Маркетингові аспекти функціонування ринку відеореклами й устаткування для звукорежисури
Маркетингові аспекти функціонування ринку відеореклами й устаткування для звукорежисури
Зміст
Вступ
1. Маркетингові аспекти функціонування
ринку відеореклами й устаткування для звукорежисури
1.1
Аналіз розвитку ринку відеореклами в Україні, специфіка реклами музичних
інструментів, нових технологій звукорежисури
1.1.2
Тенденції розвитку ринку української відеореклами,
місце реклами музичних інструментів і професійного звукорежисерського
встаткування на даному ринку
1.2
Аналіз якості професійного встаткування для звукорежисури за матеріалами
виставки "Show
Technology Expo-2008"
2. Технологія відеомонтажу й роботи зі
звуком у процесі створення рекламного відео продукту
2.1
Рекламний ролик: особливості жанру й етапи створення
2.2
Загальне уявлення про відеомонтаж як творчої діяльності в процесі створення
реклами
2.3
Технологія відемонтажа й робота зі звуком з
використанням програмно - апаратного комплексу Avid Liquid 7 Pro
Висновки
Література
Вступ
Створення будь-якої телевізійної передачі, фільму, рекламного
ролика, запис концерту, пісні, музичного твору - це з однієї сторони наука, а з
іншої - творчість, заснована на роботі із двома найважливішими складовими таких
продуктів - відео й звуком.
По вираженню Стена
Мястковського зображення являє собою "фундамент зорового образа". Він
пояснює цю обставину тим, що "зображення більш змістовно, вона дає більш
безпосереднє враження, чим звук".
Як правило при
створенні зазначених вище творчих продуктів, події розвертаються в
послідовності, установленої в процесі монтажу зображення, причому набір планів
для побудови монтажної фрази має значно менше число варіантів, чим набір
можливих комбінацій слів у дикторському тексті. Це, на думку І. Л. Костіна
надає право говорити про "детермінований словесний ряд монтажною будовою
зображення… Сила впливу телебачення, безумовно, у зображенні. Телевізійна
передача завжди йде при верховенстві зображення над звуком".
Зображення
глядачеві психологічно значно ближче, легше "читається" і вимагає
менше зусиль при сприйнятті. Це твердження знаходить своє підтвердження в тому,
що у більшості людей зорова пам'ять розвинена краще, чим слухова. З побаченого,
у пам'яті залишається 30 % інформації, з почутого - 20 %.
І це не випадково,
адже з погляду семіотики основна особливість образотворчого знака складається в
подібності з об'єктом, що у символічних знаків відсутній.
Основне завдання,
що стоїть перед зоровим рядом - забезпечення точної і ясної
просторово-тимчасової орієнтації глядача в показуваній на екрані події.
При сучасному
рівні розвитку телевізійної техніки вже недостатньо просто показати подію,
потрібно чисто технічними прийомами максимально наблизити її до глядача,
зробити глядача як би учасником дії, що відбувається на екрані, що визначає
важливість роботи над відеомонтажем, який являє собою серйозний творчий процес
перетворення знятого матеріалу в закінчений відеопродукт.
Разом з тим при
створенні будь-якого якісного відепродукта на думку І. С. Арканова "особливе
місце займає звук, реалізований у формі людської мови, музики й ін, що не
тільки створює тло для відеоряду, але й діє на підсвідомість людини".
Якісний звук
створюється в процесі роботи звукорежисера-професіонала здатного створити
якісне звукове тло для відеоряду, концертного виступу, музичного твору в
процесі звукозапису й обробки звуків.
Таким чином,
створення відео й звукового рядів являють собою синтез двох видів професійної
діяльності - відеомонтажу й звукорежисури, які при цьому є творчою діяльністю.
Особливо важливе
створення якісного відеоряду й звукового супроводу для реклами, реалізованої у
формі рекламних роликів.
У цьому випадку
як відео, так і звук повинні спонукувати споживача до придбання товару, при
цьому в розпорядженні звукорежисера й відеоінженера є обмежене тимчасове поле
для діяльності ( як правило, не більше 30 - 40 секунд), що визначає особливу
важливість створення якісного відео й звукового ряду.
При цьому ,
необхідно враховувати й специфіку відеореклами, а також її потенційні
можливості як інструмента маркетингу й стимулювання збуту - саме різнобічне із
засобів носіїв реклами, оскільки воно містить як зорову, так і слухову
модальність.
На думку И. С.
Бурича "специфіка відеореклами обумовлена специфікою телебачення як засобу
масової комунікації. Відеореклама на телебаченні - це комплексний стимул, що
включає в себе вербальні, візуальні, слухові стимули. Завдяки зображенню,
звуку, руху й кольорам, телебачення забезпечує високий ступінь залучення
глядача в те, що відбувається на екрані".
Якщо глядач
одержить зафіксовану на відео інформацію, то в більш гнучкому каналі -
звуковому - можливо зосередити увагу на повідомленні інформації того плану,
якого не дістає зоровому рекламному ряду. У підсумку даний рекламний ролик
займе більш вигідне, оптимальне місце на "шкалі" сприйняття глядачем".
Таким чином, всі
дослідники сходяться на тому, що відео й звук є найважливішими засобами
створення якісного рекламного ролика, що ще більш актуалізується тим значенням,
яке сучасна відеореклама має в суспільстві й системі маркетингу.
Разом з тим на
сьогодні відсутні комплексні дослідження в області створення якісних рекламних
відеопродуктів на основі новітніх технологій відеомонтажу й звукорежисури, що
визначає актуальність даного дослідження.
Актуальність
даної роботи дає можливість сформулювати мети, об'єкт предмет і завдання даного
дослідження.
Метою даній
роботі є аналіз можливостей використання сучасних технологій відеомонтажу й звукорежисури
як засобу створення якісного рекламного продукту.
Об'єкт
дослідження - технологія створення відеореклами.
Предмет
дослідження - робота з відеорядом і звуком при створенні якісного рекламного
продукту.
1. Маркетингові аспекти
функціонування ринку відеореклами й устаткування для звукорежисури
1.1.1 Загальні характеристики відеореклами як засобу
маркетингової комунікації
Говорячи про відеорекламу взагалі, і про відеорекламу в
Україні зокрема необхідно виходити з того, що даний вид реклами реалізується за
допомогою самого масового засобу комунікації - телебачення, і в цьому зв'язку в
даній роботу ми й будемо розглядати телевізійну рекламу, як самий масової й
ефективний вид відеореклами, опускаючи рекламу на моніторах у метро, на вулицях
міст і т.д.
Телевізійна реклама в Україні є видом реклами, що динамічно
розвивається і даний вид української реклами в повній мірі використає
потенційні можливості телебачення..
Телебачення як
суспільний інститут у силу своїх особливостей: щоденності, доступності,
існування в зоні психологічної близькості, полімодальності інформаційної мови є
одним із самих значних видів опосередкованої комунікації й стає важливим
фактором, що впливає на розвиток особистості із самого раннього дитинства.
Телебачення -
саме різнобічне із засобів носіїв реклами, оскільки воно містить як зорову, так
і слухову модальність. Специфіка телереклами обумовлена специфікою телебачення
як засобу масової комунікації. Телевізійна реклама - це комплексний стимул, що
включає в себе вербальні, візуальні, слухові стимули.
Завдяки
зображенню, звуку, руху й кольорам, телебачення забезпечує високий ступінь
залучення глядача в те, що відбувається на екрані. Величезний обсяг
демографічних даних про телевізійні аудиторії, дозволяє більш чітко планувати й
стратегію реклами, і розміри витрат. Телебачення - засіб реклами підвищеного
охвата, що досягає представників всіх верств населення. При цьому охват
забезпечується дуже швидко завдяки тому, що телебачення щодня збирає величезні
аудиторії. Крім того, воно забезпечує можливість високої частотності впливу
реклами.
За рівнем
психологічного впливу на реципієнта найбільш високим потенціалом володіють
рекламні ролики.
Американські
психологи Альберт Бук і Норман Кері розробили можливу класифікацію рекламних
роликів, засновану на способі подачі матеріалу. Автори виділили тринадцять
типів структури реклами.
Зазначена
типологія рекламних роликів може бути використана для розміщення акцентів при
проведенні психологічного аналізу реклами.
Який би тип
рекламних роликів ми не взяли, основною метою його є використання різних
психологічних прийомів, для досягнення своєї мети. Так чи інакше, реклама
намагається об'єднати уявлення про рекламований об'єкт із нашими глибинними й
самими основними потребами.
Телевізійне
рекламне повідомлення, на думку Н.С. Медведєвої як правило, містить три
основних структурних компоненти:
1.
Вербальний
текст
2.
Візуальний
ряд
3.
Аудіо ряд
Наявність цих
трьох компонентів, що розрізняються структурно, у рекламному повідомленні
означає, що кожний із цих елементів повинен що-небудь вносити від себе - у
жодному не повинне бути "порожніх місць", "провалів",
нічого не вносячи у ціле.
Тісне
переплетення вербальної, візуальної й звукової складових спричиняється
необхідну однаковість із метою й засобами досягнення цих цілей. Саме тому дуже
важливе вивчення структурних елементів рекламного повідомлення в їхньому
взаємозв'язку й взаємозумовленості, оскільки, виконуючи строго закріплені за
ним функції, кожний з компонентів здатний підкріпити дію іншого або якщо буде
потреба замінити, взявши його функції на себе. Чому властиво й підлегле наше
емпіричне дослідження.
Звучання поряд з
вербальним текстом і візуальним рядом являє собою значимий структурний
компонент телевізійного рекламного повідомлення. Так, наприклад, радіореклама
цілком побудована тільки на звучній мові й спецефектах і по праву вважається
самим особистим видом реклами. Звучання властиве будь-якому рекламному жанру,
тому що навіть друкований текст читач однаково подумки "проговорює"
про себе.
По своєму
цільовому призначенню звучання в рекламному повідомленні подібно з відеорядом:
в обох випадках мова йде про створення вербально виражених образів. Основною
функцією звучання є ілюстрація властивостей і можливостей рекламованого товару.
Так, наприклад, звукове оформлення реклами за допомогою веселої музики передає
радість від використання продукту й позитивні результати його застосування.
Варто пам'ятати що звучання, як і зображення не може рекламувати товар у
відриві від вербального тексту, оскільки необхідно спочатку закріпити асоціації
з певною торговельною маркою за якими-небудь звуковими ефектами або мелодіями,
а для цього потрібно згадати хоча б назву продукту в рекламному повідомленні.
У звуковому
компоненті рекламного повідомлення також прийнято виділяти ряд компонентів:
1. Музика.
2. Звукові
ефекти.
3. Звучання
вербального тексту.
Музика являє собою потужний засіб рекламного впливу, оскільки
створює в слухача певний настрій.
Звукові ефекти є
наступним компонентом. Вони можуть бути досить умовно розділені на дві групи:
·
що
ілюструють рекламний вербальний текст або зображення (ревіння мотора, скрип поверхні,
що протирається і т.д.)
·
"несподівані"
ефекти (звук падіння, дзвінок телефону й т.д.)
У цілому звукові
ефекти служать засобом створення додаткової образності й привносять в опис
властивостей і можливостей продукту реклами експресивно-емоційні оцінки.
Звукове
оформлення вербального тексту так само, як і графічне, покликано полегшити
процеси сприйняття, розуміння й запам'ятовування для одержувача повідомлень.
Виконання цих функцій досягається паузацією, темпом, гучністю голосу й тембром
мовця, що задають ритм рекламного повідомлення. Перераховані параметри, здатні
в тому числі, створювати додатковий образний ряд у рекламному повідомленні й
більш докладно характеризувати персонажів відеозображення.
Усе компоненти звукового ряду - музика, звукові ефекти й
звучання тексту - служать створенню образа рекламованого товару й здатні
встановити як позитивні, так і негативні асоціації із продуктом. Крім того,
звучання поряд з вербальною й візуальною складовою є одним з найважливіших
засобів ритмоутворення в рекламному повідомленні.
Використовуючи дані особливості телебачення українська
телевізійна реклама розвивається як найважливіша підгалузь сучасного
українського рекламного бізнесу
1.1.2 Тенденції розвитку ринку української
відеореклами, місце реклами музичних інструментів і професійного звукорежисерського
встаткування на даному ринку
Перш ніж оцінювати сучасний
стан здобутків української відео реклами, варто згадати, що історія її почалася
не півтора століття тому, як в економічно розвинених країнах світу, а лише в
1991 році. Саме тоді з’явилися найперші вітчизняні агенції та цінова мережа на
телебаченні, а до "самопальної" реклами на стовпах та парканах додалися
й ефективніші варіанти розповсюдження інформації. Швидкий розвиток реклами
стимулювала експансія іноземних товарів на терени України.
Закономірністю рекламного
ринку України є його відставання від іноземного (див. рис 1.1)
Рис. 1.1. Провідні світові
рекламні ринки й місце України на ринку реклами в 2003 - 2008 роках.
На тлі світових
цифр Україна губиться, становлячи близько 1% світового рекламного ринку але за
рахунок свого швидкого росту вона виглядає привабливим і швидко набираючим вагу
ринком. Частка рекламного ринку у ВВП України становить приблизно 0,7-0,9%,
тоді як його світова норма реклами 1% від ВВП (у Європі від 0,8 до 1,2% ВВП).
Обсяги рекламних бюджетів, що
були витрачені минулого року тільки на показ рекламних роликів на шістьох
каналах українського телебачення (УТ-І, УТ-2, ICTV, "Гравіс", ТЕТ, "Інтер"),
а також реклами на провідних радіостанціях становили більш ніж 689,3 млн.
доларів.
Може, це не так вже й багато,
як у розвинених країнах світу, де аналогічні витрати обчислюються мільярдами
американських доларів. Але й у нас є чим похвалитися - міжнародні експерти
вважають, що український ринок реклами росте найшвидшими темпами в Європі (див.
табл. 1.1)
Таблиця 1.1 Обсяги
рекламного ринку в країнах Європи в 2007 -2008 роках
# |
Країна |
2008, $млн |
2007, $млн |
% 08/07 |
1 |
Великобританія |
22 124 |
21 670 |
2% |
2 |
Німеччина |
20 728 |
20 369 |
2% |
3 |
Франція |
13 085 |
12 670 |
3% |
4 |
Італія |
11 028 |
10 726 |
3% |
5 |
Іспанія |
8 736 |
8 272 |
6% |
6 |
Росія |
6 516 |
5 010 |
30% |
7 |
Польща |
4 803 |
3 970 |
21% |
8 |
Нідерланди |
4 676 |
4 481 |
4% |
9 |
Норвегія |
3 277 |
3 073 |
7% |
10 |
Бельгія |
3 211 |
3 038 |
6% |
11 |
Греція |
2 877 |
2 744 |
5% |
12 |
Швейцарія |
2 856 |
2 711 |
5% |
13 |
Австрія |
2 802 |
2 659 |
5% |
14 |
Угорщина |
2 676 |
2 520 |
6% |
15 |
Швеція |
2 526 |
2 354 |
7% |
… |
… |
… |
… |
… |
22 |
Україна |
691 |
530 |
33% |
Загальний обсяг
витрат на рекламу в 2008 році за результатами трьох кварталів досяг оцінки в
1258 млн. доларів (включаючи політичну рекламу).
Рекламні кошти
надходять власникам різних засобів розповсюдження інформації: телебачення,
газет, журналів, радіо, зовнішньої реклами (щити, плакати, вивіски,
лайт-бокси), реклами на транспорті, каталогів, довідників, реклами в Internet
тощо. Традиційно найвагомішими у світі вважаються перші п’ять. При цьому всі
вони завдяки своїй масовості дозволяють досягти будь-якої цільової групи
споживачів того чи іншого товару або послуги, що рекламуються. До того ж досить
легко піддаються моніторингу. Сюди й спрямовується левова частка всіх рекламних
бюджетів
Половину цих коштів у 2008
році отримала преса, майже 30 % — телебачення, остальні кошти зовнішня реклама
та близько 2 млн. дол. — радіо.
Перше місце на
телевізійному ринку реклами займає агентство "Пріоритет", на другому
місці агентство "Інтер-реклама".
У порівнянні з 2007 роком в 2008 роком, частка "Інтер-реклами"
виросла з 62,6% до 64,41%, "Пріоритету" - з 26,2% до 29,25%. У
другому півріччі "Пріоритету" удалося "вийти в плюс",
повернувшись після непростого першого півріччя до показників 2006 року, а потім
і наростивши їх. Найбільшою рекламною площадкою країни залишався телеканал "Інтер".
Згідно даним Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК), в 2008 році обсяг грошей,
отриманих національними телеканалами збільшився на 33% до $440 млн. Ще $75 млн,
по оцінці ВРК, телеканали заробили на політичній рекламі (див. табл. 1.2 )
Таблиця 1.2 Тенденції розвитку ринку телевізійної реклам в
Україні в 2008 році
Будинок продажів |
Канал |
Оцінка доходів від прямої
реклами |
Доходи від політичної реклами,
$ млн |
$ млн |
$ млн (будинок продажів) |
"Пріоритет" |
"Студія 1+1" |
105-120 |
120-140 |
18 |
ТЕТ |
12-16 |
|
"Кіно" |
1,3-1,6 |
|
"РТР Планета" |
Менш 1 |
|
"24 канал" |
Менш 1 |
0 |
"Сіті" |
Менш 1 |
Менш 1 |
"Сфера ТВ" |
"Україна" |
14-18 |
16,5-21,5 |
1 |
Ут-1 |
2,5-3,5 |
1 |
"Інтер - реклама"
і "Стиль - З+" |
"Інтер" |
до 150 |
280-305 |
40 |
"Новий канал" |
10-15 |
1 |
ICTV |
33-37 |
6 |
СТБ |
25-30 |
5 |
"ГРТ Міжнародний" |
10-14 |
|
НТН |
8-10 |
2 |
М1 |
7-10 |
|
"Тоніс" |
3-5 |
0 |
"Мегаспорт" |
2,5-3,5 |
Менш 1 |
"Ентер-фильм" |
Близько 2 |
|
"Ентер" |
Менш 1 |
Менш 1 |
К1 |
Менш 1 |
|
К2 |
Менш 1 |
Менш 1 |
Maxximum Advertising |
ТРК "Київ" |
Менш 1 |
1,5-2,5 |
|
Ru Music |
n/a |
|
News One |
n/a |
|
Незалежні |
"5 канал" |
2,5-4 |
6,5-10 |
2 |
O-TV |
2-3 |
|
"НТВ Мир" |
1-1,5 |
|
ТРК "Ера" |
Менш 1 |
Менш 1 |
УСЬОГО |
$440 |
|
Всі провідні канали в першому півріччі мали високий або дуже високий
рівень заповнюваності рекламних блоків. Лідером по цьому показнику залишається
ICTV - 97%. Найбільше зниження обсягів реклами відбулося на ТРК "Ера"
(-24,83%). (див. табл. 1.3).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|