ПТЗ

Знаменник - свої ПТЗ в окопі

Чисельник - *** розташування своїх ПТЗ в окопі

Знаменник - відкрито розташовані свої ПТЗ

Використовуючи формулу: МТ= КВЗ х РБЕ ми отримаємо, виходячи з організації МР (ТР).

Для того, щоб провести підрахунок можливостей, необхідно перемножити кількість ПТЗ на їх коефіцієнт. При веденні бою прямим наведенням на ПКО і в найближчій глибині оборони в період вогневої потужності атаки прийнято, що для знищення однієї цілі потрібно призначити 2-3 ПТЗ. При переході в наступ з безпосередньо зіткнення з противником в МР на БТР для цієї мети залучається ПТУР «Метис» - 3 одиниці. В роті, озброєній БМП і танковій роті залучається до 50-60% танків і БМП. Вище перераховані засоби роти своїми засобами можуть знищити до 5-6 цілей. МБ на БТР в обороні може залучити при побудові бойового порядку в 2 ешелони ПТУР «Метис» - 6 шт., ПТУР «Фагот» - 6 шт., СПГ-9 - 3 і РПГ 7 - 18 шт. Всього - 33 ПТЗ, якими можливо знищити - 30 атакуючих танків противника. Прийнято вважати, що 70% можливостей ПТЗ і танків використовується в обороні для боротьби з танками противника, а 30% в обороні з його БМП (БТР) та іншими бронеоб'єктами. Можливості вказаних засобів в обороні з БМП (БТР) противника в 2-3 рази більше, ніж з танками, так як вони мають слабий броньовий захист, який захищає особовий склад від куль та осколків снарядів та мін і природно після попадання першого снаряду будуть виходити з ладу.

Методика розрахунку можливостей підрозділу по ураженню живої сили противника вогнем стрілецької зброї.

Методика розрахунку базується на порівнянні щільності вогню стрілецької зброї сторін, яка виражається кількістю куль на 1 м фронту у вказаному секторі (смузі) ведення вогню. При цьому досвідом встановлено, що при наступі роти в пішому порядку при підході її до оборони противника на 400 м відкривається вогонь із усіх видів зброї по його ПКО із щільністю 8-10 куль на 1 м фронту в хвилину і ведеться з такою щільністю на протязі 4 хвилини (при атаці з швидкістю 100 м за хвилину). Така щільність вогню приводить до втрат противника в живій силі до 30% на ПКО.

1.2 Розрахунок ударної сили підрозділів

Ударна сила - це здатність підрозділів (механізованих, танкових) наносити потужні удари по противнику в сполученні вогню та маневру. Вона базується на застосуванні вогню артилерії, танків, БМП, БТР, ПТС і стрілецької зброї в сполученні з їх стрімким просуванням в глибину розташування противника, знищенні його живої сили та вогневих засобів і оволодінні вказаними рубежами (районами) місцевості чи опорними пунктами в обороні противника. Вона залежить від:

1. вогневої потужності, маневровості підрозділів, а також їх стійкості проти різних засобів ураження противника;

2. від якості та кількості мотострілецьких (механізованих, танкових) підрозділів, які приймають участь у бою;

3. темпів просування, фронту наступу та місця в бойовому порядку.

Ударна сила характеризується перш за все щільністю сил і засобів на всьому фронті оборони, що створюється, а також на напрямку зосередження головних зусиль, тобто кількістю механізованих взводів, танків, гармат, мінометів, протитанкових та інших вогневих засобів на 1 км фронту оборони. В обороні ударна сила реалізується при розгромі противника, що вклинився в оборону, тобто при проведенні контратак, завершенні його розгрому і захопленні, зазначених районів (рубежів) місцевості Основу ударної сили роти складає бронетанкова техніка з озброєнням та особовим складом (танки, БМП, БТР), які, як правило ведуть бій спільно та спроможні знищити вогневі засоби противника не тільки вогнем, але і гусеницями (колесами). При цьому ударна сила роти і вогнева потужність виявляються у нерозривній єдності, що досягається організацією та підготовкою чіткої та безперервної взаємодії всіх сил і засобів, що приймають участь в бою.

Методика розрахунку ударної сили підрозділу. Про величину ударної сили підрозділів судять по кількості сил та засобів протидіючих сторін і темпах наступу. Щільності і співвідношення сил та засобів ближнього бою дозволяють зробити висновок про можливість розгрому противника і виконання поставленої задачі. Так, наприклад, щільність у роті розраховують по відділеннях, а в батальйоні по взводах. Для успішного ведення наступу необхідно мати 2-3 кратну перевагу на користь підрозділів, що наступають, на фронті наступу роти, а на ділянці прориву створити 4-6 кратну перевагу і тим самим, використовуючи досягнуту перевагу вслід за вогнем стрімко атакувати противника, розгромити його і захопити вказаний рубіж. Носіями ударної сили в роті є 9 мвід, ПТвід і кулеметне відділення. Як правило на напрямку наступу роти разом з нею діють 2-3 тв., що значно підвищить її ударну силу. В роті на БМП головною ударною силою являються БМП (12 шт.) які можуть успішно вести боротьбу не тільки з живою силою, але й з танками і іншими бронеоб'єктами противника. Але і рота на БМП повинна тісно взаємодіяти з танковими підрозділами.

1.3 Методика визначення маневрових можливостей бойових підрозділів

Маневровість - характеризує степінь рухомості військ і здатність пересування, розгортання при підготовці та в ході бойових дій техніки швидко змінювати швидкість та напрямок руху. Маневровість підрозділів - це здатність:

здійснювати організовано і швидко перегрупування та міняти взаємоположення сил та засобів;

приймати ту, чи іншу побудову;

нарощувати сили початкового удару;