бесплано рефераты

Разделы

рефераты   Главная
рефераты   Искусство и культура
рефераты   Кибернетика
рефераты   Метрология
рефераты   Микроэкономика
рефераты   Мировая экономика МЭО
рефераты   РЦБ ценные бумаги
рефераты   САПР
рефераты   ТГП
рефераты   Теория вероятностей
рефераты   ТММ
рефераты   Автомобиль и дорога
рефераты   Компьютерные сети
рефераты   Конституционное право
      зарубежныйх стран
рефераты   Конституционное право
      России
рефераты   Краткое содержание
      произведений
рефераты   Криминалистика и
      криминология
рефераты   Военное дело и
      гражданская оборона
рефераты   География и экономическая
      география
рефераты   Геология гидрология и
      геодезия
рефераты   Спорт и туризм
рефераты   Рефераты Физика
рефераты   Физкультура и спорт
рефераты   Философия
рефераты   Финансы
рефераты   Фотография
рефераты   Музыка
рефераты   Авиация и космонавтика
рефераты   Наука и техника
рефераты   Кулинария
рефераты   Культурология
рефераты   Краеведение и этнография
рефераты   Религия и мифология
рефераты   Медицина
рефераты   Сексология
рефераты   Информатика
      программирование
 
 
 

Вузол підготовки сировини

По потоку G2:

Таблиця 5.3

Склад газу стабілізації

Речовини Разом, %мас.

C1-C4

C5

C6

C7

C8

C9-C11

н-парафіни 89,31 89,31 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
ізопарафіни 10,69 10,69 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
ароматика 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
нафтени 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
олефіни 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
Разом, %мас. 100

По потоку G3:

Таблиця 5.4

Склад кубового потоку колони стабілізації ізомеризату

Речовини Разом, %мас.

C1-C4

C5

C6

C7

C8

C9-C11

н-парафіни 15,439 0,025 3,317 11,871 0,086 0,081 0,058
ізопарафіни 73,321 0,007 7,401 64,023 1,504 0,030 0,356
ароматика 0,089 0,000 0,000 0,084 0,000 0,005 0,000
нафтени 11,151 0,000 0,000 7,179 1,621 2,203 0,149
олефіни 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
Разом, %мас. 100

По потоку G4:

Таблиця 5.5

Склад товарного ізомеризату

Речовини Разом, %мас.

C1-C4

C5

C6

C7

C8

C9-C11

н-парафіни 13,554 0,114 11,682 1,758 0,000 0,000 0,000
ізопарафіни 86,083 0,034 25,759 60,284 0,006 0,000 0,000
ароматика 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
нафтени 0,362 0,000 0,000 0,354 0,000 0,008 0,000
олефіни 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
Разом, %мас. 100

По потоку G8:

Таблиця 5.6

Склад бокового погону ДІГ

Речовини Разом, %мас.

C1-C4

C5

C6

C7

C8

C9-C11

н-парафіни 3,898 0,000 0,000 0,079 0,626 1,575 1,617
ізопарафіни 13,584 0,000 0,000 0,057 2,194 1,699 9,634
ароматика 2,130 0,000 0,000 1,333 0,156 0,333 0,308
нафтени 80,388 0,000 0,000 0,515 25,453 50,397 4,023
олефіни 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
Разом, %мас. 100

На установку подається також водневмісний газ, але ми ним знехтуємо.

Для визначення потоків G2, G4, G5, G8, G7 використаємо наступні формули

, (4.2)

де Gi – один із множин потоків m, який утворився з основного потоку G, кг;

 – концентрація компоненту j із n компонентів в потоці i, долі.

Для розрахунку кількості сірковмісних сполук потрібно лише визначити масу цих сполук, яка адсорбується адсорбентом:

 (4.3)

де GS – маса сірковмісних сполук, адсорбентом;

 – різниця концентрацій до і після адсорбера сірковмісних сполук.

Оскільки , то знайдемо потік товарного ізомеризату G5 із потоком сірковмісних сполук G7 за формолою:

. (4.4)

Отже, масовий потік газу стабілізації:


де – коефіцієнт 0,85 враховує ре циркулюючий потік, який становить 15% основного потоку.

масовий потік товарного ізомеризату із потоком сірковмісних сполук:

масовий потік бокового погону колони ДІГ:

Кількості сірковмісних сполук що адсорбується

Масовий потік товарного ізомеризату G5 із потоком сірковмісних сполук G7 за формолою:

Зробимо перевірочний розрахунок по матеріальному балансу, який включає тому, щоб вхідні масові потоки були рівні вихідним масовим потокам. Отже, перевірочний розрахунок проводимо за допомогою формули 4.1:

Отже, як ми бачимо існує різниця в  =.

Це пояснюється тим, що ми прийняли деякі припущення і знехтували водневмісним газом, який є невід’ємною частиною процесу.

Зведемо матеріальний баланс установки в таблицю 4.7.

Таблиця 4.7

Матеріальний баланс установки ізомеризації

Речовини Вхід, кг/рік Вихід, кг/рік
н-парафіни 50985935 4391320,593
Ізопарафіни 4734600 111771283,7
Ароматичні вуглеводні 457600 2899,305882
Нафтени 14321800 13771485
Олефіни 0 0
Сірковмісні сполуки 65 65
Втрати 0 0
Разом 70500000 70500000

5. Тепловий розрахунок

При розрахунку теплового балансу реактора визначають кількість тепла,що надходить і йде з реакційною сумішшю, витрати тепла на реакцію й тепловтрати через стінку. За даними теплового балансу визначають температуру потоку, що йде, що необхідно для розрахунку наступних апаратур. Почнемо з оцінки тепловтрат , тому що вони мають самостійне значення.

5.1 Розрахунок тепловтрат через стінку

Метою розрахунку є перевірка ефективності ізоляційного матеріалу й визначення зміни температури в реакторі за рахунок тепловтрат . Розрахунок ґрунтується на визначенні коефіцієнта теплопередачі через стінку (kt) і поверхні теплопередачі (St). Кількість тепла,переданого навколишньому середовищу за одиницю часу , становить QT =kt∙St∙∆Tср, (5.1)

де ∆Tср- середня різниця температур реакційної суміші (ТСМ) і зовнішньої температури (ТН).

Значення kt розраховують по відомому співвідношенню

Kt=-1 (5.2)

де -а1 і а2-коєфициєнти теплопередачі від потоку реагуючої суміші до стінки реактора й від стінки до зовнішнього середовища ,а δі і λі- товщина й коефіцієнт теплопровідності і- шару стінки. Стінка реактора звичайно тришарова :внутрішня футеровка (асбоцемент),метал(сталь) ізовнішня ізоляція (азбест). Товщина шару металу визначається тиском у реакторі й становить 3-7мм, товщина ізоляційного й футеровочного шарів близька до 5 мм. Значення λ для сталі ,асбоцемента й азбесту становлять 162, 2,2 i 0,5 кДж/(м∙год∙К) відповідно[2], а1 і а2 розраховують по емпіричних формулах;для режиму промислового реактора вони рівні 36,1 i 1,2 кДж/(м2∙год∙К). Тоді Kt складе:

Kt=) =0.891 кДж/(м2∙год∙К),

І навіть при максимальної ∆Тср=450 К маємо

Qт=(2πRH+4πR2)∙0.891∙450=2518RH+5036 R2 кДж/год

де R- радіус реактора ,а H-його висота.

При розрахованих нижче розмірах реактора тепловтрати ( Qт) кладе 25.2∙103 кДж/год, що значно менше тепловбирання за рахунок реакції. Співвідношення тепловтрат через стінку й тепловбирання за рахунок реакцій не перевищує 0.005 (0.5%).Це означає ,що промисловий реактор ізолюється досить ефективно .

Розрахуємо тепер,наскільки впаде температура в реакторі за рахунок тепловтрат у навколишнє середовище . Позначимо цю величину ∆Тт. Якщо Go,сро і срur- масові потік і теплоємність вуглеводнів і циркулюючого газу, а α-масове співвідношення циркулюючого газу й вуглеводнів ,то маємо:Qт=(Go∙cpo+Go∙ α∙cpur) ∆Тт

∆Тт=

Для величин ,наведених у технологічному розрахунку, маємо ∆Тт< 10С,тобто тепловтрати мало міняють температуру в реакторі, і при розрахунках основного процесу можна вважати промисловий реактор адіабатичним.

Розрахунок кількості тепла ,що надходить і йде з реакційною сумішшю,і теплоти реакції

Кількість тепла потоку реагентів (Qп1) розраховують по масі (Gі) і тепломісткості(qi) компонентів потоку на виході при температурі То:

Qп1=∑ Gі qi=(∑ Gі срі)То(5.3)

Gі наведені в таблицях 4.1 і 4.2; величина qi і срі визначають як функції критичних параметрів (Тк і рк) і масових часток (Z‴1,) компонентів:

qi=f1(Tk1,pk1,Z‴1) на основі таблиць і номограм.

Спочатку розраховують(Qn1) для вхідного потоку (приблизно 50∙106кДж/год

[2]). Потім,задаючись теплотою реакції на одиницю маси сировини, розраховують тепловіділення за рахунок реакції(Qр).Оскільки тепловтрати через стінку відносно малі, приймаємо :

Qn2= Qn1+ Qр(5.4)

Qр=

Тут Qn2-кількість тепла, виносимо газо-продуктивим потоком. Знаючи Qn2,далі підбором визначають температуру вихідного потоку (Тв), для якої виконується умова : Qn2=(∑ Gі срі)Тв.

Тв= 0С

Такий метод визначення Твє наближеним не враховуюче одночасне протікання ізомеризації й гідрокрекінгу.


6. Технологічний розрахунок адсорбера блоку підготовки сировини установки ізомеризації

Як було зазначено вміст сірки в сировині для подачі її в реактор повинен бути менш ніж 0,1 ppm [див. розділ 1].

Розрахуємо об’ємну подачу рідкої сировини:

 (6.1)

де GС — масова витрата сировини, вона складає 70.5·106 кг/рік [див. вихідні дані];

ρ — густина рідкої сировини, вона дорівнює 677 кг/м3 [див. розділ №3];

8000 – кількість годин на протязі одного року.

Для розрахунку адсорбера потрібні характеристики адсорбенту АКГ-981, які приведені нижче [9]:

– насипна густина ρн: 810 кг/м3;

– пористість шару гранул ε=0,38;

– питома поверхня f= 370,37 м2/м3.

Наступні характеристику будуть представлятись по мірі розрахунку.

Оскільки проектується адсорбер вхід сировини, в який здійснюється зверху,

можна не хвилюватися про швидкість потоку в апараті, оскільки винесення адсорбенту під дією швидкості винесення неможливе.

Але швидкість повинна бути в розумних межах, оскільки при її збільшенні збільшується гідравлічний опір в квадратній пропорційності.

Тривалість Т повного циклу в адсорбері с нерухомим зернистим шаром адсорбенту (як і в другому адсорбері періодичної дії) складається із часу адсорбції , часу десорбції , на протязі якого через адсорбент будуть продувати регенеруючий агент, і часу охолодження адсорбенту (також в цей час може ввійти час сушки, але в нашому випадку, дану операцію проводити не доводиться) . Величини  і  визначаються дослідницьким методом, а їх сума складає тривалість допоміжних операцій:

. (6.2)

Таким чином:

 (6.3)

Оскільки в нас непереривний процес на установці, тому ми проводимо адсорбцію з декількох адсорберів періодичної дії, в яких поперемінно відбувається адсорбція і допоміжні операція (десорбція і охолодження). Для здійснення описаного вище візьмемо два адсорбера. Для роботи таких установок необхідне виконання наступної умови:

. (6.4)

Умовимось діаметром адсорбера D=1,4 м, і розрахуємо фіктивну швидкість суміші:

 (6.5)

де V – об’ємна подача сировини (формула 6.1), м3/с;

S – площа перерізу адсорбера, м2.

Площа перерізу S:


,

Отже,

W0= м/с

Відомо, що час який затрачується на десорбцію 1 м3 адсорбенту, при фіктивній швидкості 0,08 м/с регенеруючого агенту з температурою 300 оС, становить 15,8 години [9].

По ізотермі адсорбції рис. 6.1 при Y1=0,0000105 кг/кг сировини [див. розділ №3], рівноважна концентрація сірковмісних сполук і вологи в адсорбенті буде Х*=0,024 кг/кг адсорбенту [9]. Приймаємо насичення начального перерізу шару Хн=0,98·Х*=0,98·0,024=0,02352 кг/кг адсорбенту.

Визначаємо тривалість насищення шару адсорбенту висотою 1 м по рівнянню (коефіцієнт поглинальної дії):

k== 581843.33 с/м (6.6)

Знаходимо час , на протязі якого насичується початковий переріз шару. Використовуючи формулу:

, (6.7)

де К – коефіцієнт масопередачі, кг/м2·с·кг/кг;

f – питома поверхня адсорбенту, м2/м3.

Інтеграл правої частини рівняння (6.7) визначається графічно і представляє собою

площу, обмежену кривою , абсцисою ХН і крайніми ординатам.

Для рішення інтегралу приймемо ряд похідних значень Х (менше Хн=0,02352 кг/кг адсорбенту).По ізотермі адсорбції рис. 6.1 визначаємо значення точок рівноважної концентрації , які відповідають кожній величині Х, і будуємо графік залежності  від Х на основі отриманих даних, приведених в таблиці 6.1:

Таблиця 6.1

Точки рівноважної концентрації

Х, кг/кг

Y*·105, кг/кг

Y1·105, кг/кг

(Y1 – Y*)·105

1/(Y1 – Y*)·10-5

0 0 0,00105 0,00105 952,38
0,00452 0,0001092 0,00105 0,0009408 1062,92
0,00952 0,0002247 0,00105 0,0008253 1211,68
0,01352 0,0003171 0,00105 0,0007329 1364,44
0,01852 0,0004326 0,00105 0,0006174 1619,69
0,02352 0,000945 0,00105 0,000105 9523,80

Рис. 6.1 Ізотерма адсорбції

Площа обмежена кривою, віссю абсцис і крайніми ординатами, проведеними (див рис. 6.2), складає 405,7 см2. Враховуючи масштаб будування графіка:


.

Рис 6.2 Графік залежності  від Х

Тепер визначимо коефіцієнт масопередачі від сировинної суміші до адсорбенту при температурі 80 оС, оскільки саме при цій температурі буде працювати адсорбер [див. розділ 1], по формулі:

 (6.8)

Визначимо еквівалентний діаметр шару адсорбенту:

 (6.9)

Масова швидкість сировинної суміші складає:

 (6.10)

де  – густина сировинної суміші, кг/м3 [див. розділ 3]

Визначаємо критерій Рейнольдса:

 (6.11)

де  – в’язкість сировинної суміші (1,69·10-3Па·с) [12].

Коефіцієнт дифузії сірковмісних сполук при 0 оС складає:

Визначимо коефіцієнт дифузії сировинної суміші при тиску Р=1,25 МПа:

 (6.12)

Знаходимо значення дифузійного критерію Прандтля:

 (6.13)

В відповідності знайдемо дифузійний критерій Nu’:

звідки,

або

.

Час  по рівнянню (6.7):

Висота одиниці переносу складає

.

Визначимо число одиниць переносу графічним методом, допускаючи концентрацію сірковмісних сполук в кінці шару Хс=0,001 кг/кг адсорбенту.

Визначаємо значення  в границі зміни Х від Хн=0,02352 кг/кг адсорбенту до Хс=0,001 кг/кг адсорбенту (табл. 6.2).

Методом графічного інтегрування визначаємо за рис. 6.3 число одиниць переносу.

Таблиця 6.2

До розрахунку

X X* X*-X

0,001 0,0025 0,0015 666,66
0,005 0,0165 0,0115 86,95
0,009 0,0189 0,0099 101,01
0,017 0,0246 0,0076 131,58
0,021 0,0252 0,0042 238,09
0,0235 0,0245 0,001 1000

Рис. 6.3 Графік залежності  від Х

Число одиниць переносу становить: n=5,1.

Знаходимо висоту Но шару адсорбенту, який працює до моменту :

 (6.14)

Визначаємо тривалість адсорбції при умові, що висота шару адсорберу буде становити 2,1м:

τ = τ0 + κ (Η - Η0)=109,2+315538,12∙(2,1-0,0765)=635223с

або 7 діб і 9 годин

Розрахуємо об’єм адсорбенту:

.

Час десорбції буде становити:

τ доп =15,8∙3,2=50,56 години або 2 доби та 2 години

Отже, умова  виконалась.

Втрату напору розраховують по формулі:

; (6.15)

де ε — порозність шару;

и — лінійна швидкість руху потоку, який фільтрується через шар адсорбенту, м/с;

μ — динамічна в’язкість, Пас;

d — середній діаметр зерен адсорбенту, дорівнює 0,004 м;

ρ — густина рідини, кг/м3;

g — прискорення сили тяжіння, кг/с2.

Середній діаметр часток адсорбенту становить d = 410-3м.

Таким чином

ΔР = Н 1874,4 = 2,1· 1874,4= 3,9 кПа.

Таким чином, втрата напору адсорбенту не значна.. Тому до проектування приймаємо реактор циліндричної форми з висотою і діаметром 2,1 та 1,4 м відповідно по ГОСТ 9617-67.


7. Конструктивний розрахунок адсорбера блоку підготовки сировини установки ізомеризації

 

7.1.1 Розрахунок корпуса апарата на міцність

Розрахунок проведений за ДСТ 14249-80 «Посудини й апарати. Норми й методи розрахунку на міцність.

 

7.2.1.1 Визначення товщини оболонки корпуса

, (7.1)

де:

=1 - коефіцієнт міцності звареного шва;

=137 МПа –

допустима напруга для сталі 12 ХМ при температурі 3500С;

С=3 мм – збільшення до розрахункової товщини оболонки для компенсації корозії;

С1=0 - додаткове збільшення до розрахункової товщини стінки. Приймаємо товщину стінки оболонки з урахуванням негативного відхилення в сортаменті на листову сталь за ДСТ -74 S=6 мм.

7.2.1.2 Визначення товщини стінки еліптичного днища

 (7.2)

де:

R- радіус кривизни у вершині днища (для стандартних еліптичних днищ R=D).

Приймаємо товщину днища з урахуванням утоненя листа при штамповці S1=6 мм.

7.2.2 Розрахунок зміцнення отворів

Розрахунок проведений по ДСТ 26-2045-77 «Посудини й апарати норми й методи розрахунку зміцнень отворів».

7.2.2.1 Найбільший припустимий діаметр

Найбільший припустимий діаметр, що, одиночного отвору, що не вимагає додаткового зміцнення в днище:

, (7.3)

де: К1=1,0; К2=0,4 – коефіцієнти, обумовлені по ДСТ 26-2045-77;

sR=s-c-c1=4,39 мм – розрахункова товщина стінки днища мм.

 (7.4)

де: м - відстань від центра зміцнювального отвору до осі днища.

Розглянемо типи отворів:

а) центральне розташованя (горловини корпуса адсорберу) га= 0 см;

в) зміщений від осі штуцер вивантаження адсорбенту гв=40 см.

DRa=2D=2·140=280 см.

тобто потрібне зміцнення штуцерів-горловин верхньої й нижньої. Для верхнього й нижнього днищ для подальшого розрахунку визначаємо найбільший допустимий діаметр отвору, що не вимагає додаткового зміцнення, при відсутності надлишкової товщини стінки:

. (7.5)

 

7.2.3 Визначення тиску регенерації, пробного тиску й пускового тиску при мінусовій температурі

Розрахунок тиску, що допускає, при режимі регенерації вводиться при конічному переході діаметром 500 маємо Т=316 оС,  то для сталі 12XM, 08X18H10T

 (7.6)

де f – коефіцієнт форми днища визначається за ДСТ 14249-73 в залежності від кута  й відношення . f=1,2.

.


 (7.7)

Приймаємо робочий тиск при регенерації

.

Визначаємо пробне тиску при гідровипробуванні на підприємство-виготовлювача:

 (7.8)

де , - допустиме напруження, що для сталі 12XM при T=20 o і при T=350 o.

.

Приймаємо .

Пусковий тиск при мінусовій температурі максимальна величина тиску середовища в апарату при пуску й обпресуванні холодного апарата.

Приймаємо .

 

7.2.4 Розрахунок кришки на штуцері вивантаження адсорбенту

Матеріал кришки - сталь 15X5M, прокладки 08X18H10T.

Допуск напруги при T=350 o . Збільшення для компенсації корозії С=0,3 мм.

Dсн=275 мм - b= 16 мм

Dз= 360 мм - h2=11 мм

Розрахунок товщини кришки.

 (7.9)

Де - розрахункова товщина стінки кришки.

k – коефіцієнт, що залежить від конструкції зміцнення кришки.

ko – коефіцієнт ослаблення кришки отвором.

- розрахунковий діаметр кришки, що дорівнює середнім діаметрам прокладки.

f – коефіцієнт міцності зварених швів .

Величина k визначається за ДСТ 1429 – 80

 (7.10)

де - болтове навантаження, H.

- рівнодіюча внутрішнього тиску на кришку, Н.


де bo – ефективна ширина прокладки:

m – прокладочний коефіцієнт для сталі 08X18H10T m=6,5.

Тоді

 ;

, тому що отвір для болтів у розрахунку не приймають.

Виконавча товщина кришки

Приймаємо S1=75мм.

Товщина кришки в місці ущільнення

 (7.11)

тут за ДСТ 14249- 80  і k2 =0,45.


Прийнята товщина в місці ущільнення

.

Визначаємо напруги в кришці при гідровипробуванні пробним тиском

 (7.12)

де Pn- 6,6 МПа – тиск гідровипробування.

де

 -

допускає напруження, що, при гідровипробуванні;

-

боковий вівтар плинності стали 15X5M при T=20o.

 

7.2.5 Розрахунок температури зовнішньої стінки адсорберу

Тепловий визначається рівнянням:

 (7.13)

температура на границі покривного й теплоізоляційного шарів.

 (7.14)

Температура зовнішньої стінки

 (7.15)

Розглянемо два режими

1.  режим адсорбції

2.  режим регенерації

У результаті температура стінки адсорберу не перевищує 100 оС при відсутності порушення цілісності ізоляції.


ВИСНОВКИ

Бензин відіграє важливу роль у всіх галузях, і дивлячись на цей факт потрібно врахувати також те, що вимоги до нього, як до продукту, а також процесу його одержання, із часом, ростуть. Ми знаємо, що в нафті перебувають шкідливі домішки. Від цих домішок потрібно позбавлятися, наприклад, бензол, толуол, ксилоли, сірка. А в минулому октановим числом в основному підвищувалося за рахунок ароматичних вуглеводнів. Тому в цей час підвищення октанового числа бензину виробляється не в результаті збільшення в ньому бензолу, а безпосередньо ізомеризацією нормальних парафінів.

В результаті виконання даного курсового проекту було вивчено технологію очищення нафтових фракцій від сіркових сполук і осушення від вологи, апаратурне оформлення цього процесу, ознайомлення з характеристиками сировини, матеріалів, з теоретичними основами процесу.

Сутність вивчення проекту полягала в очищенні бензинової фракції НК-85 від сірковмісних сполук і осушення від вологи. Відповідно в проекті розроблена технологічна схема блоку підготовки сировини установки ізомеризації, приведені розрахунки обладнання.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Ю.И. Дытнерский. Процессы и аппараты химической технологии: Учебник для вузов. Изд. 2-е. В 2-х кн. Часть 2. Массообменные процессы и аппараты. М.: Химия, 1995. – 368 с.

2.  Запрягалов Ю.Б., Рабинович Г.Л., Жарков Б.Б.. Осушка и очистка от сероводорода газов на адсорбенте АКГ-981. Журнал «Газовая промышленность», 2003.

3.  И.Л. Кнунянц. Химическая энциклопедия. /В пяти томах/ Том 1. АБЛ-ДАР. «Советская энциклопедия», Москва: 1988.

4.  А.Л. Добровинский. Технологический регламент установки каталитического риформинга ЛГ-35-11/300-95. Блок изомеризации ПИ-ДИГ/120. ЗАО “ПМП”, 2004.

5.  А.Н. Плановский, В.М. Рамм, С.З. Каган. Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии. Изд. 2-е «Химия», М., 1962. 845 с.

6.  С.В. Адельсон. Процессы и аппараты нефтепереработки и нефтехимии. М., 1963. 310 с.


Страницы: 1, 2, 3


© 2010 САЙТ РЕФЕРАТОВ