Експертиза, оцінка якості какао-бобів та какао-продуктів і їх митне оформлення при переміщенні через митний кордон України

Дозволи інших державних органів України при переміщенні вантажів через митний кордон України.

Санітарно-епідеміологічний конт­роль. Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію і реалізовувати чи використовувати їх в Ук­раїні лише за наявност даних щодо їх безпеки для здоров'я насе­лення при наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Зазначений гігієнічний висновок видається органами, установами та закладами державної санітарно-епідеміоло­гічно служби. Перелік товарів (предметів), які підлягають санітарно-епідеміо­логічному контролю, визначається державною санітарно-епідеміоло­гічною службою України. Під дію санітарно-епідеміологічного контролю підпадають такі товари, як продукти харчу­вання, лакофарбові вироби, будівельні матеріали, побутов прилади та вироби, обчислювальна техніка, транспортні засоби та інше, Закон України від 24.02.94 N 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

Гігієнічний висновок містить у соб такі відомості: повне найменування; використання, застосування; термін д виснов­ку; обсяг дозволеної до використання партії. У ВМД гігієнічний висновок зазначається в графі 44 під кодом 6.1. -  6852, (Додаток Й).

Карантин рослин, фіто-санітарний контроль. Загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи ка­рантину рослин, діяльність державних органів, підприємств, уста­нов, організацій, посадових осіб та громадян, спрямовану на запобі­гання завезенню та поширенню відсутніх на території України не­безпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів, визначено Законом України від 30.06.93 N 3348-XII "Про карантин рослин". Взагалі такий контроль поширюється на всі продукти рослин­ного походження. Центральним спеціальним органом у галузі карантину рослин визначено Головну державну нспекцію з карантину рослин, а безпо­середньо в пунктах пропуску на державному кордоні пункти ка­рантину рослин. Безпосереднє здійснення державного контролю з карантину рослин покладено на державних інспекторів з карантину рослин. Карантинний дозвіл містить у собі інформацію про найменуван­ня організації, якій він виданий, країну, з якої буде ввезено рослин­ний вантаж, його найменування та якість, перелік речовин, рослин, хвороб, які не повиьпіі міститись у рослинах, особливі вимоги, пункт пропуску на кордоні України, через який вводитимуться вантажі, маршрут перевезення, заходи, які будуть застосовані при доставленій вантажу, дату видачі та термін дії, печатка установи, що видала сертифікат, та підпис керівника. У ВМД карантинний сертифікат за­значається в графі 44 під кодом 6.1.-6841.

Загальні правові, організаційні та фінансово-економічні основи фітосанітарного контролю на державному кордоні України, спрямо­вані на охорону території України від проникнення із-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб рослин, ви­значаються правилами фітосанітарного контролю на державному кор­дон України Державною інспекцією з карантину рослин Мінсіль­госппроду України. Підставою для пропуску через митний кордон України вантажів є фітосанітарний сертифікат установленої форми. У ВМД фітосанітарний сертифікат (дозвіл) зазначається в графі 44 під ко­дом 6.1.- 6851, (Додаток  Ї ).

Реєстрація й облік зовнішньоекономічних до­говорів (контрактів)

Митне оформлення здійснюється лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного дого­вору (контракту), яка видається Міністерством економіки України у визначеному порядку, й уповноваженіми ним органами.  Відповідно до Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для реєстрації зовніш­ньоекономічного договору (контракту) суб'єкт зовнішньоекономіч­ної діяльності України, який є стороною контракту, подає так доку­менти: інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) за формою, встановленою Міністерством економіки України; оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його ко­пію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовніш­ньоекономічної діяльності.  Документом, що підтверджує реєстрацію зовнішньоекономічно­го договору (контракту), є картка реєстрації-обліку зовнішньоеконо­мічного договору (Додаток Е,Ж). Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у двох примірниках. Перший примірник такої картки суб'єкт зовнішньоекономічно діяльності - підприємство ДП “Укрпромінвест-кондитер”- залишає у митних орга­нах після митного оформлення вантажу какао-бобів або продуктів їх переробки, другий  примірник картки реєстрації-обліку ЗЕД зали­шається у ДП Укрпромінвест-кондитер”.

 Контракт - картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору  дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору - контракту, до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митного оформлення то­варів, що експортуються, в повному обсязі, передбаченому договором. Внесення змін доповнень до картки реєстрації-обліку зовніш­ньоекономічного договору (контракту) не допускається. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору, яку одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до ван­тажно митної декларації і є підставою для митного оформлення товарів, зазначених у цій обліковій картці. Номер і дата картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору зазначається в товаросупровідних документах вантажній митній декларації. Пе­реміщення товарів через митний кордон України здійснюється тільки через митниці, зазначені в картці реєстрації-обліку. Після закінчення терміну дії облікової картки пропуск товарів за нею припиняється.

3.4. Порядок нарахування платежів при митному оформлення

какао-бобів та  продуктів їх переробки

Митно-тарифне регулювання - особливість сучасних національних систем регулюван­ня зовнішньоекономічно діяльності, носить комплексний характер, що виявляється у використанн різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно-фінансових заходів.

Зовнішньоекономічна політика держави — це комп­лекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни пев­них переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього рин­ку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спря­мована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів.

Головним інструментом такої політики є метод тарифного регу­лювання, який займає одне з центральних місць у системі державно­го регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни. Дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Прямо захищає внутрішн ціни і прибутки національних підприємств.

Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено по­рядок формування і застосування митного тарифу України при вве­зенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизова­ний звід ставок мита єдиний для всіх суб'єктів зовнішньоекономіч­но діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльност та територіального розташування, за ви­нятком випадків, передбачених законами України та її міжнарод­ними договорами.

Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. Зараз діють понад п'ятде­сят таких актів законодавства.

З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регу­лювання та врахування при цьому нтересів суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства еко­номіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України.

За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний та імпортний.

Експортний - інструмент регулювання експорту. Його за­стосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджет­них надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний - головний нструмент митно-тарифного регу­лювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:

— формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом ди­ференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

— впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціно­утворення;

— захищає окремі галузі національно економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків ноземною конкуренцією;

— дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ход торговельних переговорів, формува­ти митні союзи;

— сприяє оптимізац співвідношення експорту й імпорту дер­жави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого тор­говельного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що пе­реміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, дер­жава може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей на­ціональної економіки .

Визначення митно вартості

Більшість країн світу вирішили стягувати митні пла­тежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттє­ве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покуп­цю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар — той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем по­купцю.

Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей. Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважа­ючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець). Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким спо­собом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка — це питан­ня розвитку зовнішньої торгівлі між країнами. Виходячи з вищевикладеного, на Конференц ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки. Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умовах поставку введена розрахункова величина — митна вартість.

Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митно­го кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі),однаковим навіть у випадках, коли вони поставляються за різними умовами поставки з ст. 259 Митного кодексу України. Обчислення митно вартості здійснюється насамперед на основі ціни угоди, тобто  фактурно вартості товару -  з ст. 266, 267, 268, 269 Митного кодексу України.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з ураху­ванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури й коли вони зроблені — до перетину митного кордону чи після (рис.16.). Тому знання Інкотермс необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме — знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.Фактурна (контрактна) вартість — це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі.

При обчисленні митно вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включен до рахунку-фак­тури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, по страхуванню, сплачене вивізне мито та ін. Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури). Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законо­давче визначення терміна «митна вартість».

Рис. 16. Графічне відображення правил Інкотермс.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та нших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України». Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за 98 рік затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та нших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України». Головне правило визначення митної вартості — її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов'язковим докумен­тальним  підтвердженням  усіх  її  складових  (наприклад,  транспортних витрат та ін.) з ст. 267, 268, 269, 270, 271, 272, Митного кодексу України.

При неможливост визначення митної вартості на основі пода­них документів (наприклад, відсутній рахунок-фактура та ін.) митні органи визначають її самостійно на основі цін на дентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених то­варів та інших предметів з ст. 273 Митного кодексу України. Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в  більшості випадків   основою    митного оподаткування.

Згідно листу ДМСУ №25/4-14-36/4424 про постанову КМУ від 31.03.2004 № 409,”Про внесення змін до „Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”. У разі переміщення підприємствами через митний кордон України товарів, які підлягають обкладенню податками і зборами (обов`язковими платежами), за угодою (договором, контрактом), вартість якої перевищує суму, еквівалентну 5000 євро, разом із вантажною митною декларацією подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1-3 данної постанови. Декларація митної вартості подається на паперовому та електронному насіях.

Порядок нарахування та стягнення митних платежів

Діючим законодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню. Митне оформлення товарів х пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати. Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляється при кожному здійсненні митного оформлення товарів, окрім випадків, передбачених чинним законодавством.

Вантажно митна декларація містить необхідну інформацію для нарахування митних платежів й оформлена у митному відношенні підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових , і фінансових та інших операцій .

За ВМД нараховуються в залежності від напрямку переміщення та застосування митного режиму:

-           митні збори;

-            мито ( ввізне або вивізне);

-           акцизний збір;

-           податок на додану вартість (ПДВ);

Нарахування платежів провадиться  у графі 47 ВМД декларантами за ставками й у порядку, передбаченому чинним на момент її митного оформлення законодавством. При сплат суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення (ПДВ - на день митного оформлення). Сплата платежів провадиться шляхом їх перерахування за без­готівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення сум готівкою до каси митниці, або через каси банку «Аваль». При безготівковому розрахунку сплатою вважається фактичне зарахування сум платежів на рахунок митниці. Платниками митних платежів за ВМД суб'єкти підприємниць­кої діяльності — юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Об'єкти оподаткування визначаються чинним законодавством за кожним із видів платежів і застосовуються залежно від видів товарів, ставок, митних режимів тощо.

Пільги по сплаті платежів надаються лише у визначених зако­нодавством випадках. При наданні пільг нарахування платежів у графі 47 ВМД провадиться «умовно» із зазначенням коду способу платежу «06». При цьому у графі 36 ВМД зазначається код преференції з мита, акцизу чи ПДВ, а у графі 44 — реквізити документів, на підставі яких надано пільги по кожному з видів платежів.

З метою контролю за правильністю нарахування та повнотою сплати митних платежів під час митного оформлення ВМД співро­бітники митних органів перевіряють правильність визначення:

— основи нарахування платежів;

— ціни товару;

— умов поставки;

— коду згідно з ТН ЗЕД;

— правомірності надання пільг тощо.

Для уникнення оподаткування суб'єкти підприємницької діяль­ності роблять спроби декларувати підакцизні товари кодами ТН ЗЕД, які не підпадають під обкладення акцизним збором, або відносять то­вари, на які нараховуються значні ставки мита, до товарів з меншими ставками внаслідок невірного кодування або найменування товарів.

У випадках, коли виникають сумніви щодо правильності ви­значення найменування, коду або ціни товару, достовірності наданих як підтвердження підстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповідна експертиза з залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митно лабораторії, Управління з верифі­кації сертифікатів при ДМСУ, експертів з інших організацій.

Нарахування ввізного мита та порядок за­повнення графи 47, ВМД типу імпорт 40

В графі 47 імпортної ВМД,  яка була оформлення підприємством  ”Укрпромінвест-Кондитер значаться такі види платежів:

010 - Митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів;

 Приклад розрахунку мита: Вид платежа 010 = Митна вартість Х Ставка за митне оформлення = 457528.10 Х 0.2% = 915.06 грн.

020 -Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності ;

Приклад розрахунку ПДВ: Вид платежа 020 = Митна вартість Х Мито на данний товар=457528.10 Х 0.0%= 0.00

028 - Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності Закон України "Про податок на додану вартість" Єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон України ;

003 - Митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інш предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці.     Митний збір за митне оформлення товарів – 20$= 106.42 грн. (табл.23).

Таблиця 23

Приклад нарахування платежів за   ВМД типу ІМ 40        

 Основою   для   нарахування   ввізного   мита   є :

— митна вартість товарів при застосуванні адвалерної ставки ввізного мита;

— кількісні показники товарів відповідно до одиниць виміру товарів або кількісні характеристики товарів — при застосуванні специфічної ставки ввізного мита.

Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита (табл.24.):

у першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу:

020 — ввізне мито;

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— митна вартість товару, вказана в графі 45 ВМД, якщо застосо­вується адвалерна ставка;

— кількісний показник товару відповідно до одиниць виміру товарів (кількісна характеристика товару), визначений у відповідній графі ВМД, при застосуванні специфічної ставки;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки ввізно­го мита, встановлений на даний вид товару діючим на момент мит­ного оформлення ВМД законодавством (якщо розмір ставки ввізно­го мита дорівнює нулю, ставиться «О»);

у четвертій колонці «Сума» зазначається сума ввізного мита, що підлягає сплаті (якщо розмір ставки ввізного мита дорівню нулю, ставиться «О»). При нарахуванні ввізного мита за специфічними ставками специфічна ставка, зазначена в іноземній валюті, перераховуєть­ся у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформ­лення. День подання ВМД до митного оформлення фіксується посадо­вою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення штампа «Під митним контролем» у графі «Д» ВМД і відповідними записами у справах митного органу; 

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати мита.

Таблиця 24

Заповнення графи 47 ВМД типу ІМ 40 оформлено підприємством ”Укрпромінвест-Кондитер”                                                       

Митні збори. Порядок нарахування та стягнення

Митні збори — це додатков збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.). Ст. 76 Митного кодексу України передбачено справляння мит­них зборів за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів ндивідуального користування), товарів, спад­щини, речей, які переміщуються через митний кордон України (в тому числі в міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контро­лем. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах мит­ного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що збе­рігають такі товари та інш предмети, чи поза робочим часом, уста­новленим для митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністю митниці у випадках, коли передача їх на збе­рігання митниці згідно зі ст. 85 Митного кодексу України не обо­в'язкова, також справляються митні збори (ст. 77 Митного кодек­су України).

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» зі змінами та доповненнями (табл.25.). Звільнення від сплати митних зборів можливі лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Митні збори, як нараховуються за вантажною митною декла­рацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлен­ня товарів та інших предметів, за винятком випадків, передбаче­них наказом ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 «Порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за №443/2883).[39] Нарахування митних зборів проводиться у графі 47 ВМД у на­ціональній валюті України. Приклади подаються нижче.

Порядок заповнення графи 47 ВМД при на­рахуванні митних зборів:

у першій колонці «Вид» зазначається код виду митного збору з класифікаторами видів та ставок митних зборів;

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— загальна митна вартість товарів, визначена в графі 12 ВМД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості;

— рядок прокреслюється, якщо застосовується фіксована ставка митних зборів;

—        завізована підписом декларанта кількість годин роботи пра­цівника митниці — при нарахуванні зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки митних зборів, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 27.01.97 р. № 65 у залежності від митного режиму.

При нарахуванні зборів за перебування товарів та інших пред­метів під митним контролем, окрім розміру ставки, зазначається також кількість днів перебування їх під митним контролем, що вра­ховується при нарахуванні митних зборів;

у четвертій колонц «Сума» зазначається сума митних зборів, що підлягає сплаті. При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками фіксо­вана ставка, зазначена в доларах США, перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, вста­новленим на день подання ВМД до митного оформлення;

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати митних зборів

Таблиця 25

Ставки митних зборів                                                        

Порядок стягнення ввізного (імпортного) мита

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну тери­торію України і вивозяться за її межі, підлягають обкладенню ми­том, якщо інше не передбачено законодавством. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Обкладення митом товарів та інших предметів здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України «Про Єди­ний митний тариф».

Єдиний митний тариф України (ЄМТ) — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі. Ввізне мито нараховується та стягується при здійсненні митно­го оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпорту­ються) за вантажною митною декларацією на митну територію Ук­раїни з метою вільного використання на цій території. Митне оформлення і пропуск товарів можуть здійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством. Ввізне мито диференційоване. До товарів, що походять із тих країн, які разом з Україною входять до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України, застосовують­ся преференційні ставки Єдиного митного тарифу Украї­ни. (Зараз преференційні ставки встановлені на рівні пільгових). До товарів, що походять із тих країн або економічних союзів, які користуються в Україн режимом найбільшого сприяння або націо­нальним режимом, за винятком випадків ввезення товарів із тих країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, застосовуються пільгові ставки Єдиного митного тарифу України. Якщо не виконуються вищенаведені умови, то застосовуються повні ставки Єдиного митного тарифу.[43]

В Україні застосовуються такі види мита:

—        адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартост (при цьому митна вартість визначається відповідно до ст.16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”);

— специфічне у встановленому грошовому розмірі на одини­цю товару ;

— комбіноване поєднує два попередні види митного обкладен­ня ;

На окремі товари й інш предмети може встановлюватися сезон­не ввізне і вивізне мито (на термін до чотирьох місяців з моменту їх установлення) . 

В окремих випадках, незалежно від інших видів, можуть засто­совуватися специфічне, антидемпінгове або компенсаційне мита, ви­значення яких та процедура застосування подані в ст. ст. 11 —15 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

Податок на додану вартість. Порядок нараху­вання та стягнення

Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. 168/97-ВР.[65]

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з увезення (пересилання) товарів на митну тери­торію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерези­дентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операц з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та потеки.

Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі фізичні особи підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземними інвести­ціями та інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, як ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх ви­користання (споживання).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пе­ресилаються) на митну територію України платниками податку, договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням ви­трат на транспортування, навантаження, розвантаження, переванта­ження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винаго­род, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.4.3 ст.4 За­кону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. 168/97-ВР).

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезен­ня (пересилання) на митну територію України товарів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (наприклад, лікарські засоби, зареєстровані в Україні у вста­новленому законодавством порядку). Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп. 5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не по­ширюються на операції з підакцизними товарами».

Код звільнення від сплати ПДВ зазначається у графі 36 ВМД.

Порядок нарахування. Сума податку на додану вартість розраховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

С пдв= (В+ С м+ Са) х П/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

С пдв = (В + См) х П/100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

С пдв =(В + Са) х П/100;

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором:                       С пдв = В  х П/100,

де С пдв - сума ІІДВ; Са — сума акцизного збору; В — митна або договірна (контрактна) вартість; См — сума ввізного мита; П— ставка податку на додану вартість (20%).

Нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додатко­вих аркушах до неї в такому порядку( табл.24):

у першій колонці «Вид» зазначається шифр платежу 028 (пода­ток на додану вартість);

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

— сума, що включає: митну вартість товарів, наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валют України за курсом На­ціонального банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

— якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна), — сума, що включає: фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національно­го банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки подат­ку на додану вартість, встановлений чинним законодавством;

у четвертій колонц «Сума» зазначається та сума податку на додану вартість, що підляга сплаті;

Приклад розрахунку ПДВ:

 Розрахунок гр.47 податку на додану вартість, код  платежу 028(ПДВ);

Товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором, розраховуються за такою формулою:

С пдв = В  х П/100 = 457528.10 х 20%=91505.62

де 

С пдв - сума ІІДВ;

В — митна або договірна (контрактна) вартість;

П— ставка податку на додану вартість (20%).

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу розрахунків. За бажанням платника, при ввезенні на митну територію Украї­ни товарів (крім підакцизних та таких, що входять до 1-24 товар­них груп ТН ЗЕД) можливе застосування вексельної форми розра­хунків по ПДВ (п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р. №168/97-ВР).

У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплату необхідних сум податку, до вантажної митно декларації додається податковий вексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у век­селі (який не повинен перевищувати 30 днів з дня оформлення ВМД), на розрахункові рахунки податкових органів. У триденний термін з дня оформлення ВМД векселі передаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати.       Порядок застосування вексельної форми та вимоги до векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів Украї­ни від 01.10.97 р. №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на дода­ну вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями.[66]

Висновки та пропозиції

Аналіз сучасного ринку какао-бобів та продуктів їх переробки дозволяє зробити висновки:

Виробництвом какао-бобів, які є сировиною для какао-продуктів займається понадь  50 країн світу. Основним регіоном виробництва какао-бобів Західна Африка:  Кот-д'Івуар, Гана, Камерун.

Світовим монополістом какао-бобів є Кот-д'Івуар, на якій припадає 40% світового виробництва.

60%  споживання какао-бобів і продуктів х переробки припадає на сім країн світу: США, Німеччина, Великобританія, Франція, Япония, Бразилія, Росія.

Світове середньорічне споживання какао-бобів і продуктів їх переробки на одну людину становить 450-500г.

Переробка  какао-бобів і продуктів їх переробки здійснюється на фабриках країн Європи, Північної Америки, Японії.

З липня 2002 року по травень 2003 року ціни на какао-боби досягли найвищого рівня за останні півтора десятиліття: Кот-д'Івуар - 2654 USD/т, Гани - 2687 USD/т.

Значний ріст цін на світовому ринку на какао-боби вплинув на українські закупівлі даного товару. За 2003 рік імпорт какао-бобів різко скоротився - до 15,485 тис. т, що на 30,4%, чи 6,754 тис. т менше, ніж у 2002 р.

Імпорт какао-продуктів збільшився через низькі ціни протягом 2003 року,  що робило імпорт більш вигідним, у порівнянні з імпортом сировини для їх виробництва:

  - імпорт какао-тертого збільшився в порівнянні з 2001 р. у 7,2 рази.,         - імпорт какао-ол 2003 р. збільшився— 4121т. ( у 2002 р. - 3621т.).

Скоротилися постачання какао-порошку вропейського виробництва:

 німецького какао-порошку було завезено на 37%, чи 662 т менше,  польського — на 48%, чи 997 т, нідерландського — на 25%, чи 192 т.

Знизилися постачання какао-порошку виробництва США майже в 6 разів.  Ведучі країни-експортери какао-бобів і продуктів їх переробки в Україну це: Кот-д`Івуар, Нідерланди, Бразілія,  CША, Нігерія,  Польща, Індонезія, Малайзія, Болгарія, Франція, Німеччина, Гана, Іспанія, Італія, Туреччина, Еквадор.

Вимоги до якості, пакування, маркування та зберігання какао-бобів і продуктів їх переробки регламентуються : IСO-2292 „Какао-боби. Відбір проб.”,  IСO – 2451 “Какао-боби. Технічні вимоги.”, IСO – 2291 «Какао-боби. Визначення вмісту вологи (загальноприйнятий метод)», ГСТУ 18.11 „Напівфабрикат какао терте. Технічні умови.” ГОСТ 5900, ”Вироби кондитерські. Правила прийомки, методи відбору і підготовки проб.” ГОСТ 5900 ”Вироби кондитерські. Методи визначення вологи та сухих речовин”, ГОСТ 5897, 26668,  26669, 26670.   

Маркування какао-бобів відрізняється від  маркування  какао-продуктів. Маркування перших стисле і включає мало інформації, тоді як маркування какао-продуктів дуже докладне і несе в собі багато інформації, як для виробника так і для споживача.

Експертиза какао-бобів Еквадору та Кот-д`Івуару, показала, що какао-боби відповідають 1-му сорту і можуть бути класифіковані в товарній груп УКТЗЕД за номером 1801 00 00 00. Але какао-боби виробництва Еквадору відносяться до сорту вищої якості (сортові), тоді як какао-боби виробництва Кот-д`Івуару відповідають середньої якості (споживчі). 

Результати досліджень какао тертого  виробництва „ADM Cocao Polska” Польща показали, що какао терте відповідає вимогам стандартів і може бути класифіковане в товарній підкатегорії УКТЗЕД за номером 1803100 00 10, як какао терте (какао-паста) незнежирене.

Основними видами фальсифікац какао-бобів і продуктів їх переробки є: асортиментна, якісна, кількісна, вартісна і інформаційна.

Порядок обороту та правила перепуску какао-бобів і продуктів їх переробки ругламентуються Законодавчими документами, що вирішають правові, економічні, організаційні основи митної справи :

-           при переміщенні через митний кордон України какао-боби і продукти їх переробки підлягають сертифікації, санітарно-епідеміологічному, фітосанітарному та радіологічному контролю;

-           митне оформлення какао-бобів і продуктів їх переробки, як і всіх товарів та предметів, що перемішуються через митний кордон України здійснюється відповідно до Наказу ДМСУ № 561 від 14.10.2002р.;

-           при митному оформлення какао-бобів і продуктів їх переробки нараховуються та стягуються наступні митні платежі: митні збори, мито, податок на додану вартість.

Існуюча  державна і митна система законодавчих актів и нормативно-технічних документів дає можливість контролювати й регулювати переміщення какао-бобів та продуктів їх переробки.

Проведені дослідження та сформовані висновки дозволяють дати дєякі пропозиції:

УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних груп какао-бобів і продуктів їх переробки  україньською мовою. Класифікація товарів  відповідно до “Українсько класифікації товарів зовнішньоекономічної  діяльності” не досконала і не описує всіх призначень і використаня какао-бобів та какао-продуктів у промисловості.

У УКТЗЕД зовсім не визначена роль какао-бобів какао-продуктів як вихідна або допоміжна (складова) сировина для фармацевтично и косметичної галузей, тоді як у «ТН ВЄД  СНГ 2000г» детально визначені кількісні та якісні характеристики какао-бобів та какао-продуктів, що встановлює їх асортиментну належность до відповідно товарної групи та коду товару;

Для удосконалення роботи Київсько регіональної митниці можна віднести слідуючі пропозиції:

-           на ТВВ при проведенні митного оформлення какао-бобів продуктів їх переробки більше уваги приділяти визначеню коду товару, обов’язково киристуватись «ТН ВЄД  СНГ 2000г», щоб  вірно тлумачити всі товарні групи  указані у УКТЗЕД з метою недопущення що під видом  какао-бобів (смажених, мелених) завозиться какао терте.

-           при Київської регіональної митниці створити акредитовану лабораторію для проведення експертизи і особливо щодо визначення коду товару, вимог показників якості  та безпеки.  

Вірне визначення  коду товару, виконання митних процедур, не тільки регулює ввіз в Україну кокао-бобів та какао продуктів за допомогою митних платежів, мита, акцизних зборів, ПДВ, які нараховуються при митному оформленні данних товарів, але й дає можливість досліджувати визначати якість и безпеку даних товарів та відповідність товару пред’явленого до митного оформлення відомостям про нього, заявленим у ВМД. Щоб захищати  вітчизняного виробника  і ринок шляхом

Список використаних літературних джерел:

1.         Проф-р, д-р.  А. Бейтьен , “Лабораторная книга для химиков пищевой промышленности”,  Пищепромиздат” 1937  г. Москва. 1-я типография НКПС Трансжелдориздат.

2.         Сирохман І.В., “Товарознавство, крохмалю, цукру, меду, кондитерських виробів”, Київ  видавництво “Вища проба” 1984 р.

3.         Ройтер И.М., Макаренкова А. А., справочник «Сырье хлебопекарного, кондитерского и макаронного производства», Киев издательство «Урожай» 1988 г.

4.         Кругляков Г.Н., Круглякова Г.В., «Товароведение продовольственных товаров», Минск издательство «Ураджай» 1999 г. Переиздано  издательство-центр «Март» 2000 г.

5.         Драгилев А.И., Лурье И.С.  „Технология кондитерских изделий”, Москва, ДеЛи принт, 2001.

6.         Коломієць Т.М., Притульська Н.В., Романенко О.Л., «Експертиза товарів”, підручник; КНТЕУ, Київ- 2001.

7.         Порембский А., «Рынок какао замедляет темпы роста из-за нестабильного предложения» Аналитика:импорт,//Информационно-аналитический журнал «Агро перспектива» - № 6 , 2003 г.- стр. 52-55.

8.         Порембский А., «Какао-дорожает» Аналитика:импорт// Информационно-аналитический журнал «Агро перспектива» - № 9 , 2002 г. - стр 33-34.

9.         «Какао - мировой рынок» Текущая коньюктура// Информационно-аналитический журнал «Агро перспектива» - № 1 ,  2002г. - стр.36-37.

10.       «Годовой торгово-промышленный обзор рынка кондитерских изделий» Компании и рынки //Журнал «Бизнес» № 43(510) 21октября 2002 г., - стр. 31-33.

11.       Жмакина Л., Пономаренко С., «Шоколад изобрели омельки и индейцы племени Майя»//газета «Сегодня» 27 октября 2003г.

12.        Вольпер И.Н. «Легенды и быль о продуктах» -  М., „Економика” 1969 г.

13.        Мельников О., „Какао продлевает жизнь”, ” Медики "откопали" в шоколаде масу полезных веществ”//газета „Известия” 17.12.02; 09.11.03,   http://www.izvestia.ru/science/article40821

14.       ДСТУ 2630-94 Технологічні процеси кондитерської промисловості, “ Терміни та визначення ”, Київ, видавництво Держстандарт 1994 р.

15.       ГОСТ 108-76 Какао-порошок, технические условия, издательство стандартов, Москва .

16.       ГОСТ 5897-90 Изделия кондитерские,  методы определения  органолептических показателей качества, размеров, массы нетто и составных частей, издательство стандартов, Москва .

17.       ГОСТ 5904-82 Изделия кондитерские , правила приемки, методы отбора и подготовки проб, издательство стандартов, Москва .

18.       ГОСТ 5898-87 Изделия кондитерские, методы определения кислотности и щелочности, издательство стандартов, Москва .

19.       Международный стандарт IСO-2451 „Какао-бобы. Технические требования.”

20.       Международный стандарт IСO-2292 „Какао-бобы. Отбор проб.”

21.       ГСТУ 18.11 «Напівфабрикат. Какао терте. Технічні умови». Держхарчопром України.

22.       ГОСТ 5900-73  Изделия кондитерские, методы определения влаги и сухих веществ, издательство стандартов, Москва .

23.       ГСТУ 18.22  «Напівфабрикат какао. Какао-порошок виробничій. Технічні умови». Держхарчопром України.

24.       ГСТУ 18.15 «Какаовела молота. Технічні умови». Держхарчопром України.

25.       ГСТУ 18.13 « Какао-масло. Технічні умови». Держхарчопром України.

26.       ГСТУ 18.448 « Какао паста. Технічні умови». Держхарчопром України.

27.       Довідник «Український класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічно діяльності» (УКТЗЕД).

28.       Митний кодекс України. Прийнятий 11 липня 2002 р. – К.:Істина, 2002.- 168с.

29.       Класификатор товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности « ТН ВЄД  СНГ 2000г». “Основи митного законодавства України”, С. Терещенко, київ, ЗАТ “Август”, 2001.

30.       Експорт, імпорт, транзит.” Митне оформлення товарів, О.В. Старцев, видавництво “Істина” 2001.

31.       Українська митниця:  вчора , сьогодні , завтра.” Л. Деркач, документально-популярне видання, АТ “Книга” 2000р.

32.       Основи митної справи” начальний посібник, В.А. Аргунов, Ю.П. Соловков, П.В. Пашко, Державна митна служба України, Східна  регіональна митниця 2000р.

33.       Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Вид. друге. Мос­ква, 1993.

34.       Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Вид. пер­ше. Т. І-УІ. Москва, 1993.

35.       Наказ ДМСУ від 09.07.97 р. № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» (в редакції наказу ДМСУ від 18.04.2002 N 207).

36.       ПКМУ від 04.02.2004 №111 „Про внесення змін до Положення про вантажну митну декларацію”.

37.       Лист ДМСУ 25/4-14-36/4424 про постанову КМУ від 31.03.2004 № 409,”Про внесення змін до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”.

38.       Наказ ДМСУ від 30.01.98 р. № 40 «Про введення нових класифікаторів видів митних та інших платежів, видів митних послуг, звільнень від сплати митних та інших платежів».

39.       Наказ ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 «Про затвердження Порядку справляння мит­них зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. № 443/2883.

40.       Наказ ДМСУ від 30.06.98р. № 380 «Про затвердження порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, тран­зиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі»(в редакції наказу ДМСУ від 14.10.2002 N 555)

41.       Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» (із змінами та доповненнями).

42.       Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію».

43.       Закон України N 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 р.

44.       Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя насе­лення» від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 17.12.96 р. № 607/96-ВР, від 11.09.97 р. 331/97-ВР, від 18.11.97 р, № 642/97-ВР).

45.       Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщен­ня їх через митний кордон України».

46.       Закон Української РСР (із змінами та доповненнями) «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ.

47.       Наказ ДМКУ «Про затвердження Положення про зону митного контролю» від 06.05.95 р. №198.

48.       Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин Мінсільгосппроду України від 25.09.96 р. № 72 на виконання Закону України «Про карантин рослин», прийня­того Верховною Радою України 30.06.93 р.

49.       ПКМУ від 29.03.2002 N 390 "Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів" .

50.       Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 N 201 "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)".

51.       Наказ ДМСУ від 31.05.96 N 237 "Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах".

52.       Наказ ДМСУ N 240 Про затвердження Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення  від 24 квітня 1999 р.

53.       ЗАКОН УКРАЇНИ № 468/97-ВР Про державне регулювання імпорту сільськогосподарсько продукції від 17.07.97.

54.       Наказ ДМСУ від 08.12.98 N 771 "Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення"

55.       Постанова КМУ N 323 Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД від 18 травня 1994 р.

56.       Наказ ДМСУ від 28.03.2003 р. N 129 "Про затвердження Положення про ввезення на митну територію України окремих видів товарів"

57.       Наказ ДМСУ  N 69 Про внесення змін до Класифікатора видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень від 6 лютого 2002 р.

58.        Інструкція № П-6 від 15 червня 1965 р., „Інструкція з приймання продукції виробничо-технічного призна­чення та товарів народного споживання за кількістю” затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР.

59.        Інструкція № П-7 від 25 квітня 1966 ., „ Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку -за якістю „затверджена Держарбітражем.

60.        Інструкція       „Інструкція про порядок та строки приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, відповідності та призначення рекламаційних актів затверджена Держарбітражем 15 жовтня 1990 р.

61.       Наказ ДМСУ від 05.01.99 р. N 4 "Про затвердження Порядку зберігання підприємствами товарів, увезених на митну територію України, під митним контролем"

62.       IСO 2291 «Какао-боби. Визначення вмісту вологи (загальноприйнятий метод)»

63.       ІСО Р 1114 «Какао-боби. Випробування по очищеню від шкаралупи»

64.       Постанова КМУ від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» зі змінами та доповненнями.

65.        За­кону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. 168/97-ВР

66.       Постанови КМУ від 01.10.97 р. №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на дода­ну вартість при ввезенн (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями.

67.       Наказ ДМСУ від 02.12.99 N 782 "Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і Порядків його роботи"

68.       Наказ ДМСУ від 14.10.2002 N 561 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації" 

69.       Закон України від 12.07.2001 N 2659-III "Про внесення змін до Закону України "Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України"

70.       ПКМУ від 24.10.2002 N 1569 "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України"

71.       Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин від 25.09.96 N 72 "Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордон України"

72.       Лист ДМСУ від 26.08.2003 р. N 11/4-10-12559-ЕП  „Про перелік нормативно-правових актів, що вимагають подання певних документів при здійсненні митного оформлення”

73.       Наказ ДМСУ від 21.11.2001 N 755 "Про затвердження Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП"

74.        Наказ ДМСУ від 10.11.2000 N 637 "Про затвердження Порядку митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення"

75.       Декрет КМУ від 10.05.93 N 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію"

76.       Закон України від 11.02.98 N 113/98-ВР "Про метрологію та метрологічну діяльність" 

77.       ПКМУ від 04.11.97 N 1211 "Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні"

78.       Закон ВРУ 2371-ІІІ від 05.04.2001 “Митні платежі, ввізне (імпортне)мито”.

79.       Наказ ДМСУ Довідка розрахунок митної вартості (імпорт) №782 02.12.99