|
Екологічна оцінка стану ропи Куяльницького лиману
8) Коефіцієнт
кореляції по Mn – Cu
Таблиця
16 Розрахунок коефіцієнта кореляції
X
|
X
|
=X-
|
=X-
|
10
|
10
|
10
|
0,1 |
0,13 |
0,04 |
0,04 |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
0,04 |
0,07 |
-0,02 |
-0,02 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,07 |
0,07 |
0,01 |
-0,02 |
0,1 |
0,4 |
-0,2 |
0,04 |
0,04 |
-0,02 |
-0,05 |
0,4 |
2,5 |
1 |
0,07 |
0,17 |
0,01 |
0,08 |
0,1 |
6,4 |
0,8 |
0,05 |
0,05 |
-0,01 |
-0,04 |
0,1 |
1,6 |
0,4 |
|
|
|
|
2,7 |
12,9 |
4 |
r =
0,68 ;
9) Розрахуємо
коефіцієнт кореляції по Mn – Cr
Таблиця
17 Розрахунок коефіцієнта кореляції
X
|
X
|
=X-
|
=X-
|
10
|
10
|
10
|
0,1 |
0,1 |
0,04 |
-0,02 |
1,6 |
0,4 |
-0,8 |
0,04 |
0,13 |
-0,02 |
0,01 |
0,4 |
0,1 |
-0,2 |
0,07 |
0,13 |
0,01 |
0,01 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,04 |
0,13 |
-0,02 |
0,01 |
0,4 |
0,1 |
-0,2 |
0,07 |
0,13 |
0,01 |
0,01 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,05 |
0,11 |
-0,01 |
-0,01 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
|
|
|
2,7 |
0,9 |
-0,9 |
r =-
0,58 ;
Відповідно
коефіцієнт по іншим парам металів дорівнює :
10 )Cr
– V ; r = - 0,69 ;
11) Cr
– Cu; r = 0,15 ;
12) Cr
– Mn; r = - 0,58.
Коефіцієнт
дає змогу оцінити в кількісній формі тільки залежність між двома розглянутими
ознаками. В даній роботі використаний метод аналіза, названий «методом
ранжування кореляційних профілей», які в наглядній, графічній формі розкривають
загальну картину взаємозв`язків між різними елементами.
На
основі даних про склад елементів в ропі Куяльницького лиману розраховані
коефіцієнти кореляції для всіх можливих пар елементів в даній групі. Далі для
кожного елемента всі значення його парних коефіцієнтів кореляції з іншими
елементами розміщують в вигляді зростаючого ряда числових значень. Таку послідовність
значень коефіцієнта кореляції умовно називають рядом ранжированних величин
зв`язку між елементами або просто ранжированими кореляційними профілями.
Таблиця
18 Матриця парних коефіцієнтів кореляції, які оцінюють силу зв`язку між
елементами в ропі Куяльницького лиману
метал |
коефіцієнти кореляції |
Cr |
Mn |
Cu |
V |
Ванадій |
-0,69 |
0,028 |
-0,16 |
1 |
Мідь |
0,15 |
0,68 |
1 |
|
Марганець |
-0,58 |
1 |
|
|
Хром |
1 |
|
|
|
Таблиця 19 Ранжування
величини сили зв`язку між елементами в ропі Куяльницького лиману
Елемент |
Ранг |
1 |
2 |
3 |
Ванадій |
-0,69 |
-0,16 |
0,028 |
Мідь |
-0,16 |
0,15 |
0,68 |
Марганець |
-0,58 |
0,028 |
0,68 |
Хром |
-0,69 |
-0,58 |
0,15 |
Дані таблиць свідчать про наявність значимих кореляційних зв`язків
деяких елементів. Але структура цих зв`язків між елементами поки залишається
невідомою. Для того, щоб її розкрити, переносять кожний ряд ранжированних
величин сил зв`язку на координатну площину, в якій для кожного елемента будують
свій ранжирований кореляційний профіль, що показує загальну картину взаємозв`язків
елементів.
Графіки відображають на площині структуру взаємозв`язків між
елементами в ропі Куяльницького лиману.
Чим ближче
один до одного ранжировані кореляційні профілі і схоже їх розташування на цій
площині, тим більш узгоджені концентрації елементів в досліджуваному об`єкті і
тим більш схожий характер поводження цих елементів, а саме, тим більше є основ
віднести їх до однієї геохімічної асоціації.
Рис.4 - Графік ранжированних величин сил взаємозв`язку елементів
ропи Куяльницького лиману
При аналізі ранжированних величин сил зв`язків між елементами в
ропі Куяльницького лиману можна відмітити, що такі елементи, як мідь і
марганець, ванадій і хром утворюють свої геохімічні асоціації і не пов`язані з
елементами другої асоціації.
Таким чином, графік ранжированних кореляційних профілей дозволяє,
на основі статистичних залежностей між характерами розподілення концентрацій 4
елементів в ропі Куяльницького лиману, поділити всю сукупність елементів
наступним чином :
(мідь-марганець) – (ванадій-хром), а саме, виявити дві геохімічні
асоціації із 4 елементів.
Хімічні елементи здатні міняти характер розподілення своїх
концентрацій від концентрацій інших елементів.
Проведені досліди свідчать про те, що в залежності від природних і
техногенних факторів ропа відрізняється по складу металів. Контроль за їх
вмістом має велике прикладне значення для оцінки геохімічних процесів, протікаючих
в грязевих водоймах, а також виявлення антропогенного навантаження.
Що стосується антропогенного навантаження, то в забрудненні
південної частини Куяльницького лиману значна роль належить каналізаційним,
промисловим, господарським і побутовим стокам. В лиман поступають промислові та
господарсько-побутові стоки Куяльницького заводу мінеральних вод, який
знаходиться поруч з курортом Куяльник. Також в лиман скидають післяпроцедурні
стоки курорту Куяльник. А контроль за виконанням вимог, які висуваються до
округу санітарної зони, має здійснювати ГРЕС (Гідрогеологічна
режимно-експлуатаційна станція).
Ступінь самостійності
Об'єктом досліджень був екологічний стан ропи Куяльницького
лиману. За результатами дипломної роботи виконано:
— збір теоретичного матеріалу;
—
аналіз результатів фізико-хімічних досліджень ропи та грязьового
розчину;
— розрахунок макроскладу ропи;
— розрахунок коефіцієнтів кореляції металів в ропі.
По результатам виконання досліджень зроблено висновки.
Новизною даної розробки є комплексний підхід, який дає змогу
здійснення адекватного контролю якості ропи згідно вимог чинного законодавства
та нормативно-методичної бази. У зв'язку з необхідністю збереження
лікувально-рекреаіційної бази України, тема є актуальною. Отримані дані
сприятимуть рішенню поставлених задач.
Розділ
3. Приклад розрахунку основного макроскладу ропи Куяльницького лиману
Дані
– аналіз ропи (ропозамірник).
Одеська
обл. Лиман Куяльник.
Дата
відбору : 14.03.2005р.
pH=7,25
од. рН
Таблиця
20 – Іонний склад ропи
Макросклад
|
г/дм3
|
мг-екв/дм3
|
екв.%
|
Катіони
|
натрій + калій |
38,9271 |
1693,22 |
97,02 |
кальцій |
0,12 |
5,98 |
0,34 |
магній |
0,5594 |
46 |
2,64 |
сума катіонів |
39,6065 |
1745,2 |
100 |
аніони
|
|
|
|
хлориди |
58,575 |
1652 |
94,57 |
сульфати |
4,3814 |
90,28 |
5,23 |
карбонати |
не виявлено |
|
гідрокарбонати |
0,244 |
0,23 |
0,23 |
сума аніонів |
63,2004 |
1746,27 |
100 |
загальна сума іонів, |
102,8069 |
1.
Визначення мг-еквівалентної кількості катіонів, мг-екв/дм3 масову
концентрацію (в г/дм3) кожного з катіонів ділимо на відповідну для
кожного з них міліграм-еквівалентну вагу
Na+ K – 38,9271 :
0,02299 = 1693,22 ;
Ca – 0,12 : 0,02004
= 5,98 ;
Mg – 0,5594 :
0,01216 = 46,00 .
2.
Визначаємо суму міліграм-еквівалентів катіонів:
1693,22
+ 5,98 + 46,00 = 1745,2 (мг-екв/дм)
3.
Розрахуємо відсоток вмісту кожного катіону в еквівалентах по відношенню до
суми:
1745,2
– 100%
1693,22
– x %
x = = 97,02 ;
x = = 0,34 ;
x = = 2,64 .
4.
Аналогічно проводимо розрахунки для аніонів:
Cl – 58,5750 :
0,035457 = 1652,00 мг-екв ;
SO – 4,3814 :
0,04853 = 90,28 мг-екв ;
HCO – 0,2440 :
0,061019 = 3,99 мг-екв.
5.
Сума мг-екв аніонів дорівнює :
1652,00
+ 50,28 + 3,99 = 1746,27 мг-екв
6.
Відсоток вмісту кожного аніону в екв %:
= = 94,6 ;
= = 5,17 ;
= = 0,23 .
Записуємо формулу хімічного складу води :
Br =
0,29 pH
7,25
Висновки
і рекомендації
При виконанні дипломного проекту проведено ознайомлення із
екологічним станом Куяльницького лиману, методами дослідження ропи, та
грязьового розчину по основних показниках, розрахунок основного макроскладу
ропи та коефіцієнта кореляції по чотирьох важких металах, аналіз отриманих
результатів.
Найбільший антропогенний вплив отримує родовище Куяльницького лиману,
яке розташоване у 13 км від м. Одеса. У зв'язку з вищенаведеним виникла
необхідність проведення робіт щодо аналізу сучасного стану ропи Куяльницького
лиману. Показано, що за основними показниками досліджена ропа відповідає
вимогам, які висуваються до ропи при її використанні у лікувальній практиці.
Кондиційність лікувальних ресурсів повністю залежить від суворого
дотримання вимог, що ставляться до зон санітарної охорони курортів. Пелоїди та
ропа Куяльницького лиману випробують на собі певний антропогенний вплив,
обумовлений надходженням у родовище забруднених стоків, поверхневих,
каналізаційних та, меншою мірою, промислових і господарсько-побутових. Заходи
щодо оздоровлення і раціонального використання родовища з підвищеним
екологічним ризиком повинні бути спрямовані на виявлення джерел забруднення і
зменшення їх дії на екосистеми природних лікувальних ресурсів. Зокрема,
необхідно забезпечити припинення надходження забруднених
вод у прибережні акваторії водоймища, скоротити застосування отрутохімікатів,
каналізувати всі населені пункти поблизу берегів родовища.
Відповідно до Закону України „Про курорти" (2000р.) родовища
пелоїдів та ропи повинні ретельно охоронятися як території, що мають лікувальне
значення. Біля них встановлюються три зони санітарної охорони, в яких необхідно
дотримуватися суворого санітарного режиму. Охорона родовищ від різних видів
забруднення (зовнішнього впливу) повинна передбачати комплекс заходів, що
враховують як джерела та шляхи забруднення, так і природні захисні властивості
самих родовищ.
Таким чином, зі зростанням антропогенного навантаження
Куяльницький лиман потребує підвищеної уваги зі сторони як громадськості, так і
державних органів, аналізу змін його основних показників, прийняття рішень по
екологічному оздоровленню екосистем і планомірному виконанню рекомендацій
установи екологічного спрямування , яка їх надала, бажано освітлювати ситуацію
в ЗМІ, це і ричаг по стимулюванню процесу оздоровлення екосистем Куяльницького
лиману, і засіб контролю за виконанням рекомендацій, а також просвітницька
робота серед населення, що теж не буде зайвим.
Треба відмітити, що Куяльницький лиман це «тонко» збалансована
природна система. Навіть середнє антропогенне навантаження, викликане
господарською діяльністю, призводить до зміщення рівноваги і деградації
природних ресурсів. Рішення екологічних проблем Куяльницького лиману цілком
залежить від привабливості вкладу коштів у курортно-рекреаційний регіон.
Варто ще раз наголосити, що ЗАТ «Укрпрофздравниця», яка має
ліцензію (спеціальний дозвіл) на право експлуатації родовища Куяльницького
лиману, варто шукати кошти на будівництво каналу «Куяльницький лиман – Чорне
море» для порятунку лиману державного значення від загибелі.
Необхідно
ЗАТ «Укрпрофздравниця» відновити роботу Гідрогеологічної
режимно-експлуатаційної станції щодо контролю за виконанням вимог, які висуваються
до округу санітарної охорони.
Перелік посилань
1. Закон України
"Про курорти" від 05.10. 2000 р. № 2026-ІП
2.
Сближение природоохранного законодательства Европейского Союза: путеводитель.
Рабочий документ персонала Европейской Комиссии. Брюссель, 25.08.1997 г. 8ЕС
(97) 1608
3.
Збірник нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері
охоронинавколишньогосередовища.Відпов.редактортаупорядник Н.Андрусевич. —
Львів, 2004. — 192 с.
4. Микієвич М.М., Андрусевич Н.І., Будякова Т.О. Європейське право
навколишнього середовища: Навчальний посібник.— Львів, 2004. — 256 с.
5. Сводный список особо охраняемых природных территорий Российской
Федерации. 2001//Редакторьі-сост.: Д.М.Очагов, Н.А.Потапова, Л.СИсаева-Петрова
и др.) — М.: ВНИИЦлесресурс. — 452с.
6.
Концепция системи охраняемых природных территорий в России.—
М.:РПОВВФ, 1999. — 30 с.
7.
Степанов В.Н. О формировании государственной стратегии Украины по развитию
рекреационного хозяйстваи курортно-оздоровительного природопользования// Проблеми
развития рекреационного хозяйства в приморских регионах: Матер. IV междунар.
науч.-практ.семинара "Экономико-экологические проблеми приморских регионов"
(г.Южньш, 19 — 21 октября 1994 г.). — Одесса, 1994. — СІ 1- 13
8. Дриневский Н.П. К концепции развития санаторно-курортного дела
в Украине // Вестник физиотерапии и курортологии. —2002. — № 2. — СІ 18 —120.
9. Постановление Правительства РФ от 07.12.1996 г. № 1425
10. Постанова
Кабінету Міністрів України від 28.12.1996 р. № 1576 "Про затвердження переліку
населених пунктів, віднесених до курортних" зі змінами, внесеними згідно з
Постановою Кабінету Міністрів від 15.12.1997 р. № 1391.
11. Панченко Т.Ф. Сучасний стан, проблеми збереження та
перспективи розвитку оздоровчих і рекреаційних територій України // Экологические
проблемы городов, рекреационных зон и природоохранных территорий: Сб.науч.
статей. — Одесса: ОЦН-ТЗИ, 2000. — С.79 — 83
12. Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабов К.Д.
Курортна галузь та перспективи її розвитку// Укр. бальнеол. журнал. — 2001.—
№4.—С.5 —14
13. Дорогунцов С.И., Куценко В.И., Ольшевский В.И., Гаврилюк Л.Ф.
Перспективы рационального использования рекреационных ресурсов Украины в целях массового
оздоровлення населення//Проблемыразвития рекреационного хозяйства в приморских
регионах: Матер. IV междунар. науч.-практ.семинара "Экономико-экологические
проблеми приморских регионов"(г.Южньш, 19 — 21 октября 1994 г.). — Одесса,
1994. — С.9 — 11
14. Харічков С.К. Реформування економічних та організаційних
зв'язків у рекреаційно-туристичному комплексі регіону. //Проблемиразвития
курортного дела и туризма в Одесском регионе: Матер. науч.конф. 29 — 30 марта
2000 г. — Одесса, 2000. — С. 17 — 19
15. Курортні
ресурси України/ Під ред.проф.М.В.Лободи.- К.: ЗАТ"Укрпрофоздоровниця",
Тамед, 1999. — 344 с.
16. Наказ МОЗ України "Про затвердження порядка виконання
медико-біологічної оцінки якостііцінностіприроднихлікувальних ресурсів, визначення
методів їх використання" затв. МОЗ України 02.06.2003 р. № 243, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 29.08.2003 р. № 752/8073
17. "Методичні рекомендації по контролю за якістю природних
курортних ресурсів у місцях відпуску лікувальних процедур та в
лікувально-плавальних басейнах", УкрНДІ МРтаК, 1996 р.
18.Валединский В.И., Стойнов Т.Ф.. Проведение гидрогеологических
наблюдений на месторождениях лечебных минеральных вод, техническое обслуживание
гидроминерального хозяйства и горно-санитарная охрана курортов. — Метод, реком.
для гидрогеол. службы и курсов повышения квалификации работников санаторно-курортной
системы профсоюзов). Под.ред.В.В.Иванова. М. — 1980. — 83 с.
19.Максимович К.А. Микробиологическая характеристика минеральных
вод// Курорт Трускавец . — Киев, Здоровье, 1980. — С.25-38
20. Митропольская
Н.Ю. Микрофлора слабоминерализованных вод западноукраинских месторождений и
пути стабилизации их лечебных свойств: Автореф. дис. канд.биол.наук. — Киев,
1984. — 21 с.
21. Николенко
С.И. Микрофлора слабоминерализованных вод типа "Нафтуся" и ее влияние
на их бальнеологические свойства : Автореф. дис. канд. биол. наук. — Минск,
1988. — 22 с.
22. Нікіпелова
О.М., Ніколенко С.І., Солодова Л.Б. Фізико-хімічний склад і мікробний ценоз мінеральних
вод України, які містять умовно ессенціальні мікроелементи: бор та кремній //
Український бальнеологічний журнал. - 2001.— № 4. —С.59 —63
23. Schmidt-Lorentz
W, Untersuchungen uber den Keimgenalt von unkarbonisiertem, naturlichem
Mineralwasser und Uberlegungen sum bacteriologisch-hygienischem Beurteilen von
unkarbonisiertem Mineralwasser, Teil,1,// Chem Mikrobiol., Technol. Lebensm.-
1974. — 3, № 4. — Р. 97 — 107
24. Schmidt-Lorentz
W, МісгоЬіо1оgіе dег naturlicheu Міneralwasser //Аlimenta. — 1975. — 14, № 6. —
Р. 175 — 184
Schmidt-Lorentz W,
Місгоbіо1оgіса1 characteristics of natural minerals water// Аnn. Іst. Sирег.
Sanita. — 1976. — 12, № 2 —3. —
Р.92 — 112
25. Вischofberger Th., Cha
S., Schmitt R. Et al. The bacterial flora of non-carbonated natural mineral
water from the springs to reservoir and glass and plastic bottles // Іnt.J.
food Місгоbіоl. — 1990. — Уоl. 11, № 1. — Р. 51 — 71
26. Сhudobа J.,Неіzlаг
J., Dоlеzаl М. Місгоbіаl Роіуmегs іn thе Аquatіс Еnvironment-Ш.
Іsоlatiоn from River, Роtаblе аnd
Undeground Water аnd Аnalysis// Water Resear . — 1986. — Уо1.20, № 10. — Р.
1223 — 1227
27. Готтшалк Г. Метаболизм
бактерий. — М.: Мир, 1982. —310 с.
28. Гуревич М.С.Некоторыефакторыбиогенногометаморфизма
подземных вод//Труды лабораториигидрогеологических проблемим.акад.Саваренского.
— М., 1958. — Т.16. — С.245 — 255
29. Мехтиева В.Л.
Распространение микроорганизмов в пластовых водах Куйбышевского Поволжья и
сопредельных районов // Геохимия. — 1962. — №8. —С.707 —719
30. Баас-Беккинг Л. и
др. Пределы колебаний рН и окислительно-восстановительных потенциалов природних
сред //Геохимия литогенеза. —М. : Иностранная литература, 1963. — СІ 1— 84
31. Щербак В.П., Коновалова
Н.И., Нестерова Л.Н. К вопросу окислительно-восстановительного состояния минеральных
вод // Вопросы экспериментальной иклинической курортологии и физиотерапии :
Труды ЦНИИКиФ. — М., 1972. — Т. 20. — С.229 — 233
32. Германов А.И., Пантелеев
В.М., Швец В.М. Генетические связи органического вещества и микрокомпонентов
подземных вод. — М: Недра,1975. —135 с.
33.
Durieux de Mazza J.Microbiologia de las agues mineralas // Аnales
de la sociadad cientifica argentina. — 1985. — Р. 61 — 68
34. Dott W.,
Fгаnk Сh., Каmрfer Р. еt аl. Мікгоbіоlоgіе dеs Grund- Trіnk—wassers //
Zепtгаlbltt fur Васtегіо1оgіе, Місгоbіоlоgіе und Нуgіеnе. — 1986. — 182, № 5 —
6. — Р. 449 — 477
З5. Методичні
рекомендації " Доклінічні дослідження специфічної активності та
нешкідливості мінеральних вод ". — К. — 2000 р. — 40 с.
36. Методичні рекомендації по
відбору, консервуванню, транспортуванню та зберіганню проб мінеральних вод.
Бабов К.Д., Нікіпелова О.М., Булітко Г.Г. та ін,— Одеса, 1996. — 29 с.
37. Посібник з методів контролю
природних мінеральних вод, штучно-мінералізованих вод та напоїв на їх основі. Частина
І. Фізико-хімічні дослідження. Нікіпелова О.М., Філіпенко Т.Г., Солодова Л.Б. В
надзаг: МОЗ України, УкрЩЦМРтаК, м. Одеса, 2002 — 96 с.
38. ГОСТ 23268.0-91. Воды минеральные
питьевые лечебные, лечебно-столовые. Правила приемки и методы отбора проб. —
М.: Изд-во стандартов,1978 р. —8 с.
39. ГОСТ 23268.1 — 91. Воды
минеральные питьевые лечебные, лечебно-столовые. Методы органолептических
показателей и объема воды в бутылках.— М.: Изд-во стандартов, 1978. — 4 с.
40. ГОСТ 23268.2-78
— ГОСТ 23268.18 — 78. Воды минеральные питьевые, лечебные, лечебно-столовые.
Методы анализа. — М.: Изд-во стандартов, 1978.— 8 с.
41.
ГОСТ26449.1-85.Установкидистилляционныеопреснительные
стационарные. Методы химического анализа солених вод. — М.: Изд-во стандартов,
1980.
42.
РД 52.24.377-95Методические указания.Атомно-абсорбционное
определение металлов (АІ, Аg, Ве, Сd, Со, Сг, Сu, Fе, Мn, Мо,Ni, Рb, V, Zn) в
поверхностных водах суши с прямой электротермической атомизацией проб.
43. Атестат акредитації Національного агентства з акредитації
України на відповідність до вимог ДСТУ ІSО/ІЕС 17025-2001 № 2H386 від
14.06.2006 р.
44. Бахман В.И., Овсянникова К.А., Вадковская А.Д. Методика
анализа лечебньїх грязей. — М., 1965. — 112 с.
45. Кашинский П., Лазарев Л. К вопросу об определении сероводорода
в озерной грязи // Гидрохимические мат.— 1932.— Т.8. — С. 54.
46. Ніколенко С.І., Глуховська С.М., Померанц М.Л. Посібник з
методів контролю природних мінеральних вод, штучно-мінералізованих вод та
напоїв на їх основі. 4.2. Мікробіологічні дослідження. — Одеса. — 2002 — 32 с.
— В надзаг.: МОЗ України Український НДІ медичної реабілітації та курортології
47. Ніколенко С.І., Глуховська С.М., Померанц М.Л. Посібник з
методів контролю лікувальних грязей, ропи та препаратів на їх основі. Ч.2.Мікробіологічні
дослідження. — Одеса: 2002. — 72 с.- В надзаг. МОЗ України, УкрНДІМРтаК
48. Посібникзметодівдослідженьприроднихтапреформованих
лікувальних засобів: мінеральні природні лікувально-столові та лікувальні води,
напої на їхній основі; штучно-мінералізовані води; пелоїди, розсоли, глини,
воски та препарати на їхній основі / Алєксєєнко Н.О., Павлова О.С., Насібуллін
Б.А., Ручкіна А.С. // Експериментальні та доклінічні дослідження, частина 3.-
Одеса, 2002.
49. Каминский Л.С.
Статистическая обработка лаборных и клинических данных. Применение статистики в
научной и практической работе врача. — 2-е изд. — Л.: Медицина, 1964. —250 с.
50. Венчиков А.И., Венчиков В.А. Основные приемы статистической
обработки результатов наблюдений в области физиологиии. — М.: Медицина,1974.
—152 с.
51. Екологічний вісник,
Науково-популярний екологічний журнал , відповід. редактор Тимочко Т. В. ,
засн. в 2002р. Всеукраїнською екологічною лігою, ТОВ Центр екологічної освіти
та інформації, 2005р.(№ 1-6), 2006р.(№ 1-5), 2007 і 2008р.р.(№ 1-3);
52. Екологія довкілля та
безпека життєдіяльності, Науково-технічний журнал , засновник – ТОВ « Знання», гол.
ред. О.Ю. Митропольський, 2008р. №2;
53. Причорноморський
екологічний бюллетень, Одеський інновац.-інформац. Центр « ІНВАЦ», гол.ред.
Лоєва І. Д. , заснований в 2001р. ,2003(№2-4), 2005 - 2008 р.р.(№ 1-4);
54. Екологія довкілля та
безпека життєдіяльності, Науково-технічний журнал, 2007р. №3, 2008р.(№ 1-3);
55. Енерготехнології та
ресурсозбереження, Науково-технічний журнал, «Лідер ТЕК`2007», заснов. в січні
1960р., гол.ред. Карп Ігор Миколайович, 2005р.(№ 1-6), 2006р.(№ 1-5) , 2007р. (№
1-4), 2008р.(№ 1-6);
56. Труды Одесского
политехнического университета, 1997, 1998р.р. №2, 2002, 2005р.р. Спецвипуск, 2006,
2007р.р. (№ 1, 2 + спецвипуск), 2008р. №1
57. Геологічний журнал , 2001р.
(№ 1-4), 2002р. №1; 2003 - 2007р.(№ 1-4), 2006р. (№ 2-4); 2008р. (№ 1, 2).
58. Мінеральні ресурси
України, Наук-просвіт. Журнал / Держ.к-т України по геології і використанню
надр, Держ.інформ.геологічний фонд України – К., 1994, 1998-2002р.р.(№ 1-4), 2003р.№1,2,
2004-2008р.р. (№1-4);
59. Геологія і геохімія
горючих копалин, Республ. міжвід. зб./ Ін-т геології і геохімії горючих копалин
АНСРСР- Вип. 1 – К; Наук.думка. 1965 – Редколегія. Львів, 1998 – 2003р.р. (№
1-4), 2004, 2005р.р. (№ 1, 2), 2006р. (№ 3, 4); 2008р. (№ 1-3);
60. Гидробиологический
журнал, 2001-2003р.р., том 37-39 (№1-6), 2006р., том 42 (№ 1-6), 2007р., том 43
(№ 1-6), 2008р., том 44 (№ 1-4).
|