Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів

і Ратнівського районів, молока - Горохівського, м”яса - Горохівського,

Камінь-Каширського, Ковельського, Локачинського, Любешівського,

Маневицького, Старовижівського, Турійського і Шацького, яєць - Ковельського

і Рожищенського районів.

Виробництво зерна порівняно з 1998 роком у сільськогосподарських

підприємствах зменшилось на 9 відсотків, цукрових буряків - на 2, картоплі

- на 21, льоноволокна - наполовину, молока і м”яса - на 16, яєць - на 42

відсотки.

За 1999 рік чисельність худоби в громадському секторі зменшилась на

47,6 тис.голів (17%), у тому числі корів - на 13,7 тис.голів (15%), свиней

- на 3,4 тис.голів (7%), овець - на 466 голів (27%), птицї - на 41,3

тис.голів (27).

Незважаючи на складне фінансове становище за рахунок усіх джерел

фінансування по області в цілому освоєно капітальних вкладень на суму 204

млн.грн., в тому числі фактичні витрати на будівельно-монтажні роботи

становлять 136,4 млн.грн., що в порівняних цінах відповідно на 0.2 та 8,8

відсотка більше. Ніж у попередньому році.

Підприємствами та організаціями усіх форм власності введено в дію

основних фондів фактичною вартістю 194 млн.гривень.

Продовжувалось житлове будівництво і спорудження об»єктів соціально-

побутового призначення, чому сприяли зусилля органів місцевої виконавчої

влади і спрямовані на залучення коштів нетрадиційних джерел фінансування.

Основним джерелом інвестицій були власні кошти підприємств і

організацій, частка яких у загальному обсязі капіталовкладень становить

42,4 відсотка. За рахунок коштів державного і місцевих бюджетів використано

відповідно 29.2 і 5.1 млн.грн., або 14,3 і 2,5 відсотка від загального

обсягу інвестицій. Залучено 20,4 млн.грн. коштів іноземних інвесторів.

Концентрація матеріальних і фінансових ресурсів дозволила ввести в дію

8 середніх закладів освіти і провести три добудови загалом на 1747

учнівських місць, один клуб - на 100 місць, 106 км газових мереж. Здійснено

газифікацію 15 населених пунктів, з них по 5 сіл - у Горохівському та

Луцькому районах. Загалом газифіковано 5632 квартири. Здано в експлуатацію

188,9 тис.кв.м загальної площі житла, що в 1,5 раза більше ніж за 1998 рік.

Введено в експлуатацію 36,8 км ліній електропередач, автоматичні

телефонні станції - на 4488 номерів, 29,5 км автомобільних шляхів,

внутрігосподарського значення, 5 автозаправочних станцій, жеякі інші

об”єкти.

На об”єктах, що споруджуються за замовленням облдержадміністрації

освоєно 10,0 млн.грн.капітальних вкладень, з них на об”єктах Чорнобильської

програми - 7,3 млн.гривень

Введено в дію лікувальний корпус санаторію матері і дитини “Пролісок”.

Затверджено акт державної приймальної комісії про готовність до

екусплуатації першої черги обласного центру радіаційного захисту населення

на 130 ліжок загальною площею 8141 м.кв. балансовою вартістю 9811,2

тис.гривень.

Для оснащення обладнанням обласного центру радіаційного захисту

населення з Чорнобильського фонду протягом 1995-1999 рр. і 1 кварталу 2000

року виділено 9528,3 тис.гривень.

Разом в комплексі із спорудженням обласного центру радіаційного

захисту населення, для забезпечення його життєдіяльності та створення

інфраструктури привокзального мікрорайону м. Луцька здійснено важливі

технічні заходи щодо тепло та водопостачання. На цю мету використано із

Чорнобильського фонду близько 1,0 млн.грн., за рахунок яких:

- споруджено 608 м.п. водогону діаметром труби 300 мм вартістю 98,8

тис.грн.;

- виконані будівельно-монтажні роботи по переведенню 2-ох парових

котлів котельні по вул. Г.Артемовського на водогрійний режим та

заміні теплотраси по вул.Стрілецькій протяжністю 180 м.п. вартістю

303,9 тис.гривень.;

- виконано закільцевання теплових мереж по вулицях Стрілецькій і

Г.Артемовського протяжністю 210 м.п. на суму 208,2 тис.гривень.

В стадії будівництва стерилізаційне відділення, харчоблок та

приміщення інших допоміжних служб ОЦРЗН, на які з Чорнобильського фонду з

початку будівництва виділено 714,7 тис.гривень.

Загальний обсяг коштів, що вкладено з Чорнобильського фонду у

спорудження обласного центру радіаційного захисту населення, становить

19950,4 тис.гривень.

У полі зору облдержадміністрації постійно знаходилося будівництво у

сільській місцевості. Можливість навчатися у нових приміщеннях шкіл

отримали діти в селах Ржищів і Новостав Горохівського, Карпилівка і Домашів

Ківерцівського, Борщівка Ковельського, Колодії Маневицького, Стара Гута

Старовижівського, Оса Турійського, Ростань і Грабове Шацького районів

загальною потужністю 913 уч.місць.

Будівельниками села збудовано 65,1 тис.кв.метрів житла, або 34,4

відсотка загальної площі житлових будинків в області.

За кошти індивідуальних забудовників здано в експлуатацію 63,4

тис.кв.метрів загальної площі житла, або 97,5 відсотка від збудованих в

сільській місцевості житлових будинків.

У минулому році відбулося деяке зниження активності інноваційно-

інвестиційної діяльності. Основним джерелом фінансування залишаються власні

кошти підприємств та іноземні інвестиції.

В минулому році інвестиції отримали ВАТ “Луцький підшипниковий завод”

(1,5 млн.дол.США) та спільне підприємство “Боніта” (4,3 млн.дол.США).

Волинським регіональним відділенням Держіннофонду України профінансовано

один інноваційний проект на суму 5,8 млн.гривень (у 1998 році - 2 проекти

на суму 2,27 млн.гривень, що дало можливість виробити продукції на 55

млн.гривень.

Підприємствами області освоєно випуск 331 нових видів продукції, у

тому числі 10 найменувань машин, установок, приладів та впроваджено 36

нових технологічних процесів.

Залишається важким фінансове становище підприємств області. Із

збитками завершили рік 68 відсотків їх загальної кількості. Фінансовий

результат роботи підприємств і організацій усіх форм власності за 1999 рік

очікується 140 млн.грн. збитку, або проти 1998 року збитки зменшились на 54

млн.гривень.

Обсяг кредитних вкладень в еконміку області проти 1998 року зріс на

13,4 відсотка і склав на 01.01.2000 – 91,6 млн.гривень.

Найбільше кредитів направлено на кредитування торгівлі і громадського

харчування (45% загальної їх суми), промисловості (30%). 22 відсотки

позичок використані на проведення експортно-імпортних операцій. На 20

процентних пунктів в національній валюті і на 12.3 – в іноземній знизились

протягом 1999 року середні процентні ставки за кредитами установ

комерційних банків, на 6.9 відсотка зріс обсяг вкладів громадян в установах

комерційних банків.

Виконуючи делеговані повноваження обласної ради по управлінню майном

територіальних громад сіл, селищ і міст області облдержадміністрацією

затверджувались статути підприємств, установ, організацій, укладались

контракти з їх керівниками, контролювалась ефективність використання майна

та його відчуження, здача в оренду нежитлових приміщень.

Протягом 1999 року підготовлено 14 проектів рішень обласної ради по

майнових питаннях, які були прийняті відповідними сесіями обласної ради. З

них: 5 рішень про передачу майна обласної комунальної власності в

користування (оренду), в тому числі і про надання окремим організаціям

пільг по сплаті орендної плати; 5 – про передачу майна із власності у

власність; 4 – по інших питаннях використання майна. Крім того,

підготовлено 24 проекти розпорядженнь голови облдержадміністрації з питань,

що стосуються виконання делегованих повноважень в частині управління

майном.

Станом на 01.01.2000 року в обласній комунальній власності

нараховується 52 госпрозрахункових підприємства та 74 бюджетні установи. За

рік погоджено 13 статутів, положень та змін і доповнень до статутів

підприємств, установ і організацій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999

року № 859 “Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств,

заснованих на державній, комунальній власності та об’єднань державних

підприємств” і розпорядження голови облдержадміністрації від 29.06.99 №

425, з метою упорядкування оплати праці керівників підприємств комунальної

власності до всіх діючих контрактів внесені зміни, які погоджені з

управлінням праці та зайнятості населення облдержадміністрації.

Станом на 01.01.2000 року оновлено резерв кадрів на заміщення посад

керівників підприємств обласної комунальної власності в кількості 2–х

чоловік на посаду.

Щоквартально аналізується рівень надходження та використання коштів

від орендної плати по підприємствах, установах та організаціях обласної

комунальної власності.

Аналіз свідчить, що в оренду здається 7 відсотків площ приміщень

комунальної власності області і 1.3 відсотка обласної комунальної

власності. За 1999 рік по обласній комунальній власності надійшло 257.5

тис.грн. орендної плати, а по міськрайонній комунальній власності - 1459

тис.грн. Заборгованість склала відповідно 20 тис.грн. та 116.7 тис.гривень.

Створено банк даних по використанню нежитлових приміщень, які належать

до обласної комунальної власності. За минулий рік укладено 107 договорів

оренди, здано в оренду 4.9 тис.кв.м нежитлових приміщень.

Протягом року на аукціонах продано 13 автомобілів, що в більшості

відпрацювали свій моторесурс, на суму 16.1 тис.грн.

Крім того розглянуто 32 листи–заяви на проведення відчуження 54

інвентарних одиниць основних засобів згідно з діючим Тимчасовим положенням

про порядок відчуження засобів виробництва, що є спільною власністю

територіальних громад сіл, селищ і міст області, затвердженим рішенням

обласної ради від 29.09.98 № 3/5. Із 54 одиниць повністю зношених основних

засобів відчужено шляхом списання – 45, в тому числі 7 автомобілів.

За рахунок приватизації об’єктів обласної комунальної власності

одержано 739.7 тис.грн.

Узагальнені результати щорічної інвентаризації основних засобів, що

перебувають в обласній комунальній власності.

В області діє близько 2 тис. малих підприємств, з них 17 відсотків

займаються виробничою діяльністю, зареєстровано 23 тис.підприємців-

громадян. В цілому малий бізнес дає роботу 34 тисячам мешканців області, що

становить 6 відсотків працездатного населення.

Нового імпульсу розвитку підприємництва надають прийняті укази

Президента України, згідно з якими з 1 січня 2000 року створюється

спеціальна економічна зона “Інтерпорт-Ковель” та запроваджується

спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного

розвитку у місті Нововолинську та селищі Жовтневому.

У завершальну стадію вступив процес реформування власності. За 1999

рік приватизовано 136 об'єктів.

Від приватизації проведеної в області до бюджетів усіх рівнів надійщло

2,3 млн. грн., з них до державного– 0,8 млн. грн., до обласного –0,7 млн.

грн., до міськрайонних – 1,6 млн. гривень. Від приватизації 21 об”єкта

соціальної сфери та 19 – незавершеного будівництва до обласного бюджета і

міськрайонних бюджетів надійшло відповідно 29,5 тис. грн. і 16,3 тис.

гривень.

Розвиток зовнішньоекономічних зв”язків в останні роки відзначається

високим динамізмом й нарощуванням обсягів торгових операцій. Якщо у 1993

році зовнішньоторговельний оборот області складав 29 млн.дол.США, то у 1999

- він перевищив 150 млн.дол.США. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі

становить 28,2 млн.дол.США.

Важливим напрямком роботи , спрямованої на розвиток міжнародного

торгово-економічного співробітництва, залишаються питання залучення

іноземних інвестицій. У 1999 році 10 господарських суб”єктів області

отримали з Швеції, Німеччини, Швейцарії, США, Польщі та Росії валютно-

матеріальні цінності на загальну суму 6,04 млн.дол.США. При цьому 97, 4

відсотка всіх надходжень з-за кордону спрямовано на розвиток виробничої

сфери, зокрема в харчову промисловість та машинобудування.

Максимальна увага була спрямована на соціальну сферу.

Підвищення ефективності роботи закладів цієї сфери здійснювалось

шляхом впорядкування їх мережі, збалансування потреб галузей до можливостей

їх фінансування з державного та місцевих бюджетів, пріоритетного

спрямування коштів на найважливіші напрямки роботи.

Відповідно до попиту на ринку праці, оптимізовано мережу навчальних

закладів, введено новий перелік спеціальностей, переорієнтовані навчальні

плани і програми у ВУЗах, професійно-технічних училищах. Область продовжує

займати одне з провідних рейтингових місць в Україні щодо якості знань

учнів, 4 роки підряд вихованці Малої академії наук займають в республіці по

2-3 призових місця.

Подальша реорганізація галузі охорони здоров”я здійснювалась шляхом

надання пріоритету розвитку первинної медико-санітарної допомоги з

особливим наголосом на зміцнення мережі закладів, що розташовані в

сільській місцевості.

Продовжувалась робота по зміцненню матеріально-технічної бази

центральних районних та дільничних лікарень, сільських лікарських

амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, укомплектуванню їх

медичними кадрами, забезпеченню санітарними автомобілями підвищеної

прохідності.

В умовах дефіциту бюджетних асигнувань проводилась робота щодо

забезпечення умов функціонування культурно-просвітницьких, мистецьких

установ. Насамперед, призупинено скорочення мережі культосвітніх установ,

визначено пріоритетні напрями фінансування закладів культури, триває пошук

нових оптимальних моделей організації культурно-просвітницької, дозвіллєвої

діяльності, залучення коштів з різних джерел фінансування, надання платних

послуг.

Складна ситуація в молодіжному середовищі спонукала до активізації

заходів по реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок та

сім”ї. Затверджена та виконується обласна комплексна програма “Молодь

Волині”, здійснюються заходи, спрямовані на створення режиму сприяння

працевлаштуванню молодих людей. З цією метою заброньовано на підприємствах

та в організаціях області 1328 робочих місць.

Нам не вдалося вирішити всіх проблем, однак позитивні зрушення є.

Перш за все дещо стабілізувалася ситуація в пенсійному забезпеченні,

хоча заборгованість по виплаті пенсій залишається значною, проте у

порівнянні з початком року вона зменшилась на 12,5 млн.гривень.

Своєчасно виплачується пенсія у всіх містах обласного підпорядкування.

Завдяки підвищенню вимогливості до платників, забезпеченню надходження

за додатковими ставками та особливо погашення заборгованості з пенсій

товарами і послугами підприємств-боржників вдалося збільшити власні

надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду на 16 відсотків.

Протягом року спостерігалась стійка тенденція до зниження рівня

заборгованості із заробітної плати працівникам області. В цілому вона

скоротилася на 20,61 млн.грн. (на 15,5%), працівникам бюджетної сфери

виплачено близько 50 відсотків боргу. Середньомісячна заробітна плата

становила 140,7 гривні. У порінянні з 1998 роком вона зросла на 14,1

відсотка.

Через заліки заборгованості із заробітної плати в оплату житлово-

комунальних послуг, енергоносіїв, натуральні виплати продукцією працівникам

бюджетної сфери виплачено 15,9 млн.гривень.

Заборгованість з виплати соціальної допомоги сім»ям з дітьми станом на

01.01.2000 р. склала 10,2 млн.грн.. що на 0,5 млн.грн. більше проти

минулого року.

Протягом минулого року забезпечено проплату боргів та поточні виплати

стипендії студентам 5-ти вищих учбових закладів, що фінансуються з

обласного бюджету.

На обліку в органах соцзахисту перебувало близько 2956 тисяч

пенсіонерів та інвалідів з яких 117 тисяч такі, що потребують натуральної

та грошової допомоги. Протягом року таку допомогу отримали 105 тисяч

громадян. Під час проведення Всеукраїнської благодійної акції списки осїб,

що гостро потребують допомоги, надіслано 1638 підприємствам, організаціям

иа фізичним особам. В результаті 44 тисячам малозабезпеченим було надано

допомогу майже на півмільйона гривень.

Продовжувалась робота з питань регулювання цін і тарифів. На

сьогоднішній день ціни на більшість товарів і послуг формуються у вільному

режимі. Пряме державне регулювання у межах повноважень, наданих

облдержадміністрацією, зберігається лише на продукцію паливно-енергетичного

комплексу і послуги для населення на тепло- водопостачання та

водовідведення. Зокрема, установлено фіксовані ціни на вугілля, вугільні і

торф”яні брикети, газ скраплений, дрова, утримання житла. Введені граничні

ціни на комунальні послуги та граничні торговельні надбавки на обмежений

перелік лікарських засобів.

Протягом 1999 року в області продовжувалась робота по реформуванню

земельних відносин.

Грошова оцінка земель населених пунктів проведена в 1001 населеному

пункті з 1086, що відповідно становить 92,2 відсотка в областї. Виконавцям

робіт профінансовано лише 53 відсотки від виконаної роботи, і якщо обласний

бюджет повністю забезпечив обсяги виконання цих робіт у 1999 році, то з

Державного бюджету не отримано 380 тис.грн., що негативно позначилося на

фінансовому стані окремих землевпорядних організацій.

Укладено 74,4 тис. договорів оренди землі(34%), 6,3 тис. – майна.

Стан навколишнього природного середовища в області знаходиться під

постійною увагою облдержадміністрації і обласної ради. Так, у 1999 році з

питань охорони довкілля було прийнято вісім рішень облдержадміністрації і

дев”ять рішень обласної ради.

В області продовжувалось будівництво, хоча і повільними темпами,

полігонів твердих побутових відходів в с.Брище та для міст Нововолинська і

Володимир-Волинська.

Через відсутність коштів на реконструкцію застарілих, заамортизованих

і будівництво нових очисних споруд залишаються не вирішеними ряд гострих

екологічних проблем. Серед них : будівництво еколого-безпечних полігонів

твердих побутових відходів, комплекс робіт, пов”язаних із реструктуризацією

вугільних шахт, ряд інших.

Проблемою в області залишається підтоплення і затоплення значної

території області.

Стихійними явищами, що мали місце у березні 1999 року, господарському

комплексу області та населенню було завдано матеріальних збитків на суму

20,1 млн.гривень. Для виконання невідкладних першочергових робіт з

ліквідації наслідків весняної повені області з резервного Фонду Кабінету

Міністрів України виділено 850 тис.грн., а з резервного фонду

облдержадміністрації – використано 363,8 тис.гривень.

Для ліквідації наслідків забруднення підземних водних горизонтів

авіаційним пальним на території Луцької військової авіабази, передбачалось

у 1999 році виділити 400 тис.гривень. Виконано робіт на суму 143 тис.грн.,

подальші роботи припинено до відновлення фінансування.

Важливим сектором економіки залишається паливно-енергетичний комплекс.

Споживачами області у минулому році використано 534,9 млн. куб.м

природного газу, реалізованого Волинською філією ДК «Торговий дім «Газ

України» на суму 100,9 млн. гривень. Рівень оплати становив усього 33

відсотки, у тому числі банківськими коштами - 78 відсотків.

За фондами облдержадміністрації використано 499,2 млн.куб. м

природного газу, рівень оплати - 32,6 відсотка, у тому числі банківськими

коштами - 81,2 відсотка.

Станом на 01.01.2000 року усіма споживачами області використано 928,7

млн. кВт-год. електроенергії, в тому числі 118,3 млн. кВт-год. становить

транзит електроенергії. Рівень оплати електроенергії, реалізованої

державною акціонерною компанією «Волиньобленерго», становить 90,2 відсотка,

з них грошовими коштами - 59 відсотків.

Органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, правоохоронними

ї контролюючими структурами здійснено комплекс організаційно-практичних

заходів по стабілізації криміногенної ситуації, боротьбі з організованою

злочинністю і корупцією, забезпеченню законності, охорони прав, свобод і

законних інтересів громадян.

Вжиті заходи в певній мірі сприяли зниженню злочинності на 6,2

відсотка, у тому числі по тяжких злочинах - на 1,8 відсотка. Зменшилась

кількість вбивств, згвалтувань, розбоїв, тяжких тілесних ушкоджень,

крадіжок державного та індивідуального майна, вимагань, шахрайств та

хуліганств.

У 1999 році митними органами заведено 3603 адміністративних справи

про порушення митних правил на загальну суму 30 млн.гривень. За фактами

кваліфікованої контрабанди порушено 78 кримінальних справ.

31 березня 2000 року на сесії обласної ради була затверджена Програма

соціально-економічного та культурного розвитку області на 2000 рік

В основу програми покладено завдання та положення Послання Президента

України до Верховної Ради України «Україна – поступ у ХХІ століття.

Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 р.р.»,

довгострокової програми економічного і соціального розвитку області "Волинь-

2010", законодавчих та нормативних актів з питань економічної політики.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку області на

2000 рік є організаційно-економічним та інформаційно-аналітичним

документом, втілення положень економічної політики держави, вміщує систему

цільових завдань і заходів органів виконавчої влади та місцевого

самоврядування з метою досягнення поставлених цілей у прогнозному періоді.

Найважливішими завданнями програми є :

-забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку території

області;

-удосконалення структури господарського комплексу регіону;

-досягнення раціонального використання усіх територіальних ресурсів;

-забезпечення надійного функціонування соціальної та виробничої

інфраструктури;

послідовне зростання якості життя населення регіону.

При розробці програми враховувалась економічна діяльність всіх

суб"єктів господарювання, що розташовані на території регіону, незалежно

від форм власності і підпорядкування. До її складу включено найважливіші

завдання і показники, що визначені у національних, державних, галузевих,

регіональних та місцевих цільових програмах.

Головною метою Програми соціально-економічного та культурного розвитку

області на 2000 рік, враховуючи стратегічні загальнодержавні пріоритети

зазначені у проекті Послання Президента України до Верховної Ради України

«Україна : поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної

політики на 2000–2004 р.р.» та завдання Програми "Волинь-2010", є

реалізація політики економічного зростання, закріплення позитивної динаміки

росту промислового виробництва, досягнення стабілізації в усіх галузях

матеріального виробництва області, оздоровлення фінансового становища

суб"єктів підприємницької діяльності та фінансової бази місцевих бюджетів,

стимулювання енергозбереження, інноваційно-інвестиційної діяльності

підприємств, підвищення соціальних гарантій відповідно до зростання

вартості прожиткового мінімуму населення, погашення заборгованості із

виплати заробітної плати, пенсій, допомог.

Для реалізації цих завдань буде здійснено ряд заходів, зокрема:

у виробничій сфері - формування конкурентного середовища за рахунок

вдосконалення регуляторної та антимонопольної політики, забезпечення

модернізації та структурної перебудови виробничого потенціалу, зниження

його енерго- та матеріалоємності, підвищення конкурентоспроможності, більш

масштабного залучення власних та прямих іноземних інвестицій,удосконалення

галузевої структури промисловості за рахунок диверсифікації виробництва,

підвищення питомої ваги переробних галузей, активне проведення санації та

реструктуризації підприємств, їх технічного переозброєння, розвиток

міжгалузевих виробництв та поглиблення міжрегіональної кооперації у межах

України;

реформування відносин власності та формування підприємницької

мотивації у господарюючих суб"єктів;

оздоровлення фінансів підприємств, послідовна і активна їх

реструктуризація, передача об"єктів соціальної сфери до комунальної

власності;

диверсифікація зовнішніх джерел поставок енергоносіїв, сприяння

збільшенню їх власних джерел;

зміна принципів та механізму управління державними підприємствами та

частками державного майна акціонованих підприємств, впровадження дієвого

інституту уповноважених осіб, забезпечення ефективного менеджменту

підприємств;

у податково-бюджетній політиці - встановлення жорсткої залежності

доходної і витратної частини бюджету області, поступове скорочення

бюджетних дотацій і компенсацій, забезпечення соціального захисту

населення, який має бути адресним. Досягнення стабільності в оподаткуванні,

посилення стимулюючого впливу податків на розвиток виробництва та контролю

за повнотою їх сплати;

у грошово-кредитній політиці - спрямування ресурсів, включаючи

іноземну валюту, на кредитування життєво важливих і ефективних виробництв,

залучення комерційних банків до участі у кредитуванні довгострокових

інвестиційних проектів, зміцнення фондового ринку;

у ціновій політиці - розширення сфери вільного ціноутворення,

вдосконалення контролю за цінами на продукцію підприємств-монополістів як у

сфері виробництва, так і у сфері постачання і торгівлі, насамперед через

вдосконалення контролю за формуванням собівартості їх продукції та послуг,

поступове усунення цінових міжгалузевих диспропорцій, формування

ефективного конкурентного середовища, лібералізація ринків енергоносіїв та

сільгоспсировини, транспортних та комунальних послуг;

у соціальній політиці - перехід до формування соціальної політики на

основі законодавчо визначених державних соціальних стандартів та

забезпечення державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним

стандартом визначено прожитковий мінімум, на основі якого визначатимуться

всі інші соціальні гарантії.

Державні соціальні гарантії є обов"язковими для всіх державних

органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і

організацій, незалежно від форм власності;

у аграрній політиці - активний розвиток АПК, досягнення раціональної

спеціалізації регіону, щодо виробництва конкурентоспроможних видів

сільськогосподарської сировини та продукції її переробки;

прискорення реформування аграрного сектора економіки, зокрема,

здійснення організаційних заходів щодо реформування колективних

сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю

та майно. Сприяння стабілізації та нарощуванню обсягів експортоспроможної

продукції агропромислового виробництва;

у реструктуризації власності - посилення уваги до питань приватизації

об"єктів незавершеного будівництва, ділянок землі несільськогосподарського

призначення, об"єктів соціальної сфери, створення належних соціальних

гарантій у процесі приватизації, прозорість процесу грошової приватизації;

у сфері підприємництва – встановлення сучасного, адаптованого до умов

ринкових перетворень, регулювання господарських відносин;

у енергозбереженні - на основі проведення енергетичних обстежень

досягнути скорочення енергоспоживання в закладах бюджетної сфери не менше

як на 6 відсотків;

у використанні природних ресурсів і охороні навколишнього природного

середовища - посилення контролю за збереженням природного ресурсного

потенціалу області, утилізація і знешкодження (захоронення) небезпечних

відходів, спрямування коштів на реалізацію найбільш необхідних

природоохоронних заходів в області.

у галузі туризму, розвитку курортно-рекреаційних зон - формування

іміджу Волинської області, як регіону відкритого для туризму,який має

відповідну інфраструктуру для відпочинку і лікування, екологічно чисту

природу, поглиблення прикордонної співпраці та удосконалення

зовнішньоекономічних зв’язків.

Головним завданням промисловості у 2000 році є утвердження динамічного

розвитку виробництва, забезпечення його приросту усіма галузями, районами і

містами в цілому, збільшення випуску товарів народного споживання,

підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та

зовнішньому ринках.

За пропозиціями міст, районів та підприємств області у 2000 році

передбачається виробити промислової продукції на 697 млн. грн., темп

приросту становитиме 7 відсотків до 1999 року, що відповідає завданням

програми "Волинь-2010" та стратегії економічної і соціальної політики на

2000-2004 роки Послання Президента України. Виробництво товарів народного

споживання зросте на 10 відсотків. Загальне зростання випуску продукції

при сприятливих економічних умовах намічається в усіх галузях

промисловості.

Передбачається освоїти 350 найменувань (артикулів) продукції,

впровадити у виробництво 60 нових технологічних процесів.

Питома вага продукції на експорт у загальному її обсязі має зрости до

22 відсотків.

Враховуючи те, що пріоритетним напрямом у діяльності галузей на

поточний рік є зосередження уваги на питаннях конкурентоспроможності

продукції, стратегія їх розвитку полягає у підвищенні якості та

ефективності виробництва, впровадженні новітніх технологій, нарощуванні

експортного потенціалу за рахунок збереження традиційних та освоєння нових

міжнародних ринків.

Пріоритет у розвитку надаватиметься харчовій промисловості. Збільшення

випуску і реалізації продукції передбачається за рахунок впровадження нових

технологічних процесів, що забезпечать високу смакову якість виробів,

сучасну їх упаковку та витіснення з внутрішнього ринку імпорту. Особлива

увага приділятиметься підвищенню економічної привабливості для вітчизняних

та зарубіжних інвесторів.

Одна з найважливіших проблем в області - будівництво житла. За рахунок

коштів бюджетів усіх рівнів, залучених, позабюджетних, передбачається

будівництво квартир для ветеранів війни, молодих сімей, військовослужбовців

та працівників правоохоронних органів, індивідуальне житлове будівництво на

селі. Вперше планується виділити кошти для здійснення реконструкції

будинків перших масових серій.

Одним із джерел фінансування впровадження у виробництво наукових

досліджень є інвестиції. Тому органи місцевої виконавчої влади та

самоврядування будуть націлювати господарюючі суб"єкти на місцях до

залучення на інвестування як коштів підприємств, організацій, так і інших

джерел фінансування. Як показує аналіз, тільки третина промислових

підприємств вкладає кошти у розвиток власного виробництва, причому значна

частина їх виділяє на оновлення виробництва декілька відсотків прибутку, що

залишається на підприємстві.

З метою активізації інвестиційної діяльності розроблений інвестиційний

портрет області, який включає 33 проекти і інноваційні пропозиції.

Пріоритетними сферами інвестування у Волинський регіон є

агропромисловий комплекс, легка промисловість, машинобудування, хімічна,

лісова та деревообробна промисловість, транспорт і зв"язок та соціальна

інфраструктура.

Необхідно відзначити, що більш ефективну роль у становленні

інвестиційних процесів повинно і надалі відігравати спрямування коштів

суб’єктів господарювання на інноваційні цілі.

Надії у 2000 році покладаються на проведення на конкурентних засадах

відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного

бюджету, як це визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25

листопада 1999 року № 2145 «Про Порядок проведення на конкурсних засадах

оцінки та відбору інвестиційних проектів , що передбачають залучення коштів

державного бюджету».

Характерною особливістю 2000 року буде формування соціальної політики

на засадах законодовчо визначеної системи державних соціальних стандартів

та забезпечення державних соціальних гарантій, які є обов"язковими для всіх

державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і

організацій, незалежно від форм власності.

Основними важелями соціальної політики стануть :

-адресна підтримка соціально незахищених верств населення;

-актуальні завдання пенсійної реформи;

-забезпечення випереджаючого зростання вартості робочої сили;

-створення робочих місць;

-підтримка самозайнятості населення.

Враховуючи ситуацію, що склалася, у 2000 році у сфері зайнятості

передбачається, що темпи вивільнення робочої сили будуть нижчими, ніж у

попередні роки.

Реалізації політики зайнятості сприятимуть створювані в області

спеціальна (вільна) економічна зона «Інтерпорт-Ковель» та спеціальний режим

інвестиційної діяльності у м.Нововолинську та селищі Жовтневому.

Рівень фіксованого безробіття протягом року зросте з 6,95 до 10,2

відсотка. Очікується, що на кінець року чисельність безробітних, які будуть

перебувати на обліку в державній службі зайнятості, досягне 55,6

тис.чоловік.

Забезпечуватиметься виконання Програми соціального захисту

малозабезпечених непрацездатних громадян області на 1998-2000 роки,

затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.02.98 № 76.

Продовжуватиметься надання грошової та натуральної допомоги, якої в області

потребують понад 117 тис.чоловік.

Разом з тим, заходи соціальної підтримки найвразливіших верств

населення у 2000 році здійснюватимуться в умовах обмежених фінансових

можливостей бюджетів усіх рівнів, державних цільових фондів, а також

жорсткого контролю з боку держави за цільовим використанням коштів.

Для забезпечення адресності різних видів допомоги окремим категоріям

громадян буде завершено створення єдиної обліково-інформаційної системи

малозабезпечених громадян та одержувачів соціальної допомоги. Порядок

надання допомоги спрощуватиметься. При цьому розміри допомоги

визначатимуться з урахуванням у сукупному доході громадян їх майнового

стану.

Продовжуватиметься розширення мережі та зміцнення матеріально-

технічної бази соціальних служб: територіальних центрів по обслуговуванню

інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, благодійних їдалень, магазинів

та інших.

Будуть здійснюватись заходи щодо створення передумов для переходу до

пенсійного забезпечення на страховій основі та створення нормативно-

правової бази для функціонування загальнообов"язкового державного

пенсійного страхування. Триватиме запровадження автоматизованих

персоніфікованих відомостей у системі загальнообов"язкового державного

пенсійного страхування, що дозволить створити інформаційну базу для

відновлення диференціації розмірів пенсій відповідно до трудового вкладу та

дасть можливість здійснити подальше їх підвищення,а також сприятиме

легалізації доходів населення. Буде здійснено упорядкування призначення

пільгових пенсій, удосконалення механізму відрахувань на пенсійне

забезпечення.

Реалізація гарантій права на охорону здоров"я забезпечуватиметься

функціонуванням розгалуженої мережі закладів охорони здоров"я, кількість

яких буде збережена. Показник забезпеченості ліжками прогнозно становитиме

80 на 10 тис.населення.

Подальша реорганізація галузі охорони здоров"я здійснюватиметься

шляхом надання пріоритету розвитку первинної медико-санітарної допомоги з

особливим наголосом на зміцнення мережі та матеріально-технічної бази

закладів охорони здоров"я, що розташовані у сільській місцевості.

Продовжуватиметься робота над визначенням обсягу гарантованого рівня медико-

санітарної допомоги.

З метою оптимізації надання стаціонарної допомоги буде приділено увагу

вдосконаленню медичних технологій, обгрунтуванню функціональної

диференціації ліжкового фонду, що сприятиме зменшенню тривалості

перебування хворого у стаціонарі. Підвищення ефективності надання

стаціонарної медичної допомоги в умовах обмеженого фінансування

проводитиметься шляхом впорядкування ліжкового фонду, згортання

непрацюючого. Залишатиметься актуальним збалансування потреб галузі до

можливостей її фінансування з державного бюджету, пріоритетне спрямування

коштів на найважливіші напрямки лікувально-профілактичної роботи.

Планується подальше укомплектування медичними кадрами центральних

районних та дільничних лікарень, сільських лікарських амбулаторій та

фельдшерсько-акушерських пунктів, продовжуватиметься робота щодо поетапної

телефонізації і забезпечення кожної дільничної та сільської лікарської

амбулаторії санітарними автомобілями підвищеної прохідності. Продовжиться

реформування аптечної мережі.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про розвиток

сільскої загальноосвітньої школи” в області розроблений і затверджений

Комплексний план розвитку навчальних закладів у сільській місцевості на

період до 2005 року. Суттєвих змін зазнає мережа дошкілля. Суспільним

дошкільним вихованням буде охоплено 13,1 відсотка дітей, що дещо нижче

рівня 1999 року.

Дошкільні заклади працюватимуть над збереженням наступності між

дошкільною і початковою ланками освіти, формуванням психофізичної

готовності дітей до навчання у школі з 6 річного віку.

У системі загальної середньої освіти передбачається обов’язкове

отримання повної загальної середньої освіти відповідно до вимог Конституції

України. Продовжать навчання у 10 класах денних середніх шкіл, професійно-

технічних училищах, вузах І-ІІ рівнів акредитації 98,5 відсотка випускників

9-х класів. Наповнюваність класів учнями збережеться на рівні минулого року

- 20,1 чоловік, що більше проти 1990 року на 0,3 учня на 1 клас.

Здійснюватимуться заходи щодо оптимізації мережі загальноосвітніх

установ у відповідність до потреб населення. Передбачається призупинити

роботу 9 шкіл І ступеня (Камінь-Каширський, Ковельський, Любомльський,

Любешівський, Ківерцівський, Шацький райони), а 6 шкіл І-ІІ ступеня,

реорганізувати в школи І ступеня (Камінь-Каширський, Ковельський,

Любешівський, Любомльський, Маневицький райони).

Значна увага приділятиметься роботі з обдарованими дітьми. Для

випускників сільських шкіл в області функціонує 2 ліцеї та ліцейні класи у

Маяківській школі-інтернаті. У 6 гімназіях навчатимуться 3,2 тис.чоловік. У

малій академії наук науково-дослідницькою роботою буде займатися майже 1400

учнів, в 15 містах і районах функціонуватимуть філії МАН.

У вузах ІІІ-ІV рівня акредитації вищу освіту здобуває 148 студентів на

10 тисяч населення області, що дещо нижче ніж в цілому по Україні (192). У

вузах І-ІІ рівнів акредитації навчається 8210 учнів, в тому числі за

державною формою навчання - 69,1 відсотка, ІІІ-ІV - понад 17 тисяч

студентів, 51,4 відсотка за держзамовленням. Випускники сільських

загальноосвітніх шкіл становитимуть 25 відсотків студентів перших курсів.

У 2000 році основними завданнями у сфері культури залишається

збереження історико-культурної спадщини, впорядкування мережі культурно-

просвітницьких закладів відповідно до можливостей фінансування,

вдосконалення концертно-гастрольної діяльності. Здійснюватимуться заходи по

впорядкуваню мережі закладів культури клубного типу, бібліотек,

заповідників, музеїв. В області діятиме 573 масових та універсальних

бібліотек, 663 заклади клубного типу, 7 музеїв, 2 театри, 36 шкіл

естетичного виховання, що практично відповідає рівню 1999 року.

Подальша реалізація цільової комплексної програми "Фізичне виховання -

здоров"я нації" дасть змогу призупинити зростання кризових процесів у сфері

фізкультури і спорту, створить необхідні умови для залучення широких верств

населення до занять фізичною культурою і спортом, підтримки здорового

способу життя, ефективного використання спортивних споруд.

В галузі туризму у 2000 році розроблятиметься Державна програма

розвитку туризму до 2010 року, якою передбачається державне стимулювання

внутрішнього та іноземного туризму. Обсяги платних послуг туризму

планується довести до 4,4 млн.грн., що на 17 відсотків більше

минулорічного.

Розширюватиметься система оздоровчо-туристичних заходів для категорій

літніх людей та пенсіонерів, дітей та молоді, розвиватимуться нетрадиційні

види туризму та туризму з активними формами пересування.

Здійснюватиметься робота по об"єднанню регіональних галузевих зусиль,

фінансових і матеріальних можливостей суб"єктів туристичної діяльності,

іноземних інвесторів з метою розвитку та створення сучасної матеріальної

бази туризму.

З метою поповнення місцевих бюджетів визначено перелік об"єктів

соціальної сфери, що належать до комунальної власності районів і міст, які

не використовуються, і встановлено завдання по їх приватизації у 2000 році.

За прогнозними розрахунками суму надходжень до зведеного бюджету

області у 2000 році очікується збільшити на 9 відсотків, вживатимуться

жорсткі заходи щодо зменшення недоїмки та питомої ваги взаємозаліків у

дохідній частині бюджету.

З метою попередження банкрутства підприємств, відновлення

платоспроможності боржників проводитиметься робота по скороченню

дебіторської і кредиторської заборгованості, обмеженню бартерних операцій.

Поступово збільшуватиметься як обсяг кредитних вкладень, так і питома

вага довгострокового кредитування у загальному обсязі кредитів. Очікується

їх зростання до 10 відсотків проти досягнутого рівня 1999 року. Буде

збережено тенденцію до зниження облікової ставки Національного банку за

наданими кредитами.

Враховуючи подальше нарощування обсягів промислового виробництва,

досягнення стабілізації в інших галузях економіки області, прибуток

рентабельних підприємств у 2000 році прогнозується у сумі 130 млн.гривень.

Однак, через значне перевищення збитків збиткових підприємств фінансовий

результат в цілому по області передбачається від"ємний ( 110 млн.грн.).

Проектом Державної програми приватизації на 2000 рік окреслені основні

завдання приватизації, зокрема здійснення її виключно за грошові кошти;

створення сприятливих умов для появи приватних власників, які мають

довгострокові інтереси у розвитку підприємств та здійснення ефективного

управління ними; залучення коштів для розвитку структурної перебудови

економіки; сприяння підвищенню ефективності підприємств та створення

конкурентного середовища, їх інвестиційної привабливості.

Удосконалюватиметься механізм передачі повноважень по управлінню

державною часткою майна або державними корпоративними правами з метою

збільшення надходження коштів на державну частку.

Наповненню Державного бюджету сприятиме продаж пакетів акцій

підприємств області ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" і ВАТ

"Луцький автомобільний завод".

У 2000 році пропонується до приватизації 182 об'єкти державного і

комунального майна. Більшість з них - це об'єкти малої приватизації(група

А), соціальної сфери (група Ж), незавершеного будівництва (група Д).

Указами Президента України з 1 січня 2000 року створюється спеціальна

економічна зона “Інтерпорт Ковель” та запроваджується спеціальний режим

інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в області.

Спеціальна економічна зона “Інтерпорт Ковель” утворюється строком на

20 років з метою облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ-

Одеса, залучення інвестицій, розвитку зовнішньо-економічних зв’язків,

транспортно-виробничої інфраструктури.

На території СЕЗ “Інтерпорт Ковель” на площі 56,77 гектара

розміщуватимуться переважно підприємства, що здійснюватимуть операції з

обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, сортування, пакування,

надання транспортно-агентських, експедиторських та пов’язаних з ними

фінансових послуг, торгівлі, а також підприємства, що застосовуватимуть

новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на

внутрішній ринок, об’єкти виробничої та невиробничої інфраструктури.

Поточна програма розвитку СЕЗ “Інтерпорт Ковель” на 2000 рік

передбачає здійснення ряду першочергових заходів:

відведення земель в натурі згідно з картою території СЕЗ;

розроблення та затвердження генерального плану території СЕЗ;

підготовка території СЕЗ та її облаштування;

початок будівництва ТСН (транспортно-складського терміналу);

підготовка митної інфраструктури;

облаштування контрольно-пропускних пунктів та приміщень для

працівників митної служби;

початок будівництва першої черги контейнерного терміналу;

спорудження внутрішніх залізничних колій та автомобільних доріг,

облаштування під’їздних шляхів;

підготовка концепції перспективного плану розвитку СЕЗ та організація

науково-методичного супроводження проекту в цілому.

Утворення цієї спеціальної економічної зони сприятиме:

стимулюванню розвитку підприємництва;

залученню інвестицій та впровадженню нових технологій, форм і методів

економічної діяльності;

активізації зовнішньої торгівлі та збільшенню товарообороту,

прямуючого з України та в Україну;

завантаженню діючих потужностей залізничного і автомобільного

транспорту;

забезпеченню зайнятості населення, вирішенню соціальних проблем.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного

розвитку в області, до якої належить місто Нововолинськ та селище

Жовтневе, впроваджується строком на 30 років з метою залучення інвестицій

для створення робочих місць та працевлаштування працівників, які

вивільнюються у зв’язку із ліквідацією, перепрофілюванням гірничодобувних

та інших підприємств.

Реалізація інвестиційних проектів здійснюватиметься відповідно до

постанови Кабінету Міністрів України від 6.12.99 №2210 “Про затвердження

переліку пріоритетних видів економічної діяльності на території

пріоритетного розвитку у Волинській області та Порядку розгляду

інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної

діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області”.

Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на

території пріоритетного розвитку в області дасть можливість перебудувати

економіку міста Нововолинська та селища Жовтневе, прискорити соціально-

економічний розвиток регіону, впровадити нові технології, залучити

інвестиції, підвищити життєвий рівень населення, поліпшити платіжний

баланс.

На території пріоритетного розвитку в області у 2000 році

передбачається розпочати реалізацію 7 інвестиційних проектів, що дозволить

залучити внаслідок їх запровадження внутрішні та зовнішні інвестиції у

розмірі 35 млн.дол.США, створити або зберегти 235 робочих місць.

Завдання, що їх необхідно вирішити в області у 2000 році, враховуючи

нинішню соціально-економічну ситуацію, непрості. Вони потребують від

керівників усіх рівнів концентрації зусиль на пошук шляхів та можливостей

по подоланню назрілих проблем, досягненню стійкої стабілізації в економіці

і соціальній сфері, отриманню відчутних позитивних змін у найближчій

перспективі.

Висновки

Ситуація, яка склалася нині в економічному розвитку нашої держави,

свідчить про те, що централізація в управлінні країною та її економікою

безперспективна. Без децентралізації функцій у розвитку економіки регіон не

може забезпечити налагодження взаємозв'язків територіальних інтересів із

загальнодержавними. Кожний регіон, враховуючи власні економічні та

соціальні потреби, визначає свою участь у спільному з іншими регіонами

розв'язанні міжрегіональних проблем. Інакше неможливий міжрегіональний

обмін фінансовими й матеріально-технічними ресурсами.

Аналогічне становище складається у межах регіону, коли органи

самоврядування акумулюють виробничі й економічні можливості низки

підприємств для розв'язання загальнорегіональних проблем, виступаючи при

цьому не лише як адміністративні органи, а й як економічний партнер. Проте

чітко не визначена компетенція кожного адміністративно-територіального

утворення не забезпечує реального самоврядування на всіх рівнях ієрархічної

системи управління господарством держави.

Основою економічної самостійності регіону є його власність. Власність,

не закріплена юридично, не забезпечує регіонам економічної основи. Питання

про право на власність, краще розуміння якого сприятиме ефективності

державних економічних реформ, сьогодні інтенсивно обговорюється у зв'язку

із проблемою розмежування компетенцій держави й органів самоврядування в

економічній та господарській діяльності. Ключ до розумного розв'язання цієї

проблеми лежить у визнанні того факту, що власність — це перелік прав:

право на прибуток від засобів виробництва, право на їх використання,

право на продаж власності, право на передачу її у спадок тощо.

В умовах самоврядування особливе місце серед найрізноманітніших форм

власності посідає територіальна власність. Її об'єктом є земля, природні

ресурси, підприємства матеріального виробництва, заклади соціальної сфери

(народної освіти, охорони здоров'я, торгівлі, громадського харчування,

культури тощо), розташовані на відповідній території і закріплені Законами

України "Про власність" та "Про місцеве самоврядування".

Загалом можна виділити дві форми територіальної власності:

загальнодержавну й муніципальну. До загальнодержавної належить власність,

якою розпоряджається держава, під муніципальною слід розуміти власність

таких територій, як область, район, місто, село. В Україні сьогодні

справжнім суб'єктом муніципальної власності виступають територіальні

громади, які через органи самоврядування відповідних рівнів реалізують своє

право власності. Проте немає достатніх правових підстав для формування

первинного суб'єкта місцевого самоврядування, яким за Конституцією і

Законом "Про місцеве самоврядування" є територіальна громада.

Втім, остання ще не склалася у систему самоврядування. Не відбулося

конституційного закріплення самоврядування, не встановлено автономії

територіальних громад, які можуть самостійно вирішувати питання місцевого

значення у межах, визначених законом, бути повноправними господарями на

своїй території і розпоряджатися результатами праці даного регіону. З

іншого боку, держава виступає гарантом захисту територіальних громад від

дій представницьких органів влади, які можуть призвести до банкрутства

громад.

Однак органи самоврядування не можуть виконувати покладених на них

функцій без необхідної економічної основи (матеріальних і фінансових

ресурсів). Отже, питання про необхідність формування власності органів

самоврядування — це питання про створення відповідної економічної бази

місцевих бюджетів.

Мобілізувати фінансові ресурси для розвитку економічної основи органів

місцевого самоврядування та комунальної власності можна через систему

місцевих бюджетів, а саме через бюджети розвитку. В подальшому комунальна

власність може сприяти та брати участь у формуванні доходної частини

місцевих бюджетів.

Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів довело, що

на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми

фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною

сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин:

- високими рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному

бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів

у вирішенні життєво важливих для населення задач (власні доходи

бюджету Волинської області становлять лише 26 відс. від усіх доходів

бюджету);

- домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень коштів до

місцевого бюджету і низькою часткою закріплених за територіями

податкових платежів (частка дотації та сум загальнодержавних

регулюючих податків і зборів становить 74 відс. у загальній

структурі доходів зведеного бюджету Волинської області);

- діючою практикою формування місцевих бюджетів, при якій збережений

поки що в своїй основі механізм централізованого встановлення

нормативів відрахувань від регулюючих доходів, хоча вони й

знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;

- тенденцією встановлення видатків униз по бюджетній системі без

відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до

дотаційності багатьох, раніше збалансованих місцевих бюджетів.

Міжрегіональний перерозподіл державних доходів досі не має ні чітко

сформульованого змістовного обгрунтування, ні чітких правил і формул.

Необ’єктивність такого перерозподілу призвели до того, що сільські Ради, де

рівень податкових надходжень у розрахунку на душу населення є вищим, ніж у

середньому по району, опиняються у гіршому становищі з точки зору доходів

місцевих бюджетів порівняно з сільськими Радами, де він, відповідно, є

нижчим.

Таким чином, аналіз проблем функціонування місцевих бюджетів базового

рівня бюджетної системи дає змогу зробити висновки щодо здійснення заходів,

спрямованих на покращання умов формування місцевих бюджетів.

По-перше, необхідно чітко розподілити компетенції щодо розв’язання

конкретних завдань між центральними органами влади і органами регіонального

та місцевого самоврядування, і поступово здійснювати перехід до

децентралізації державних фінансів. Так, на державному рівні (за рахунок

коштів державного бюджету) повинні фінансуватися лише ті видатки, котрі

пов’язані з забезпеченням загальнодержавних потреб: оборона країни,

утримання законодавчої і виконавчої влади, розвиток фундаментальної науки,

структурна перебудова економіки. Фінансові ж проблеми місцевого рівня

раціонально вирішувати за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У зв’язку з цим необхідно розподілити джерела податкових надходжень між

центральними і місцевими владами в жорсткій ув’язці з виконуваними ними

функціями, що повинно знайти своє відображення у законодавстві про місцеве

самоврядування. До місцевих, зокрема, можна було б віднести помайнові

податки, податок на землю, податок на промисел, збір за забруднення

навколишнього середовища, а можливо – і прибутковий податок з громадян. У

всякому випадку за рахунок власних податкових джерел місцеві органи влади

повинні фінансувати до 60-80 відс. своїх потреб.

По-друге, необхідно вдосконалити механізм міжтериторіального

фінансового вирівнювання. Практика показала, що такий метод регулювання

місцевих бюджетів як вилучення надлишків бюджетних коштів до бюджету вищого

рівня та застосування індивідуальних підходів до встановлення нормативів

відрахувань від загальнодержавних податків і зборів має багато недоліків:

він не тільки негативно виливає на дохідну базу місцевих бюджетів, а й

позбавляє місцеві органи влади стимулів до збільшення своїх доходів.

Спираючись на зарубіжний досвід, необхідно створити спеціальні бюджетні

фонди фінансового вирівнювання територій. А перерозподіл доходів між

бюджетами одного рівня доцільно було б здійснювати з урахуванням податкової

сили територій та мінімального рівня, до якого повинні вирівнюватись

фінансові можливості цих територій. Тому вже сьогодні назріла необхідність

визначення обгрунтованого нормативу бюджетної забезпеченості кожної

області, району, міста з урахуванням економічного, соціального, природного

й екологічного стану відповідних територій. Існування таких показників

дасть змогу визначити реальний розмір фінансових ресурсів для задоволення

необхідних потреб регіонів, а також значно вдосконалити процедуру

бюджетного планування.

Таким чином, вирішення цих та інших проблем стосовно формування і

використання місцевих бюджетів в значній мірі визначило б розширення

економічної самостійності регіонів країни. Адже те, наскільки вони

політично незалежні і фінансово забезпечені, справляє істотний вплив на

формування демократичних, ринково орієнтованих систем і підвищує шанси на

успіх реформ.

Місцева влада часто постає перед необхідністю робити непростий вибір

місцевих податків, цілей, на які будуть спрямовані її видатки, та методів

управління і стимулювання процесів економічного розвитку. З цієї причини

фінансування і формування бюджету місцевої влади є однією з найважливіших

сфер державних фінансів, і тому потребує свого подальшого дослідження та

пошуку нових підходів до реформування.

Список використаної літератури

1. Аксенова Е. Бюджет и экономическая самостоятельность регионов // Мировая

экономика и международные отношения. – 1992.- №5- С. 118-124

2. Альвианськая Н.В. Местные бюджеты : понятие, механизм функционирования

//Финансы.-1995.-№9.-С.9-11

3. Аптекар С., Краснова В. Про формування місцевих бюджетів. //Економіка

України.– 1994.–№4.– с. 42–47.

4. Бескид Й.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету

Улраїни.// Фінанси України.-1998.-№1.-С.19-21.

5. Буковинський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України.// Фінанси

України.-1998.-№9-С.3-8.

6. Бутко М.П., Білокур К.О. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової

трансформації.// Фінанси України.-1998.-№10.-С.23-32.

7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник.– К.: Вища

школа, 1997.– 383с.

8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України.

//Фінанси України.– 1997.– №10.– С. 34–43.

9. Василенко Л.І.,Бабич П.С. Місцеві фінанси та фінансова незалежність.//

Фінанси України.-1998.-№8.-С.112-117.

10. Васильева М.В. Местніе бюджеті в современніх условиях – М.: Финансы и

статистика , 1987.-128с.

11. Деркач М.І., Гордєєва Л.П. Бюджет і бюджетний процес в Україні.–

Дніпропетровськ: Пороги, 1995.– 257с.

12. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній

Європі / За редакцією Юрая Немеца – К.: Основи, 1998.-542с.

13. .Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика

України.– К.: Наукова думка, 1997.– 301с.

14. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України

28.06.96р.// Україна–Центр.-№31.-с.9-14.

15. Кириленко О.П. Зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів. //Фінанси

України.– 1996.–№ 9.– С. 35.

16. Криниця С.О. Зміцнення фінансової бази місцевого та регіонального

самоврядування// Фінанси України.-1998.-№2.-С.38-47.

17. Кузьменко Н.А. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні. //Фінанси

України.– 1996.– №9.– С. 40–42

18. Лісовська А.П., Ганевич Д.М. Формування місцевих бюджетів. // Фінанси

України.– 1996.–№ 7.– С. 11–15..

19. Ломинога В.К. Складові бюджету держави. “Сини і пасинки” //Вісник НБУ.-

1998.-№11.-С.57

20. Луніна І.І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проиедення

реформ // Економіка України.-1998.-№3.-С.31-40.

21. Ляшенко Ю.І. Місцеве оподаткування в системі фінансової діяльності

держави // Фінанси України-1998.-№6.-С.104-107.

22. Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів і податкова політика

держави //Фінанси України.-1998.-№6.-С.101-103.

23. Мельниченко В., Присяжна Л. Співвідношення загальнодержавних і місцевих

податків: зарубіжний досвід в контексті українських реалій. //Фінанси

України.– 1996.– №51.– С.10.

24. Моісеєнков В.В. Формування місцевих бюджетів в умовах ринкових

відносин. //Фінанси України.– 1996.– №11.– С. 16–19

25. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. Проф. Черника Д.Г.- М.:

Закон и право, ЮНИТИ, 1997. – 191с.

26. Пабат М.Г. Про окремі аспекти формування доходної частини бюджетів

місцевого та регіонального самоврядування //Фінанси України.-1996.-№10.-

С11-14.

27. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави.- К.: НІОС, 1998. – 173с.

28. Павлюк К.В. Концептуальні основи фінансової незалежності місцевого

самоврядування //Фінанси України.-1996.-№8.-С.24-29.

29. Павлюк К.В. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини //Фінанси

України.– 1996.– 6.– с. 25–32.

30. Павлюк К.В. Організація виконання державного бюджету //Фінанси

України.-1998.-№3.-С.37-45.

31. Пансков В.Г. Налоговые проблемы местных финансов //Финансы.-1995.-№10.-

С.15-18.

32. Поляк Г.Б. Финансы местных Советов.– М.: Финансы и статистика, 1991.–

152с.

33. Поплавський М.І. Макроекономіка перехідного періоду. – К.: Техніка,

1999. – 475с.

34. Потапов В.И. О некоторых вопросах налоговой политики //Финансы.-1995.-

№10.-С.3-8.

35. Про бюджетну систему України. Закон України від 29.06.95р. із змінами

від 2.02.97р. //Відомості Верховної Ради України..–1995.–26.–с.589– 611.

36. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 27.05.97р.

//Урядовий кур’єр.– 1997.– №107–108.– с. 11–20.

37. Про систему оподаткування. Закон України від 18.02.97р. //Вісник

податкової служби.– 1997.– №4.–с.2–6.

38. Про Державний бюджет України на 1997 рік. Закон України від 27.06.97р.

//Урядовий кур’єр.– 1997– №138– 139.–с.7– 9.

39. Про Державний бюджет України на 1998 рік. Закон України від 30.12.97р.

//Галицькі контракти.-1998.-№2-с.80-101.

40. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 22.05.97р.

//Доходи і податки.– 1997.– №11– 12.– с. 3– 24.

41. Про місцеві податки і збори. Декрет Кабінету Міністрів від 20.05.93.

//Відомості Верховної Ради.– 1993.– №32.

42. Про основні напрями бюджетної політики на 1998 рік Постанова Верховної

Ради України від 3.07.97р. //Урядовий кур’єр.– 1997.– №128–129.–с.15–16.

43. Про порядок формування місцевих бюджетів на 1997 рік. Постанова

Кабінету Міністрів від 18.10.96р.

44. Рибак В.В. Проблеми формування доходних джерел місцевих бюджетів

//Економіка України.-1995.№10.-С.29-38.

45. Родионова В.М. Бюджетная реформа : Содержание и проблемы

//Финансы._1994.-№8.-С.3-15.

46. Седов К.В. Распределение налогов между звеньями бюджетной системы

//Финансы.-1995.-№9-С.28-30.

47. Слухай С.В. Становлення системи фінансового вирівнювання //Фінанси

України.-1998-№11.-С.15-25.

48. Слухай С.В. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин

//Фінанси України.-1998.-№12.-С22-32.

49. Фільштейн Л.М. Фінанси України : Навчальний посібник. – Кіровоград:

Державне Центрально-Українське видавництво, 1994.-164с.

50. Финансы. Денежное обращение. Кредит / Под ред Дробоздиной Л.А. – М.:

Финансы , ЮНИТИ , 1997. –479с.

51. Ширкевич Н.А. Местные бюджеты. – М.:Финансы и статистика, -1991- 112с.

52. Чирка Д.М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів. //Фінанси

України.– 1998.– №1.– С. 22–25.

53. Чуприна О.В.місцеві податки – справа державна //Фінанси України.-1998.-

№10.-С.24-25.

Додатки

-----------------------

[1] З 1997 року податок на додану вартість в повній сумі зараховується до

Державного бюджету України.

-----------------------

Консолідований державний бюджет

Сільські

бюджети

Біджети міст

районого підпорядкування

Районий

бюджет

Селищні

бюджети

Міський

бюджет

Бюджети

районів

Бюджети міст

обласного підпорядування

Бюджети

районів

Обласний

бюджет

Бюджети районів

Міський бюджет

Бюджети

областей

Бюджет міст

республіканського

підпорядковування

(Київ та Севастополь)

Місцеві

бюджети

Республі-канський

бюджет

Бюджет АР Крим

Місцеві бюджети

Держаний бюджет

України

Регулюючі доходи

Дотації,

субвенції

Відрахування від загальнодержавних податків і зборів

Відразування від акцизного збору

Відрахування від прибуткового податку з доходів громадян

Відрахування від податку на додану вартість

Відрахуван-ня від податку на прибуток

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

[pic]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6